Рішення № 565407, 16.04.2007, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел.7-38-36

просп.Миру,20 тел.678-853

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

12 квітня 2007 року Справа № 8/310/29

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон”, вул.Березняківська 29, м.Київ, 02098

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аптека №25 Плюс”, вул.Червона площа 1, м.Чернігів, 14000

про стягнення 20553грн.89коп.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Вареник М.О. –представник, довіреність №5 від 01.10.2006

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлено позов про стягнення 16514грн.68коп. боргу за товар, поставлений на підставі договору поставки товару №0299/05 від 06.04.2005р. по накладних №1729927 від 04.08.06р., №1735030 від 08.08.06р., №1738361 від 10.08.06р., №1738360 від 10.08.06р., №1743980 від 15.08.06р., №1743979 від 15.08.06р., 473грн.85коп. пені, 1651грн.46коп. штрафу, 83грн.61коп. процентів річних та 330грн.29коп. інфляційних нарахувань за неналежне виконання відповідачем зобов’язань, а також 1500грн. збитків, понесених позивачем у зв’язку із захистом та відновленням свого порушеного права.

Після порушення провадження у справі позивачем подано заяву від 11.04.07р. № 190 про припинення провадження у справі в частині стягнення 4415грн.48коп. в зв’язку зі сплатою даної суми відповідачем.

Відповідач відзив на позов не надав. Справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, незважаючи на належне повідомлення його про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення –ухвали суду. Враховуючи, що відповідач не скористався своїм правом прийняти участь у господарському процесі, судом явка уповноваженого представника відповідача обов’язковою не визнавалася, встановлений законом строк вирішення спору закінчується саме 12.04.07р., суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з’ясувавши обставини, оцінивши докази, суд ВСТАНОВИВ:

6 квітня 2005р. між сторонами у справі укладений договір №0299/05 поставки товару, відповідно до умов якого позивач зобов’язувався поставити та передати у власність відповідача лікарські засоби та вироби медичного призначення, а відповідач зобов’язувався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору. При цьому, згідно п.2.1. договору ціна та загальна вартість товару, який поставляється відповідачу (Покупцю за договором) вказана у видаткових накладних на кожну поставку, які є невід’ємною частиною договору.

За своєю правовою природою даний договір є договором купівлі-продажу, правовідносини за яким регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона зобов’язується передати майно у власність другій стороні, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну суму грошей.

Позивач на виконання умов договору в серпні місяці 2006р. по накладних №1729927 від 04.08.06р., №1735030 від 08.08.06р., №1738361 від 10.08.06р., №1738360 від 10.08.06р., №1743980 від 15.08.06р., №1743979 від 15.08.06р. передав відповідачеві товар на загальну суму 18075грн.56коп. Факт отримання товару відповідачем підтверджується копіями вказаних накладних, на яких містяться підписи уповноваженої особи та відбитки печатки відповідача, а також копією довіреності серії ЯМН №946908 від 01.08.06р., виданої відповідачем.

Згідно із ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Аналіз договору №0299/05 від 06.04.05р. свідчить, що відповідно до п/п А) п.3.1. договору оплата за отриманий товар має здійснюватися на умовах відстрочки платежу строком 30 днів з моменту оформлення видаткової накладної.

Як вбачається із матеріалів справи, в кожній із вищевказаних накладних містяться вказівки щодо строку оплати товару, отриманого по цій накладній. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був зобов’язаний оплатити отриманий товар не пізніше дати, зазначеної в кожній із накладних.

Згідно із ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

В силу ст.193 ГК України суб’єкти господарювання, якими є сторони у справі, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем зобов’язання за договором виконані частково. Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем на момент подачі позовної заяви проведено часткову оплату товару, отриманого по вищезазначених накладних, в сумі 1560грн.88коп.

Відповідно до п.3.3. договору відповідач зобов’язувався при оформленні платіжного доручення на оплату товару обов’язково вказувати номер та дату накладної, за якою здійснюється оплата. Разом з тим, позивач не виконав вимогу суду та не надав суду докази, які підтверджують факт оплати відповідачем товару, зокрема банківські виписки, які б підтверджували за якою накладною здійснювалася оплата. Тому, приймаючи до уваги, що між сторонами існують довготривалі відносини щодо поставки товару, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача з позовною заявою, загальна заборгованість за товар по всіх поставках, а не по поставці, яка була здійснена по вищезазначених накладних, становила 16514грн.68коп. Після порушення провадження у справі відповідачем сплачено 4514грн.48коп., про що зазначає позивач. Таким чином суд приходить до висновку, що спір між сторонами в частині стягнення 4514грн.48коп. врегульований, предмет спору в цій частині відсутній, провадження у справі щодо стягнення 4514грн.48коп. підлягає припиненню.

Виходячи із вищевказаного, суд приходить до висновку, що заборгованість по оплаті отриманого протягом дії договору товару становить 12000грн.20коп. Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати на момент прийняття рішення заборгованості в повному обсязі з нього має бути стягнуто 12000грн.20коп. боргу.

Позовні вимоги в частині стягнення пені, штрафу, процентів річних та інфляційних нарахувань судом залишаються без розгляду, виходячи з наступного:

Ухвалами від 26.12.06р. та від 27.03.07р. суд зобов’язав позивача надати мотивований розрахунок основної суми боргу, в якому відобразити первинні документи, на підставі яких здійснювалася передача товару, та зазначити коли і яким документом здійснювалася відповідачем оплата, а також представити докази оплати відповідачем вартості товару, зокрема банківські виписки. Позивач витребувані судом документи не надав, про поважність причин неможливості представити такі докази позивач суду не зазначив, а тому суд приходить до висновку, що позивачем без поважних причин не надані витребувані розрахунок та банківські виписки.

Відсутність таких документів перешкоджають перевірити правильність обчислення пені, штрафу, процентів річних та інфляційних нарахувань, оскільки умовами договору передбачено оформлення платіжних документів на оплату товару з обов’язковим зазначенням накладних, по яких здійснюється оплата. Зазначення позивачем у актах звірки, які не підписані відповідачем, лише дати сплати коштів, не дає можливості встановити суду за якою накладною, та коли здійснена оплата, а також відсутня можливість визначити фактичну суму заборгованості саме по цих накладних, які покладені в основу позовної заяви, та виходячи із яких обчислювалися пеня, штраф, проценти річних та інфляційні нарахування.

За таких обставин, оскільки позивачем без поважних причин не надані суду витребувані докази та розрахунок, позов в частині стягнення 473грн.85коп. пені, 1651грн.46коп. штрафу, 83грн.61коп. процентів річних та 330грн.29коп. інфляційних нарахувань, залишається без розгляду. При цьому позивачу роз’яснюється, що в силу ст.81 ГПК України він не позбавлений права звернутися з аналогічним позовом в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду.

Посилаючись на п.7.1. договору позивач просить стягнути з відповідача 1500грн. витрат, пов’язаних з юридичним забезпеченням повернення заборгованості або відновленням будь-якого порушеного права.

Відповідно до ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, додаткові витрати, понесені стороною, що зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною, та неодержаний прибуток. Витрати, понесені позивачем на оплату консультативно-правової допомоги є за своєю природою витратами, пов’язаними з господарською діяльністю товариства, а тому не можуть бути відшкодовані як збитки. За таких обставин, в цій частині позов також не підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 12000грн.20коп. боргу.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням суми боргу, сплаченої після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 225 Господарського кодексу України, ст.ст.49,80 п.1-1,81 ч. 1 п.5,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека №25 Плюс”, м.Чернігів, вул..Червона площа,1 (ідентифікаційний код 32016086, р/р 26008935000357 в ЧФ АКБ УСБ м.Чернігів, МФО 353014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека Біозон”, м.Київ, вул..Березняківська, 29 (ідентифікаційний код 30263519, р/р 260040234800 у АБ “Брокбізнесбанк” м.Києва, МФО 300249) 12000грн.20коп. боргу, 165грн.15коп. держмита, 94грн.81коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення 4514грн.68коп. припинити.

Позовні вимоги в частині стягнення 473грн.85коп. пені, 1651грн.46коп. штрафу, 83грн.61коп. процентів річних та 330грн.29коп. інфляційних нарахувань залишити без розгляду.

В решті позову відмовити.

Суддя Т.Г.Оленич

16.04.07