Рішення № 56538003, 14.03.2016, Франківський районний суд м. Львова

465/5653/15-ц

2/465/523/16

РІШЕННЯ

Іменем України

14.03.2016 року Франківський районний суд м. Львова в складі:

Головуючого судді Дзеньдзюра С.М.

при секретарі Стасишин А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львовіцивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ «Надра» про визнання недійсним кредитного договору, договорів поруки, договору іпотеки, зняття заборони відчуження зазначеного в договорі іпотеки нерухомого майна та вилучення запису про заборону відчуження нерухомого майна,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 05.03.2007р. між ВАТ КБ «Надра» правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №49/07-Ф відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 175000,00 доларів США із сплатою відсотків в сумі 12,49% річних, строк дії договору по 05.03.2027р. Відповідно до п.3.3.1., 3.3.2. Кредитного договору позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.п.1.3.1., 1.3.2. цього Договору платежі шляхом здійснення перерахування на рахунок банку сум мінімально необхідного платежу у валюті кредиту. Щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 2010,70 доларів США. Позичальник не виконує взятих на себе договірних зобов»язань. Станом на 05.08.2015р. відповідач допустив заборгованість по кредитному договору в сумі 165446,00 доларів США та 406841,00 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом (у тому числі прострочена) 150529,82 дол. США; заборгованість по сплаті відсотків (утому числі прострочена) 14916,27 дол. США; пеня за прострочення сплати кредиту 26843,66 грн; штраф за порушення умов кредитного договору 379997,35 грн. Виконання зобовязань за кредитним договором забезпечено договорами поруки від 05.03.2007 року, укладеними між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідно до умов яких поручителі зобовязались перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що випливають з кредитного договору. Окрім цього, в якості забезпечення зобовязань 05.03.2007р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку банку було надано квартиру АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та накладено заборону відчуження вищевказаної квартири. Просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості в розмірі 165446,00 доларів США та 406841,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, вказав, що під час підписання кредитного договору відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений з умовами договору. Зазначив, що зобовязання за кредитним договором не виконані, а тому іпотека не може бути припинена та у банку відсутні правові підстави для зняття заборони та припинення іпотеки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Просив первісний позов задоволити, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_1в судовому засіданні проти первісного позову заперечив, зустрічний позов відповідача ОСОБА_1про визнання недійсним кредитного договору, договорів поруки, договору іпотеки, зняття заборони відчуження зазначеного в договорі іпотеки нерухомого майна та вилучення запису про заборону відчуження нерухомого майна підтримав та пояснив,що при укладенні кредитного договору позичальнику ОСОБА_1 як споживачу фінансових послуг, в порушення ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», не було надано в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту.Використання ПАТ КБ «Надра» долару США, як предмету кредитування за споживчим кредитом значно погіршує становище позичальника, як споживача порівняно з банком в разі настання певних подій. Окрім того, укладений кредитний договір не містить графіку погашення платежів. При укладенні кредитного договору між сторонами документ про орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту не підписувався. Умови кредитного договору передбачають додаткові нарахування і відсотки за користування кредитними коштами, зокрема комісійної винагороди за видачу кредиту в розмірі 1,5% від суми кредиту у момент надання кредиту, комісійної винагороди за дострокове погашення кредиту згідно із п.4.3.13 даного договору, винагороди за управління кредитом, винагороди за проведення моніторингу та супроводу кредиту. Таким чином умови кредитного договору є несправедливими, суперечать принципу добросовісності та погіршують становище споживача. Просив зустрічний позов задоволити, в задоволенні первісного позову відмовити.

Відповідачі за первісним позовом у судове засідання не зявились, не повідомили про причини неявки, хоча належно повідомлені про час та місце слухання справи, наслідки неявки. Тому суд вважає за можливе справу слухати у їх відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, представника позивача ОСОБА_1 за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні первісного позову слід відмовити, а зустрічний позовпідлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 05.03.2007р. між ВАТ КБ «Надра» правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №49/07-Ф відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 175000,00 доларів США із сплатою відсотків в сумі 12,49% річних, строк дії договору по 05.03.2027р. Відповідно до п.3.3.1., 3.3.2. Кредитного договору позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.п.1.3.1., 1.3.2. цього Договору платежі шляхом здійснення перерахування на рахунок банку сум мінімально необхідного платежу у валюті кредиту. Щомісячна сума мінімально необхідного платежу складає 2010,70 доларів США.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача - враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.(ст.627 ЦК України).

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Законодавством України чітко врегульовані питання щодо недійсності угод (ст.ст. 215-216 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі,; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частини 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, сплата яких передбачена ст.1048 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов»язаний повідомити споживача у письмовій формі про кредитні умови, зокрема: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; форми його забезпечення; наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов»язаннями споживача; тип відсоткової ставки; суму, на яку кредит може бути виданий; орієнтовну скупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов»язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).

Відповідно до п.3.2 Правил надання банками України інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168, кредитний договір має містити графік платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.

Пунктами 3.3; 3.4 Правил надання банками України інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168, передбачено, що банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді: а) реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту. Банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: вид і предмет кожної супутньої послуги, яка надається споживачу; обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень рухомого майна, інших реєстрів тощо); про відкриття банківського рахунку, відкритого з метою зарахування на нього суми наданого кредиту або надання кредиту за рахунком (овердрафт), умови відкриття, ведення та закриття такого рахунку, тарифи та всі суми коштів, які споживач має сплатити за договором банківського рахунку у зв'язку з отриманням кредиту, його обслуговуванням і погашенням; правило, за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або в інших випадках.

Відповідно до п.3.8 Правил надання банками України інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10.05.2007 року №168, у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач.

Разом з тим, відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління НБУ від 10.05.2007р. №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача, тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору).

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що кредитний договір №49/07-Ф не містить графіку погашення платежів, орієнтовної сукупної вартості кредиту, що є підставою для визнання кредитного договору №49/07-Ф недійсним. Разом з тим, пункт кредитного договору щодо винагороди за управління кредитом, винагороди за проведення моніторингу та супроводу кредиту не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Судом встановлено, що виконання зобовязань за кредитним договором №49/07-Ф забезпечено договорами поруки від 05.03.2007 року, укладеними між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідно до умов яких поручителі зобовязались перед банком відповідати за виконання позичальником взятих на себе зобовязань, що випливають з кредитного договору.

Окрім цього, в якості забезпечення зобовязань 05.03.2007р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку банку було надано квартиру АДРЕСА_1. Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №1208.

05.03.2007р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 накладено заборону відчуження квартири АДРЕСА_1.

Згідно ч.2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов'язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, задовольняючи вимогу про визнання недійсним кредитного договору, слід також визнати недійсними договори поруки від 05.03.2007 року та договір іпотеки від 05.03.2007 року, оскільки ці договори є похідними від головного договору. У звязку з цим підлягає зняттю заборона відчуження зазначеного в іпотечному договорі нерухомого майна, що зареєстрована в реєстрі за № 1209 та включена в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис за реєстраційним номером 32, про заборону на нерухоме майно на об'єкт обтяження: квартиру № 12 в будинку № 31, що знаходиться в м. Львові на вул. ОСОБА_5, академіка, що належить ОСОБА_1.

Керуючись ст.8,10,11,57,58,60,79,88,209,212,213,215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства КБ «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Зустрічний позов задоволити.

Визнати недійсним кредитний договір № 49/07-Ф від 05.03.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» з дня його укладення з 05.03.2007 року.

Визнати недійсними договори поруки, укладені 05.03.2007 року в якості забезпечення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Визнати недійсним договір іпотеки квартири, укладений 05.03.2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 1208, про передачу в іпотеку квартири № 12, розташованої в будинку № 31 по вул. Ак. Сахарова в м. Львові, з дня його укладення 05.03.2007 року.

Зняти заборону відчуження зазначеного в іпотечному договорі нерухомого майна, що зареєстрована приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1209, та включена в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 32, про заборону на нерухоме майно на об'єкт обтяження: квартиру № 12 в будинку № 31, що знаходиться в м. Львові на вул. ОСОБА_5, академіка, що належить ОСОБА_1.

Вилучити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за реєстраційним номером 32, внесений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, про заборону на нерухоме майно на об'єкт обтяження: квартиру № 12 в будинку № 31, що знаходиться в м. Львові на вул. ОСОБА_5, академіка, що належить ОСОБА_1.

На рішеня суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дзеньдзюра С.М.