Рішення № 56543086, 11.03.2016, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/8760/15-ц

Провадження №2/751/386/16

Рішення

Іменем України

11 березня 2016 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.

при секретарі Гармаш-Лящинська М. В.

за участю: позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів в сумі 3 000 грн. матеріальної шкоди та 2 000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.12.2014 року між позивачкою та відповідачем був укладений договір про надання правової допомоги з додатком, терміном дії 6 місяців. Вказує, що відповідач порушила умови вищезгаданого договору, неналежно виконала свої професійні обов»язки та безпідставно, в односторонньому порядку, розірвала договір, чим завдала позивачу матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позовній заяві та просила задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явилася, про день та час слухання справи повідомлялася належним чином (а.с.121). Через канцелярію суду від неї надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв»язку з зайнятістю в іншому судовому процесі. Враховуючи процесуальні строки розгляду справи та беручи до уваги загальний час перебування даної справи в провадженні суду та те, що відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України явка до суду є правом, а не обовязком сторони у справі, суд визнає причину неявки відповідача неповажною і вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення позивача та надані нею покази в якості свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.12.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір про надання правової допомоги адвокатом з додатком /надалі Договір/ (а.с. 10-11).

Відповідно до пункту 1 Договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе забов»язання на захист інтересів в усіх судах України в усіх справах.

За змістом пункту 6 Договору його дія починається 20.12.2014 і закінчується 20.06.2015 (а.с.108).

На виконання умов Договору, ОСОБА_1 сплатила 2 000 грн., що підтверджується письмовим розрахунком відповідача від 23.02.2015 року (а.с. 14).

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов»язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином, згідно умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.

Разом з тим, судом встановлено, що 23.02.2015 відповідачем ОСОБА_2 в односторонньому порядку був розірваний вищезгаданий Договір (а.с.12).

Як вбачається з рішення Вищої кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури № ХІ-027/2015 від 11.12.2015 року, вищезазначене розірвання Договору здійснене відповідачкою у спосіб не передбачений умовами Договору та з порушенням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і Правил адвокатської етики, за що останню було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці. (а.с.87-88).

Більш того, представлену відповідачкою копію адресованого їй листа від позивача ОСОБА_1 щодо розірвання договору (а.с.98), суд не приймає до уваги, оскільки допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 заперечувала його написання, а інших доказів, які б могли спростувати доводи останньої, суду не представлено і не обґрунтовано поважності причини цьому.

Щодо складеного акту про відмову ОСОБА_1 здійснити оплату за надані послуги адвоката станом на 20 лютого 2015 року (а.с.106), то суд також не приймає його до відома, оскільки додатком до Договору від 20 грудня 2014 року визначений єдиний порядок узгодження вищезгаданого акту у випадку відмови його підписання клієнтом направлення його клієнту рекомендованим листом. В матеріалах справи відсутні письмові відомості щодо своєчасного належного направлення позивачу вказаного акту.

На підставі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»зання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Саме по собі часткове поточне виконання умов Договору його стороною, протягом певного проміжку часу, яка порушивши забов»язання, в односторонньому порядку розірвала вказаний договір до його повного виконання, тобто без досягнення мети, вираженої предметом договору, на думку суду, не звільняє її від встановленої відповідальності (а.с.119-115).

За таких обставин, на підставі ст. 906 ЦК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, у повному обсязі, понесені останньою витрати за Договором у розмірі 2000 грн.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином, в результаті порушення договірних зобов»язань, позивачу були завдані душевні страждання, зумовлені порушеннями достатнього життєвого рівня, звичайного способу життя та нормальних життєвих зв»язків, тому, виходячи із вищезазначеного, керуючись вимогами розумності і справедливості, суд вважає, що розмір відшкодування моральної шкоди відповідачем, із врахуванням розміру, заявленого позивачкою, повинен бути встановлений судом на рівні 1000 грн.

На підставі ст. 88 ЦПК України позивачу необхідно компенсувати сплачений нею судовий збір пропорційно до задоволених вимог у розмірі 812 (вісімсот дванадцять) грн., за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, оскільки відповідачка звільнена від оплати судових витрат (а.с.62).

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 60, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. матеріальної шкоди та 1 000 (одна тисяча) 00 коп. моральної шкоди.

Компенсувати ОСОБА_1, сплачений нею судовий збір у розмірі 812 (вісімсот дванадцять) грн., за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. Г. Деркач