Вирок № 5654360, 21.12.2007, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-105/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2007 року Теребовлянський районний суд Тернопільської області в

складі:

головуючої судді Ромазан Л.С.

при секретарі Кузій Н.С.

за участю прокурора Бурика О.М.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Теребовлі

кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сЖиганськ Республіки Саха Російської Федерації, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого продавцем у приватного підприємця ОСОБА_3 (м. Теребовля, вул. Застіноцька, 20-а), одруженого, несудимого, проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_3, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_4 за ч.3 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 у нічний час з 1 на 2 лютого 2000 року, з метою вчинення крадіжки чужого майна з проникненням у приміщення, на автомобілі марки "ЗІЛ-157", д.р.н 5467 ТЕР, належному його батькові ОСОБА_4, приїхав до складу № 2 Теребовлянського міжколгоспного комібкормового заводу, що в с. Деренівка Теребовлянського району Тернопільської області, та, використовуючи металічний цвяховитягувач, виламав дошки у задніх дверях складу, проник у вказане складське приміщення, звідки таємно викрав 6 тонн ячмінної крупи. Після цього, ОСОБА_2 завантажив викрадену ячмінну крупу в автомобіль марки "ЗІЛ-157", д.р.н 5467 ТЕР. і вивіз її за межі складу.

Внаслідок вчинення підсудним ОСОБА_2 крадіжки Теребовлянському міжколгоспоному комбікормовому заводу спричинено шкоду на суму 5000 грн.

Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненому злочині та суду показав, що в ніч з 1 на 2 лютого

2

2000 року він вирішив вчинити крадіжку ячмінних круп із складського приміщення Теребовлянського міжколгоспоного комбікормового заводу, розміщеного в с. Деренівська Теребовлянського району. З цією метою, він взяв вантажний автомобіль марки "ЗІЛ-157", д.р.н 5467 ТЕР, належний його батькові ОСОБА_4, металічний цвяховитягувач та поїхав у вказане село. Коли під"їхав до складу № 2 зазначеного заводу, переконався, що за ним ніхто не спостерігає, з допомогою цвяховитягувача та виламування дошок у задніх дверях складського приміщення, проник всередину складського приміщення, звідки викрав ячмінну крупу, поміщену у мішки. Викрадену ним ячмінну крупу він завантажив в автомобіль, яким приїхав, після цього виїхав за межі складу. В подальшому ячмінну крупу продав незнайомим особам на ринку в м. Тернополі, а гроші витратив на власні потреби.

У вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаної з проникненням у приміщення, підсудний повністю визнав вину, щиро розкаявся, погодився із усіма доказами, зібраними органом досудового слідства і які доводять його вину, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

За таких обставин, відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд вважає визнати недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину та кваліфікує його дії за ознаками ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у приміщення.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд, відповідно до вимог ст. 50, 65 КК України, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

До обставин, що пом'якшують покарання, суд відновить те, що підсудний

щиро розкаявся у вчиненому, повністю визнав свою вину, сприяв органам слідства

та суду у розкритті злочину.

Також згідно з ч.2 ст. 66 КК України суд визнає такими, що пом"якшують покарання підсудному і інші обставини, а саме: відсутність претензій матеріального характеру в юридичної особи, якій було заподіяно шкоду злочином, вчинення злочину особою молодого віку.

Аналізуючи в сукупності обставини, що пом"якшують ОСОБА_2 покарання, враховуючи особу підсудного ОСОБА_2, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, працює, те, що він має на утриманні одну малолітню дитину, з часу вчинення злочину пройшов тривалий час, суд із урахуванням вимог ст. 69 КК України визнає ці обставини та дані про його особу такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом"якшення покарання, а тому вважає за доцільне перейти до іншого більш м"якого виду основного виду покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин, призначивши підсудному ОСОБА_2 покарання у виді штрафу.

3

Крім того, у справі є судові витрати за проведення судових експертиз(т.2 а.с. 20, 31, 50) у розмірі 714 грн. 42 коп., які суд вважає слід стягнути з підсудного ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області.

Органами внутрішніх справ автомобіль марки "ВАЗ-2107" д.р.н. ВО 6858 АВ, належний на праві власності матері підсудного ОСОБА_5, визнано речовим доказом.

Судом встановлено, що вказаний автомобіль є предметом договору застави від 26.09.2005 року, укладеного з метою виконання зобов'язань за кредитним договором від 26.09.2005 року № 98/2005-Ф, сторонами якого є ВАТ КБ "Надра" в особі філії "Тернопільське регіональне управління" та ОСОБА_5 Відповідно до умов договору застави банк є заставодержателем предмету застави до повного розрахунку заставодавцем (ОСОБА_5З.) за кредитним договором, тобто до 21.09.2010 року. Оскільки 03.06.3007 року ОСОБА_5 померла, спадкоємці належного їй майна у встановленому законом порядку права власності на нього ще не набули, а усі дії, що можуть призвести до переходу права власності (користування, розпорядження) на предмет застави до інших осіб, здійснюються лише за попереднім письмовим дозволом ВАТ КБ "Надра", тому суд вважає, що вказаний транспортний засіб слід передати для зберігання філії "Тернопільське регіональне управління" ВАТ КБ "Надра".

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - штраф у розмірі 2000 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_2, підписку про невиїзд, залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речовий доказ у справі: автомобіль марки "ЗІЛ-157", д.р.н. 5467 ТЕР,

належний ОСОБА_4, який зберігається на території

Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області,

повернути ОСОБА_4.

Речовий доказ у справі: автомобіль марки "ВАЗ-2107" д.р.н. ВО 6858 АВ, належний на праві власності ОСОБА_5, який зберігається на території Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області, передати для зберігання філії "Тернопільське регіональне управління" ВАТ КБ "Надра".

Речові докази у справі: автошини в кількості 71 шт., належні ОСОБА_6, залишити у розпорядженні останньої.

Речові докази у справі: цвяховитягувач, вирізку з дерев"яного бруса, залишки паливно-мастильних матеріалів, зріз кори дерева з нашаруванням речовини темно-лазурного кольору, зразки з фарби лівого борта автомобіля марки "ЗІЛ-157", д.р.н. 5467 ТЕР, як зберігаються у камері зберігання речових доказів Теребовлянського РВ Управління МВС України в Тернопільській області, -знищити.

4

Речові докази у справі: два недопалки цигарок зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 в користь НДЕКЦ УМВСУ в Тернопільській області 714.42 грн. за проведення експертиз, отримувач коштів НДКЕЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код 24524727, банк одержувача: УДК В Тернопільській області, МФО 838012, р/р 35221003000215 (за трасологічну експертизу № 13/11 від 10.02.2000 року, хімічну експертизу № 528 від 31.05.2000 року та хімічну експертизу № 470 від 11.05.2005 року).

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.