Ухвала суду № 56544969, 10.03.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/3819/2016 Головуючий в 1-й інстанції - Оксюта Т.Г.

Доповідач: Чобіток А.О.

Ухвала

Іменем України

10 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - судді Чобіток А.О..

суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.

при секретарі - Сірій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Солом»янського районного суду м. Києва від 13 січня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-я особа : Служба у справах дітей Солом»янської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав ,-

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Солом»янського районного суду м. Києва від 13 січня 2016 року закрито провадження за вищевказаним позовом в зв»язку з набранням законної сили рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 24.03.2011 року з приводу спору між тими ж сторонами про той же предмет із тих самих підстав.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати зазначену ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що підставою її звернення до суду у 2011 році з позовом до ОСОБА_3, 3-я особа: Служба у справах дітей Солом»янської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав було те, що відповідач самоусунувся від виховання та утримання дитини, не цікавиться її станом здоров»я та розвитком після розірвання шлюбу між сторонами у вересні 2008 року, а фактично з 2006 року.

В даній справі йдеться посилання на ці ж самі обставини, але у період після 2011 року з наданням відповідних доказів.

Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що підставою звернення ОСОБА_1 до суду у 2011 році з позовом до ОСОБА_3, 3-я особа: Служба у справах дітей Солом»янської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав було те, що відповідач самоусунувся від виховання та утримання дитини, не цікавиться її станом здоров»я та розвитком після розірвання шлюбу між сторонами у вересні 2008 року, а фактично з 2006 року і по день звернення до суду .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв»язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Закриваючи провадження в даній справі , суд виходив з того, що рішенням Солом»янського районного суду м. Києва від 24.03.2011 року, яке набрало законної сили, ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3, 3-я особа: Служба у справах дітей Солом»янської районної у м. Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, тобто є рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. При цьому судом акцентовано увагу на те, що проведений аналіз обставин , на які позивач вказує у своїй заяві, свідчить про те, що усі згадувані нею події існували з 2006 року і до звернення до суду вперше, а також містять стійку та триваючу тенденцію до ускладнення, а пояснення ОСОБА_1 щодо клопотання про закриття провадження у справі містять відсилку на події 2006-2010 року, тобто до першого звернення до суду.

Проте з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 у 2011 році звернулась до суду за тих обставин, що відповідач з 2006 року не виконує батьківських прав та обов»язків з наданням доказів на час звернення до суду .

Як вбачається з даних позовних вимог ОСОБА_1, то вона просить суд позбавити ОСОБА_4 батьківських прав з підстав не виконання останнім, на її думку, батьківських прав та обов»язків у період як з 2006 року , так і після ухвалення рішення суду з наданням доказів на підставу заявлених нею вимог датованих 2011-2013 роками.

Тобто, даний позов було обґрунтовано ОСОБА_1 також і з інших обставин ніж у 2011 році ( період період з»ясування обставин, на які посилається позивач).

Верховний Суд України у правовій позиції, викладеній в Постанові № 6-1133цс15 від 21.10.2015 року зазначив, що згідно з пунктом 2 частини першої статті 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо є таке, що набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Проте, на зазначене суд першої інстанції увагу не звернув та не врахував, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини , в зв»язку з чим при розгляді вказаної категорії справ суди повинні ретельно перевіряти викладені обставини з можливим застосуванням ч. 2 ст. 171 СК України, а також дослідженням обов»язкового висновку органу опіки та піклування, який повинен базуватися також на ретельному з»ясуванні обставин справи.

На підставі викладеного ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи по суті .

Керуючись ст. ст. 304, 307, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Солом»янського районного суду м. Києва від 13 січня 2016 року скасувати, передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий : Судді: