Постанова № 56540353, 11.03.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/7242/15-а

Провадження №2-а/592/16/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

при секретарі: Троценко Ю. Ю. ,

за участю представника позивача за договором: адвоката Бондар В. М. ,

за участю представника відповідача за довіреністю: Бикова Д. О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України Сумської Митниці ДФС до в. о. начальника ОСОБА_4 про визнання постанови протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

03.08.2015 року ОСОБА_3 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України Сумської Митниці ДФС до в. о. начальника ОСОБА_4 про визнання постанови протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення, в якій він зазначив про те, що постановою № 0298/80502/15 від 13.05.2015 року в. о. начальника Державної фіскальної служби України Сумської митниці ДФС ОСОБА_4 його, ОСОБА_3 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. . Він вважає вищезазначену постанову протиправною та просить суд скасувати її з наступних підстав. 18.10.2014 року ним, ОСОБА_5 , через Сумську митницю ДФС пункт пропуску "Юнаківка-Суджа" було ввезено ТЗ "ВМW" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (VIN) № НОМЕР_2, для особистого управління та комерційного використання на територію України (польської реєстрації, випуск 20.04.1999 року) . Переміщення ТЗ на митну територію України було здійснено за спрощеною процедурою на підставі Стамбульської Конвенції "Про тимчасове ввезення" від 26.06.1990 року та ст. 189 МК України. Автомобіль "ВМW525 tds" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (VIN) № НОМЕР_2, який належить на праві власності підприємству - фірма "Генесія Груп" ТОВ, що підтверджується реєстраційними документами серія НОМЕР_3. ТЗ було надано йому, ОСОБА_3 , в особисте управління на підставі Договору доручення № 07/10/2014 від 07.10.2014 року в офіційному перекладі на закордонний паспорт на ім'я ОСОБА_3 , з польської фірмою ТОВ "Генесія Груп" . Під час проходження митного контролю ним було заявлено про режим ввезення "тимчасове ввезення ТЗ" на підставі міжнародної Конвенції "Про тимчасове ввезення" від 26.06.1990 року терміном на 1 рік, для здійснення міжнародного безоплатного перевезення вантажів та пасажирів для польської фірми ТОВ "Генесія Груп" та її представництва, яке зареєстрована на території України. Будь-яких зауважень з боку працівників митниці щодо правомірності в'їзду на територію України для комерційного використання в інтересах фірми "Генесія Груп" ТОВ в митному режимі "тимчасове ввезення" заявлено не було, декларування та внесення грошової застави він не здійснював. 20.04.2015 року під час зупинки нарядом співробітників ДПС при УДАІ УМВС України в Сумській області (блокпост "Рубіж1" ) автомобіля "ВМW525 tds" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (VIN) № НОМЕР_2, який належить на праві власності підприємству - фірма "Генесія Груп" ТОВ, під його керуванням, Сумською Митницею ДФС було заявлено про порушення ним строків ввезення на митну територію України ТЗ через пункт пропуску "Юнаківка" Сумської митниці ДФС 18.10.2014 року у митному режимі "транзит" на строк, встановлений ст. 95 МК України та складено протокол про порушення митних правил. Постанова в справі про порушення митних правил № 0298/80500/15 йому була надіслана поштою, яку він отримав 21.07.2015 року, так як перебував у відрядженні. З 17.05.2015 року по 20.07.2015 року він перебував у відрядженні в м. Львів, коли приїхав додому у поштовій скриньці знайшов конверт, де була постанова від 13.05.2015 року в. о. начальника Державної фіскальної служби України Сумської митниці ДФС ОСОБА_4 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України, що не дало йому можливості з поважних причин оскаржити постанову в установлений законом термін у відповідності до вимог ст. 289 КпАП України (копія довідки про відрядження додається) . Він вважає, що порядок визначення митного режиму, ввезеного ним автомобіля Автомобіль "ВМW525 tds" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (VIN) № НОМЕР_2, врегульовано Стамбульською Конвенцією про тимчасове ввезення, вимог якої він чітко дотримувався при перетині кордону. Тому визначення ввезення ним автомобіля у режимі "транзит" органами Державної фіскальної служби України Сумської митниці вважає невірними, а дії зазначеного митного органу про винесення стосовно нього постанови № 0298/80502/15 від 13.05.2015 року неправомірним. Законом України "Про приєднання України до Конвенцій про тимчасове ввезення" від 24.03.2004 року, Україна приєдналася до Конвенції "Про тимчасове ввезення" від 26.06.1990 року. Ст. 1 Конвенції зазначено, що кожна із Договірних сторін зобов'язана надавати згоду на тимчасове ввезення товарів (у тому числі ТЗ) , зазначених у Додатку до цієї Конвенції. Ст. 1. Додатку С до Конвенції встановлено, що комерційне використання означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів, а приватне (особисте) використання означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного призначення. Згідно ст. 2 Додатку до Конвенції, користуються правом на тимчасове ввезення ТЗ комерційного чи приватного використання. Згідно п. "а" ст. 5 Додатку С до Конвенції ТЗ комерційного використання повинні бути зареєстровані на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на особу, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення і мають ввозитися та використовуватися особами, які здійснюють свою діяльність з такої території. Відповідно до ч. 1 ст. 366 МК України громадяни самостійно обирають один з 2-х каналів для проходження митного контролю. Згідно з Додатком А до Конвенції про тимчасове ввезення від 26.06.1990 року Додаток щодо документів на тимчасове ввезення (книжка АТА, книжка СDР) при тимчасовому ввезенні ТЗ комерційного призначення, особа, яка його ввозить, зобов'язана подати митному органу документ на тимчасове ввезення, що використовується для тимчасового ввезення ТЗ. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 110 МК України забезпечення дотримання вимог митного режиму тимчасового ввезення здійснюється шляхом застосування міжнародного митного документа (книжка АТА, книжка СDР) , що містить чинну міжнародну гарантію сплати митних платежів, встановлених законом на імпорт товарів. Ч. 1 ст. 381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється ввозити ТЗ особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких ТЗ на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких ТЗ на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюється на ТЗ, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, що підтверджується відповідними документами. Дій які б підтверджували знаходження його автомобіля на території України у режимі транзит ним не вчинялись (декларування, та внесення застави) , а напроти він дотримувався терміну перебування ТЗ на території України у один рік у відповідності до Конвенції. Главою 55 Розділу XII МК України передбачено, що переміщення громадянином-резидентом ТЗ, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжується обов'язковим письмовим декларуванням цього ТЗ виконанням інших формальностей, передбачених МК України (письмового зобов'язання про зворотне вивезення, застосування заходів гарантування тощо) . П. "а" ст. 7 Додатку до Конвенції зазначається, що незважаючи на положення ст. 5 цього Додатку, ТЗ комерційного використання можуть використовуватися третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані чи постійно проживають на території тимчасового ввезення. Відповідно до ст. 6 Додатку С до Конвенції, згода на тимчасове ввезення ТЗ надається без вимагання митного документа або гарантії. У відповідності до п. 25 ст. 4 МК України термін "митний режим" визначено, як комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення. Положення ст. 71 МК України "Вибір та зміна митного режиму" передбачено, що декларант має право обирати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначений цим Кодексом поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим кодексом. Митний режим, яким поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до ч. 1 цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для тарифів, що переміщуються у такий інший митний режим. Згідно ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою нормою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Тому вважає, що він правомірно, в рамках митного законодавства України та Конвенції від 26.06.1990 року ввіз на митну територію України автомобіль "ВМW525 tds" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (VIN) № НОМЕР_2, який належить на праві власності підприємству - фірма "Генесія Груп" ТОВ, для комерційного призначення: пошуку працівників відповідного профілю, комерційного безоплатного перевезення вантажу. Крім того, постанова № 0298/80502/15 від 13.05.2015 року в. о. начальника Державної фіскальної служби України Сумської митниці ДФС ОСОБА_4 винесена після перебігу строку притягнення до адміністративної відповідальності, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 467 МК України, адміністративне стягнення на порушення митних правил можу бути накладено не пізніше, ніж через 6 місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органом доходів і зборів справ про триваючі правопорушення митних правил, у тому числі передбачені ст. ст. 469, 477 - 481, 485 МК України, не пізніше ніж через 6 місяців з дня виявлення цих правопорушень. Відповідно до постанови Сумської митниці ДФС від 13.05.2015 року митний орган вважає, що у відповідності до ст. 95 МК України протягом 10 діб він повинен виїхати з України, а саме: 28.10.2014 року. Тому він вважає, що строк притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України (що не є тривалим правопорушенням) у відповідності до вимог ст. 467 МК України, пропущено. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 72 КАС України підставою для звільнення від доказування є обставини, встановленні судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено обставини. Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 05.08.2015 року та Ковпаківського районного суду м. Суми від 21.07.2015 року, які вступили в законну силу, вже було встановлено неправомірність дій Державної фіскальної служби України Сумської митниці ДФС саме при аналогічних обставинах. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 293, 294 КпАП України, ст. ст. 4, 467, 470 МК України, ст. ст. 11, 71, 72, 86, 159 - 163, 171-2 КАС України, Конвенції "Про тимчасове ввезення" від 26.06.1990 року, він просив: 1. Поновити строк на оскарження постанови № 0298/80502/15 від 13.05.2015 року в. о. начальника Державної фіскальної служби України Сумської митниці ДФС ОСОБА_4 у зв'язку з пропуском з поважних причин. 2. Визнати протиправною та скасувати постанову № 0298/80502/15 від 13.05.2015 року в. о. начальника Державної фіскальної служби України Сумської митниці ДФС ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. . 3. Провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України закрити. 4. Витребувати у відповідача Державної фіскальної служба України Сумська Митниця ДФС 40020 м. Суми, вул. Воровського, 24, адміністративні матеріали за ч. 3 ст. 470 МК України відносно ОСОБА_3 . 5. Зупинити виконання постанови ОСОБА_3 до вирішення питання по суті (вхідний № 24747 від 03.08.2015 року) (а. с. 3 - 6) .

12.01.2016 року представник відповідача за довіреністю - головний державний інспектор відділу провадження у справах про порушення митних правил управління аналізу ризиків та протидії митним порушенням Сумської митниці ДФС Биков Дмитро Олексійович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на адміністративний позов про скасування постанови у справі про порушення митних правил, в якому він зазначив про те, що Сумською митницею ДФС розглянутий адміністративний позов громадянина України ОСОБА_3 до в.о. начальника Сумської митниці ДФС ОСОБА_4 про скасування постанови у справі про порушення митних правил № 0298/80500/15 від 13.05.2015 року. Сумська митниця ДФС заперечує проти позову в повному обсязі та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. І. Про тимчасове ввезення автомобільних транспортних засобів. Відповідно до роз'яснень Державної митної служби України від 05.03.2013 року № 11.1/2-12.2/2172-ЕП "Про тимчасове ввезення автомобільних транспортних засобів громадянами-резидентами" , подібні транспортні засоби переміщуються на наступних умовах: - відповідно до положень п. 59 ст. 4 МК України транспортні засоби комерційного призначення - це, зокрема, автотранспортні засоби (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) , що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів. Статтею 1 Додатка С до Конвенції про тимчасове ввезення (Стамбул, 1990 рік) визначено, що комерційне використання означає платне перевезення осіб або промислове чи комерційне платне або безоплатне перевезення вантажів. Пунктом (а) статті 8 Додатка С до Конвенції та ч. 3 ст. 189 МК України визначено, що тимчасове ввезення транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України допускається за умови, що такі транспортні засоби не використовуватимуться для внутрішніх перевезень на митній території України. Відповідно до ст. 105 МК України у митний режим тимчасового ввезення поміщуються виключно транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у ст. 189 МК України та додатку C до Конвенції, на умовах, визначених цим Додатком. Ч. ч. 1, 2 ст. 194 МК України передбачено, що у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари. Попереднє повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України здійснюється шляхом надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред'явлені для митного оформлення, попередньої митної декларації або іншого документа, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до ст. 94 МК України. Згідно з ч. 2 ст. 259 МК України попередня декларація повинна містити відомості достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення. Перелік документів та відомостей, які подаються митному органу декларантом, уповноваженою ним особою або перевізником під час переміщення товарів автомобільним транспортним засобом комерційного призначення через митний кордон України, визначено в ч. 1 ст. 335 МК України. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 93 МК України товари, що переміщуються транзитом, у тому числі внутрішнім митним транзитом, повинні бути доставлені в орган доходів і зборів призначення у строк, передбачений ст. 95 МК України. Відповідно до п. 57 ст. 4 МК України під товарами розуміють будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення) , валютні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. Окрім того, згідно зі ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" у пунктах пропуску через державний кордон України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, у сфері міжнародних автомобільних перевезень, здійснює контроль наявності дозвільних документів на виконання перевезень та ведення обліку автомобільних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено документи, які перевізник повинен мати при здійсненні міжнародних перевезень, зокрема свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та документи на вантаж. Відповідно до п. 3.5 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні транзитних переміщень, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.10.2012 року № 1066, переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України здійснюється після перевірки посадовою особою митниці відправлення наявності електронної копії попередньої митної декларації або електронної попередньої митної декларації в ЄАІС. Перевірка здійснюється шляхом запиту до ЄАІС за номером попередньої митної декларації або електронної попередньої митної декларації та встановлення відповідності інформації, що міститься у поданих товаросупровідних (товаротранспортних) документах, відомостям, заявленим в електронній копії попередньої митної декларації або електронної попередньої митної декларації. Пунктом 3.7 Порядку встановлено, що після перевірки наявної електронної копії попередньої митної декларації або електронної попередньої митної декларації в ЄАІС посадова особа митниці відправлення заносить до ЄАІС відомості, зокрема, про транспортний засіб комерційного призначення (відповідно до реєстраційних документів на транспортний засіб зазначаються назва та/або реєстраційний номер) . Строки доставки товарів і транспортних засобів комерційного призначення до митного органу, в якому здійснюватиметься їх митне оформлення, встановлюються відповідно до ст. 95 МК України. Щодо транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються для платного перевезення пасажирів, повідомляє про те, що згідно зі ст. 5 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення пасажирів і багажу (Женева, 01.03.1973 рік) перевізник повинен видати індивідуальний або колективний квиток, у якому зазначені назва та адреса перевізника, а також який містить вказівку, що договір перевезення підпадає під дію положень цієї Конвенції. Відповідно до положень ст. 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" при виконанні міжнародних перевезень пасажирів перевізник повинен мати дозвіл країни, територією якої буде здійснюватися перевезення, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, список пасажирів (для нерегулярних та маятникових перевезень) , білетно-облікову документацію. При цьому наголошує, що з урахуванням положень ст. с. 95, 108, 189, 191, 200 МК України строк тимчасового ввезення для автомобільних транспортних засобів комерційного призначення, що ввозяться на митну територію України, становить 20 днів. Звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 105 МК України передбачено, що у разі порушення умов митного режиму тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання та пеню відповідно до ПК України. Водночас згідно з п. 60 ст. 4 МК України транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 т) , 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно. Статтею 1 додатка C до Конвенції встановлено, що приватне використання означає перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання. Звертає увагу, що ст. 1 Конвенції та п. 35 ст. 4 МК України встановлено, що поняття "особа" означає юридичну та фізичну особу. У зв'язку з цим особисте користування (приватне використання) не обмежується виключно інтересами фізичної особи, а може здійснюватися і в інтересах юридичних осіб. З огляду на вищевикладене згідно з положеннями МК України та Конвенції транспортні засоби, які тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-резидентами в службових цілях, а не для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів через митний кордон України, не відносяться до транспортних засобів комерційного призначення. Митне оформлення таких транспортних засобів здійснюється згідно з ч. 3 ст. 380 МК України. Угодою між Урядом України і Урядом Республіки Польщі про міжнародні автомобільні перевезення від 18.05.1992 року, яку із застереженнями було ратифіковано Законом України від 21.09.2000 року № 1977-III (застереження знято згідно із Законом України від 07.02.2002 року № 3058-ІІІ) регламентуються перевезення пасажирів і вантажів між обома країнами, а також транзит через їх території, що здійснюються транспортними засобами, зареєстрованими на території однієї з Договірних Сторін. Відповідно до вимог статті 2 цієї Угоди під "Перевізником" розуміється фізична або юридична особа, яка проживає або має свою установу в Україні або в Республіці Польщі і яка має право на здійснення міжнародних автомобільних перевезень згідно з чинним законодавством її держави. Поняття "Транспортний засіб" означає: а) транспортний засіб з механічним приводом, сконструйований або пристосований для перевезень вантажів або для буксирування інших транспортних засобів, призначених для цих перевезень; б) сукупність транспортних засобів, які відповідають вимогам, зазначеним у пункті (а) , а також з причепом або напівпричепом; в) дорожній транспортний засіб з механічним приводом, який обладнаний спеціальним постійним устаткуванням і становить його інтегральну частину, яка не трактується як вантаж; г) транспортний засіб, призначений для перевезення більш ніж 9 пасажирів з водієм. Згідно з вимогами статей 3 та 4 цієї Угоди регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів здійснюються автобусами. Таким чином, з урахуванням вимог Стамбульської конвенції, Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Польщі про міжнародні автомобільні перевезення від 18.05.1992 року та МК України від 13.03.2012 року № 4495-VI легкові автомобілі, які належать юридичним особам, зареєстрованим у Республіці Польщі, та ввозяться в Україну громадянами-резидентами, не можуть бути віднесеними до транспортних засобів комерційного призначення. Беручи до уваги вищезазначені норми та матеріали справи, ОСОБА_3 ні під час митного контролю, ні під час провадження по справі, ні під час розгляду справи, не було надано документів, які б підтвердили комерційне призначення транспортного засобу та можливість оформлення його в митному режимі "тимчасового ввезення" . В матеріалах справи наявні лише копії: паспорта ОСОБА_3 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, правочини. Будь-яких інших документів ОСОБА_3 не надавалось. Крім того, під час неодноразового ввезення на митну територію України автомобіля "BMW 525" , реєстраційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_3 не надавались документи на підтвердження того, що він особисто працює чи діє в інтересах фірми "Genesia Group" . Цей факт підтверджується за даними "Диспетчера ЗМК та пасажирського пункту пропуску" витяг якого міститься в матеріалах справи про порушення митних правил. Так, ОСОБА_3 мав факт ввезення зазначеного автомобіля 18.10.2014 року. У той же час, сам ОСОБА_3 вказує в позові, про те, що він має договір доручення від 07.10.2014 року №07/10/2014 на вказаний транспортний засіб. Беручи до уваги обставини справи про порушення митних правил № 0298/80500/15 від 13.05.2015 року та практику розгляду справ даної категорії може зазначити, що Яворівським районним судом Львівської області у справі № 460/3618/14-а прийнято рішення, в якому вказує про наявність складу правопорушення в даних категоріях справ (ч. 3 ст. 470 МК України) . ІІ. Щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Позивач хибно вважає, що сплив строк притягнення до відповідальності за порушення митних правил з урахуванням ст. 467 МК України, оскільки правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, не є триваючим, а датою вчинення правопорушення є 18.10.2014 року. Міністерство юстиції України свого часу висловив позицію, згідно з якою триваючими правопорушеннями є проступки, пов'язані з тривалим, безперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою. Такі правопорушення припиняються або виконанням установлених обов'язків, або притягненням винної особи до відповідальності (Лист від 01.12.2003 року № 22-34-1465 "Щодо скоєння особою триваючого правопорушення" ) . Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 17.07.2007 року № 22-14-493, триваючими визнаються правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність, коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його не повністю або неналежним чином. У той же час, 20.03.2014 року Суворовський районний суд м. Херсона в справі № 668/3058/14-а, дійшов до висновку, що правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України, є триваючим, а тому відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України адміністративне стягнення накладається не пізніше, ніж через 6 місяців з дня виявлення. У справі № 0298/80500/15 днем виявлення є 20.04.2015 року, а особу притягнуто до відповідальності 13.05.2015 року, що є в межах строків, передбачених ст. 467 МК України. Такі ж самі висновки робить Суворовський районний суд м. Херсона в справі № 668/11726/13-а. Виходячи з вищевикладеного, постановою в справі про порушення митних правил № 0298/80500/15 від 13.05.2015 року ОСОБА_3 було правомірно визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 8500 гривень. Отже, Сумська митниця ДФС при винесенні постанови в справі про порушення митних правил діяла на підставі та в межах повноважень, у спосіб, встановлений чинним законодавством України. З огляду на це, адміністративний позов ОСОБА_3 про скасування постанови у справі про порушення митних правил є безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Відповідно до вищевикладеного, керуючись ст. ст. 49, 51 КАС України, він просив в задоволенні позову ОСОБА_3 до Сумської митниці ДФС про скасування постанови про порушення митних правил від 13.05.2015 року № 0298/80500/15 відмовити у повному обсязі за необґрунтованістю (вхідний № 732 від 12.02.2016 року) (а. с. 102 - 108) .

У відкритому судовому засіданні представник позивача за договором адвокат Бондар Валерій Миколайович підтримав позовні вимоги позивача у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові. Він просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

У відкритому судовому засіданні представник відповідача за довіреністю - головний державний інспектор відділу провадження у справах про порушення митних правил управління аналізу ризиків та протидії митним порушенням Сумської митниці ДФС Биков Дмитро Олексійович позов не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним в його запереченні. Він просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі за необґрунтованістю.

Вислухавши пояснення представника позивача за договором адвоката Бондар Валерія Миколайовича, пояснення представника відповідача за довіреністю - головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління аналізу ризиків та протидії митним порушенням Сумської митниці ДФС Бикова Дмитра Олексійовича, дослідивши та перевіривши письмові докази справи, встановивши такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.

20.04.2015 року нарядом співробітників ДПС при УДАІ УМВС України в Сумській області був зупинений в м. Суми (блокпост "Рубіж 1" ) автомобіль "ВМW 525" , реєстраційний номер НОМЕР_4, кузов (VIN) № НОМЕР_5 під керуванням громадянина України ОСОБА_3 . За результатами проведеної Сумською митницею ДФС перевірки було встановлено, що згідно автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор-2006" (перетин кордону транспортним засобом) та Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (пошук автотранспорту, номерних вузлів та агрегатів) автомобіль "ВМW 525" , реєстраційний номер НОМЕР_4, кузов (VIN) № НОМЕР_5 під керуванням громадянина ОСОБА_3 18.10.2014 року був ввезений на митну територію України через пункт пропуску "Юнаківка" Сумської митниці ДФС у митному режимі "Транзит" на строк встановлений ст. 95 МК України. Взятого зобов'язання ОСОБА_3 не виконав та порушив строк транзитних перевезень біль ніж на десять діб.

Згідно ч. 1 ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 92 МК України у митний режим транзиту можуть бути поміщені будь-які товари, крім заборонених законодавством для ввезення та/або транзиту через митну територію України. Для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна: 1) подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару; 2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

Із змісту п. 3 ч. 1 ст. 93 МК України вбачається, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Із змісту п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України вбачається, що встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб) .

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу.

Із змісту п. 57 ч. 1 ст. 4 МК України вбачається, що у цьому Кодексі наведені нижче терміни і поняття вживаються в такому значенні: товари - будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення) , валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.

Ч. 3 ст. 470 МК України передбачена відповідальність за перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів.

Крім того, суд бере до уваги положення ч. 1 ст. 460 МК України, із змісту якої вбачається, що вчинення порушень митних правил, передбачених ст. 470 МК України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (ст. 268 МК України) , не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим МК України.

Таким чином, транспортний засіб "ВМW525 tds" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (VIN) № НОМЕР_2, будучи рухомою річчю в силу ст. 4 МК України та ст. 181 ЦК України, підпадає під термін "товар" , визначений у диспозиції ч. 3 ст. 470 МК України.

Крім того, порушення митних правил відбулося не внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Аналіз наведених нормативних положень дає суду підстави вважати, що митний режим "транзиту" може бути встановлений для будь-яких товарів (крім заборонених) і полягає, зокрема, в строковому ввезені на митну територію України транспортних засобів, які по закінченню строків транзиту мають бути в обов'язковому порядку вивезені з митної території. Обов'язок вивезення транспортних засобів, надання митним органам відповідних документів та обов'язок дотримання режиму транзиту покладається на особу, яка їх ввезла.

Із матеріалів справи вбачаться, що 18.10.2014 року позивач ввіз на митну територію України у режимі "транзит" автомобіль "ВМW525 tds" , реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (VIN) № НОМЕР_2, який мав вивезти за межі митної території України в десятиденний строк, однак свого обов'язку не виконав, станом на 13.05.2015 року автомобіль за межі митної території України не вивіз, до митних органів із заявою про зміну митного режиму не звернувся, будь-яких документів щодо цього митним органам не надав, а тому в його діях вбачаються ознаки порушення митних правил, зокрема, порушення передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.

Отже, суд дійшов до висновку про те, що в частині визнання протиправною та скасування постанови № 0298/80502/15 від 13.05.2015 року в. о. начальника Державної фіскальної служби України Сумської митниці ДФС ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн. позовні вимоги є необґрунтованими.

Що стосується вимоги позивача про закриття провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 470 МК України, то суд дійшов до наступного висновку.

Ч. 1 ст. 157 КАС визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд закриває провадження у справі, а саме: 1) якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі. Враховуючи той факт, що у спірних правовідносинах такі обставини не виникали, позивачем не наведено обґрунтованих доказів на підтвердження їх існування, відтак суд дійшов до висновку про те, що в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Що стосується вимоги позивача про зупинення виконання постанови щодо ОСОБА_3 до вирішення питання по суті, то суд дійшов до наступного висновку.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 215 КАС України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд своєю ухвалою може зупинити виконання судового рішення, яке переглядається за нововиявленими обставинами, до закінчення перегляду.

Згідно ч. 3 ст. 257 КАС України у разі поновлення судом апеляційної інстанції строку апеляційного оскарження одночасно вирішується питання про зупинення виконання постанови або ухвали. Виконання постанови або ухвали може бути зупинено також в інших випадках, встановлених цим Кодексом.

МК України взагалі не містить поняття зупинення виконання постанови, будь-то постанови уповноваженої особи або постанови суду.

Враховуючи те, що судом першої інстанції рішення не переглядалося за нововиявленими обставинами, як те передбачене ст. 252 КАС України, відтак суд дійшов до висновку про те, що в цій частині позовні вимоги є необґрунтованими.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України Сумської Митниці ДФС до в. о. начальника ОСОБА_4 про визнання постанови протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення, слід відмовити повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 160, 167 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної фіскальної служби України Сумської Митниці ДФС до в. о. начальника ОСОБА_4 про визнання постанови протиправною та скасування постанови про адміністративне стягнення, відмовити повністю.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції - Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: І.Г. Бичков