Вирок № 56535991, 18.03.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/2159/15-п

1-кп/311/8/2016

18.03.2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2016 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Пушкарьової С.П.

при секретарі Четвертак Л.М.

за участю:

прокурора Хіврич Р.М.

захисника-адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Німеччина, українця, громадянина України, має вищу освіту, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше засудженого:

1) 17 січня 2011 року Синельниковський міським судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 70 КК України, позбавлення волі на строк 4 роки. За постановою Запорізького районного суду від 01.11.2013 року звільнився умово - достроково, не відбутий термін 8 місяців 10 днів;

2) 27 травня 2014 року Запорізьким районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі та згідно ЗУ «Про амністію» звільнений від відбування покарання;

3) 31 липня 2014 року Томаківським районним судом Діпропетровської області за ч. 2 ст. 185 КК України, позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КПК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 рік;

4) 26 вересня 2014 року Коммунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 307 КК України, позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КПК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки (судимість не знята та не погашена);

5) 04 грудня 2014 року Коммунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 307 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки;

6) 31 серпня 2015 року Коммунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ст. 78 ч. 3, ст. 71 ч. 1 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі;

7) 02 жовтня 2015 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі

8) 17 листопада 2015 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15-ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України, позбавлення волі на строк 5 років 3 місяця (судимість не знята та не погашена), -

обвинуваченого за ч. 2 ст. 186 КК України. Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 обрано у вигляді тримання під вартою, -

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2015 року близько 16 години 55 хвилин, ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів, повторно, з прямим умислом, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись в приміщенні торгівельного кіоску, розташованого на ринку «Південний» по вул. Чекістів 33 у м. Василівка Запорізької області, відкрито заволодів ноутбуком «ASUS К 50 АВ», вартість якого, згідно висновку експерта № 1185 від 09.06.2015 складає 3400 гривень 00 копійок та ноутбуком «ASUS», вартість якого згідно довідки складає 6500 гривень, після чого розпорядився майном за власним розсудом.

Своїм злочинним діянням ОСОБА_3 завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальний збиток у розмірі 9 900 гривень 00 копійок. У ході досудового слідства потерпілій було повернуто один ноутбук «ASUS К 50 АВ», вартістю 3400 гривень, а на суму 6500 грн. нею заявлено цивільний позов.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав частково та суду пояснив, що дійсно 13 травня 2015 року близько 16 години 55 хвилин, він, знаходячись у приміщенні торгівельного кіоску, розташованого на ринку «Південний» у м. Василівка, побачивши, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно заволодів ноутбуком «ASUS К 50 АВ» та ноутбуком «ASUS», сховав їх під куртку та вийшов з кіоску. Після чого сів у таксі, один ноутбук віддав таксисту, оскільки винен був йому гроші, а другий ноутбук продав на ринку «Анголенко» у м. Запоріжжя, а виручені кошти витратив на власні потреби. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 на суму 6500 гривень 00 копійок визнає у повному обсязі та зобовязується його відшкодувати. Вину визнає частково, так як вважає, що викрав ноутбуки таємно, а не відкрито та просить суд перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 186 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України, як крадіжка.

Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 вини в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, його вина повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні у ході слідства та дослідженими у судовому засіданні у ході судового слідства доказами, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка суду пояснила, що вона є приватним підприємцем. В її власності перебуває торговельний кіоск, розташований на ринку «Південний» по вул. Чекістів, 33 у м. Василівка Запорізької області. У даному кіоску вона займається торгівлею канцелярськими товарами та компютерною технікою колишньої експлуатації. У торгівлі їй допомагають її чоловік ОСОБА_5 та її мати ОСОБА_6 13 травня 2015 року приблизно о 16 год. 30 хв. вона знаходилася у торговельному кіоску, а її мати допомагала розкладати на прилавки товар. У зазначений час у приміщення торгового кіоску зайшли троє раніше їй невідомі хлопця віком приблизно 25-30 років. Один з хлопців, який мав світлого кольору волосся, світлі очі, підійшов до вітрині та почав розпитувати її за блокноти, а другий хлопець віком 25-30 років, зростом 180-190 см, темного кольору волосся, худорлявої статури, знаходився біля столу та вітрини, на якій стояли ноутбуки в кількості 5 штук. В той момент, коли вона показувала хлопцю блокноти, котрі є в наявності, вона звернула увагу на те, що другий хлопець веде себе підозріло. Також вона побачила, що хлопець щось ховає під кофту та розвернувшись направляється до виходу. Поглянувши на вітрину, вона побачила, що відсутні два ноутбуки та зрозуміла, що невідомий хлопець їх вкрав та намагається зникнути. Вона вибігла з кіоску, хлопець знаходився від неї на відстані 20 метрів та швидкими кроками направлявся в бік автомобіля ВАЗ 2111 «Богдан» серебристо-зеленого кольору д.н. НОМЕР_1. Вона почала голосно йому кричати: «Стійте, віддайте ноутбуки!», та почала бігти в сторону автомобіля, але хлопець не реагував, а підійшовши до автомобіля різко відкрив задні двері, вкинув туди ноутбуки та сів сам, після чого автомобіль різко поїхав на трасу «Харків-Сімферополь» у сторону м. Запоріжжя. Також поруч стояли люди, котрі займаються торгівлею на ринку «Южний», та вони можуть підтвердити, що вона намагалась зупинити грабіжника. Після того, як поїхав автомобіль з

невідомими, вона повернулася в кіоск з котрого намагався вийти другий невідомий хлопець. Вона та її мати ОСОБА_7 змогли його зупинити та затримати до приїзду міліції. Хлопець назвався ОСОБА_8, крім того повідомив, що він не причетний до скоєння злочину, але хлопця який вкрав ноутбуки він знає, його звуть ОСОБА_2. Куди він міг поїхати йому невідомо. У цей час вона подзвонила своєму чоловіку ОСОБА_5 та повідомила про те, що трапилося. Оглянувши прилавки, вона виявила, що зникло два ноутбуки марки «АSUS» на загальну суму 9900 грн., так як у ході слідства їй було повернуто 1 ноутбук, вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь майнову шкоду в сумі 6500 гривень 00 копійок.

- показаннями свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що 13 травня 2015 р. він знаходився у м. Мелітополь. Увечері його дружина ОСОБА_4 по телефону повідомила, що їх торгівельний кіоск пограбували, а саме, незнайомий чоловік забрав два ноутбуки. Дружина побачила та побігла за грабіжником, але чоловік сів у таксі і автомобіль швидко поїхав.

- показаннями свідка ОСОБА_9, яка суду пояснила, що вона на ринку «Південний» у м. Василівка Запорізької області біля торгового кіоску, який належить ОСОБА_4 продає пиріжки та каву. 13 травня 2015 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, вона знаходилася на ринку «Південний» на відстані 4 метри від торгового кіоску. Коли приблизно о 16 годині 50 хвилин із торгового кіоску ОСОБА_4 швидко вийшов хлопець зростом приблизно 180-190 см., віком 25-30 років, худорлявої статури, одягнутий був в кофту, куртку, штани та щось тримав під курткою. Він швидко крокував, оглядаючись по сторонам та направлявся у сторону автомобіля серебристо-зеленого кольору, за ним з кіоску вибігла ОСОБА_4 та почала кричати голосно хлопцю «Стій! Віддай ноутбуки!». ОСОБА_4 кричала неодноразово та намагалася його зупинити, але хлопець швидко сів у автомобіль, який по трасі поїхав на м. Запоріжжя. ОСОБА_4 не змогла його наздогнати, повернулася в торговий кіоск, де жінка на імя ОСОБА_7 не відпускала другого хлопця. Після чого приїхали працівники міліції.

- показаннями свідка ОСОБА_6, яка суду пояснила, що потерпіла ОСОБА_4 є її дочкою. У власності її дочки перебуває торговий кіоск, який знаходиться на ринку «Південний» у м. Василівка Запорізької області, в якому її дочка займається продажем канцелярських товарів та компютерної техніки. Чоловік дочки ОСОБА_5 та вона періодично допомагають їй у реалізації товару. 13 травня 2015 року на протязі дня вона допомагала дочці у реалізації товару. Приблизно о 16 год. 30 год. вона розкладала товар на прилавки, коли у кіоск зайшли двоє невідомих хлопців. Один з хлопців віком 25-30 років, зростом 180-190 см., русий колір волосся, худорлявої статури. Він підійшов до прилавку, де була донька ОСОБА_4, запитав за блокноти, а донька стала пропонувати блокноти різних різновидів, а хлопець роздивлявся. Другий хлопець, віком 25-30 років, ростом 180-190 см, темний колір волосся, худорлявої статури, він знаходився біля другого прилавку, вітриною та столом, на котрому стояли ноутбуки. Вона у цей час розкладала товар та спостерігала за невідомими, і побачила, що один з хлопців швидким кроком направлявся до виходу і в цей час ОСОБА_4 швидко підбігла до вітрини з ноутбуками та крикнула: «У нас викрали ноутбуки», і кинулася за зникаючими невідомими хлопцями та почала голосно кричати: «Стій! Віддай ноутбуки!» та побігла за хлопцями. Вона у цей час підійшла до виходу та стояла поруч дверей, щоб не вийшов другий хлопець, який знаходиться у приміщені. Знаходячись на порозі вхідної двері торгового кіоску, вона бачила, як ОСОБА_4 бігла за невідомим, але він підійшовши до автомобілю зелено-серебристого кольору різким рухом відчинив двері заднього пасажирського сидіння, витягнув з-під кофти два ноутбука, кинув їх на сидіння та швидко сів в автомобіль. У цей час автомобіль різко зірвався з місця та поїхав в сторону м. Запоріжжя. ОСОБА_4 не встигла наздогнати хлопця, але весь час кричала йому зупинитися, але той не реагував. Коли ОСОБА_4

повернулася, то другий хлопець, якого вона (ОСОБА_6П.) утримувала, назвався ОСОБА_8, пояснив, що ніякого відношення до злочину він не має, але знає хлопця по імені ОСОБА_2, який заволодів ноутбуком. Після скоєного ОСОБА_4 подзвонила чоловіку та в міліцію.

- показаннями свідка ОСОБА_10, яка суду пояснила, що вона займається торгівлею на ринку «Південний» у м. Василівка Запорізької області. Торгова точка розташована на відстані 3-4 метрів від торгового кіоска ОСОБА_4, котра займається продажем канцелярських товарів та компютерної техники. 13 травня 2015 року в денний час, вона знаходилася на робочому місці. Приблизно о 16 годині 50 хвилин із торгового кіоску ОСОБА_4 вибіг хлопець віком 25-30 років, ростом 180-190 см., одягнутий в темний одяг і швидким кроком направився у сторону автомобілів, під курткою він щось тримав. За ним вибігла із кіоску ОСОБА_4 і стала голосно кричати хлопцю, котрий віддалявся швидким кроком: «Стій! Віддай ноутбуки!», вона кричала неодноразово. Хлопець не зупинявся, а збільшував швидкість кроків, підійшовши до задньої двері автомобіля, він щось кинув на сидіння та швидко сів в автомобіль зелено-серебристого кольору і автомобіль «зірвався» з місця та поїхав у бік м. Запоріжжя. Вона побачила через лобове скло, що за кермом автомобіля був чоловік віком 50-55 років, сиве волосся. ОСОБА_4 у це час намагалась наздогнати та бігла за автомобілем. Повернувшись до кіоску ОСОБА_4 з жінкою на імя ОСОБА_6 утримувала до приїзду міліції другого хлопця, котрий назвався ОСОБА_8.

- показаннями свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що він є другом ОСОБА_2 Так, 13 травня 2015 року він з другом їхали з м. Мелітополь і зупинились на ринку «Південний». ОСОБА_2 зайшов там у торговий кіоск, а через деякий час повернувся і сів у машину з двома ноутбуками. Він знаходився біля кіоску та не чув, щоб хтось вибігав з кіоску та кричав щось до ОСОБА_2 ОСОБА_2 спокійно вийшов з магазину та сів у машину. Особисто він не бачив, як ОСОБА_2 узяв ноутбук в кіоску. Автомобіль, в якому вони приїхали на ринок, знаходився у 30-50 м від магазину.

- протоколом огляду місця події від 13.05.2015 року та стенограмою до нього (Т-1, а.с. 232-234), відповідно до якого місцем огляду є приміщення магазину ПП «Коломоєць», розташованого на території ринку «Південний» м. Василівка. Вхід до магазину здійснюється через металопластикові двері, які мають замикаючий пристрій у вигляді врізаного замка. На момент огляду, двері, а також замикаючий пристрій без видимих ушкоджень. З лівої сторони від входу, на стіні є металева решітка, на якій розвішені різні тканинні рюкзаки та сумки. За вказаною решіткою, з правої сторони від неї, розташована скляна вітрина з канцелярськими предметами (фарби, пензлики різного розміру, ручки, маркери). Цілісність вітрини не порушена, майно знаходиться на своїх місцях. За даною вітриною на стіні закріплена металева решітка, на якій розміщені різноманітні журнали та інша преса. Цілісність та первинний порядок речей на даній вітрині не порушені. З правої сторони від вітрини з ручками, розміщений деревяний стіл розміром 120х90 см, на якому, на момент огляду розміщена пластикова коробка з дисками, 2 комірки з запальничками, упаковка гелевих ручок, калькулятор. Даний стіл служить в якості каси. На даному столі первинний порядок речей не порушений. З правої сторони від деревяного столу, розміщена скляна вітрина з альбомами для малювання, наклейками різних видів та розмірів. Зі слів потерпілої, на вказаній вітрині були розміщені ноутбуки. Цілісність вітрини не порушена. З правої сторони від входу в магазин розміщена деревяна вітрина зі скляними вставками. На момент огляду, в самій вітрині первинний порядок речей не порушений, цілісність вітрини не порушена. За вказаною вітриною, на стіні прикріплена металева решітка, на якій розміщені блокноти різних видів. Цілісність даної решітки не порушена, первинний порядок речей не порушений. Також, з лівої сторони від зазначеної вітрини розміщені 2 деревяні конструкції зі скляними вставками. На момент огляду, на поверхні вітрини розміщені атласи, контурні карти. У самій вітрині розміщено різноманітне канцелярське приладдя. Цілісність даної вітрини та

первинний порядок речей не порушено. За даною вітриною у стіну вмонтовані полички, на яких розміщені фотоапарати, зошити різних видів та інша канцелярія. Цілісність та природний порядок речей не порушений. Під час огляду виявлено та вилучено 5 слідів рук з полімерної упаковки блокнота у спец.пакет НДЕКЦ № 1060690.

- протоколом огляду місця події від 16.05.2015 року та фототаблицями до нього (Т-1, а.с. 149), відповідно до якого, було оглянуто приміщення торгівельного кіоску № 13 вул. Анголенко у м. Запоріжжя. Торгівельний кіоск білого кольору, з пластика. На вітрині кіоску знаходились мобільні телефони та годинники. Біля даного кіоску власник приміщення ОСОБА_12 добровільно видав ноутбук «ASUS» темного кольору, поверхня екрану глянцева, має маркування «MODEL:k50AB, MB VER:k50AB; ID:1A; MB VER, A2 NOAS 547550099, Сheck Number: 9720, на панелі наклейка (на глянцевій поверхні) «Feel the Cool Comfort 25 % cooler than body temperature», та наклейка «ASUS» ALTEC. В неробочому стані, монітор вимкнутий, зарядний пристрій відсутній. ОСОБА_12 пояснив, що купував даний ноутбук без документів та зарядного пристрою у незнайомого чоловіка 13.05.2015 р.

- висновком експерта № 1185 від 09.06.2015 року (Т-1, а.с. 153-158), відповідно до якого ринкова вартість ноутбука «ASUS K 50 AB», який був придбаний та знаходився в експлуатації з 2013 року з урахуванням експлуатаційного зносу, з ушкодженнями від впливу зовнішніх факторів на момент вчинення злочину 13.05.2015 р. може складати: 3400 грн. 00 коп. (три тисячі чотириста грн. 00 коп.);

- довідкою (Т. 1 а.с. 159), виданою підприємцем ОСОБА_13, у якій вказано, що вартість ноутбука «ASUS X 54 C» б/у на 13.05.2015 р. складає 6500 гривень;

- протоколами предявлення особи для впізнання за фотознімками від 16.05.2015 року (Т-1, а.с. 161-172), відповідно до яких ОСОБА_12 предявлено 4-фотознімки для впізнання, по яких він вказав, що на фотознімку під № 2 зображена особа - гр. ОСОБА_2, який 13.05.2015 р. продав йому ноутбук «ASUS K 50 AB»;

- протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 14.05.2015 року (Т-1, а.с. 167-168), відповідно до якого потерпілій ОСОБА_4 було предявлено 4-фотознімки для впізнання, по яких вона заявила, що на фотознімку під № 2 зображений чоловік (ОСОБА_2О.), який 13.05.2015 р. у денний час відкрито заволодів двома ноутбуками з її кіоску;

- постановою від 16.05.2015 р. про визнання речовим доказом та передачу його на зберігання (Т-1, а.с. 150-151), відповідно до якої, ноутбук «ASUS K 50 AB», який ОСОБА_12 добровільно видав 16.05.2015 р. в торгівельному кіоску № 13 в ТЦ «Анголенко» у м. Запоріжжя, визнано речовим доказом та передано на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_4;

- протоколом предявлення речей для впізнання (Т-1, а.с. 170-172), відповідно до якого, свідок ОСОБА_5 заявив, що під № 3 знаходиться ноутбук «ASUS K 50 AB», який належить саме ОСОБА_4 та яким відкрито заволодів невідомий чоловік 13.05.2015 р. Для впізнання згідно протоколу було предявлено 3 ноутбуки.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до вимог КПК України, судом було розглянуто дане кримінальне провадження повно, всебічно, обєктивно, були створені всі необхідні умови для рівного виконання сторонами їх процесуальних обовязків та здійснення процесуальних прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Із роз'яснень, викладених в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», вбачається, що визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у скоєнні грабіжу доведена, а його пояснення щодо таємного викрадення ним майна у потерпілої спростовуються

узгодженими, логічними та послідовними показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка пояснила, що вона бачила, як ОСОБА_2 викрав із прилавка кіоску ноутбуки та швидко направився до виходу. Вона вибігла з кіоску, кричала йому, щоб він віддав ноутбуки, бігла за ним, але він не реагуючи сів у автомобіль і поїхав. Той факт, що дійсно потерпіла ОСОБА_4 кричала до ОСОБА_2, бігла за ним, вимагаючи повернути їй ноутбуки, підтвердили у судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_9, ОСОБА_6 і ОСОБА_10

Суд критично відноситься до показів свідка ОСОБА_11, який був допитаний у режимі відео конференції з СІЗО-10, оскільки він є другом ОСОБА_2 та намагається зменшити його міру відповідальності.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду Україіни, які містяться у п. 4 постанови № 10 від 06.11.2009 р. «Про судову практику в справах про злочини проти власності», дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж.

Згідно вимог ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише щодо особи, якій висунуте обвинувачення, і лише у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив інкримінований йому злочин при обставинах, викладених у вироку, його винуватість доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, тому суд не вбачає підстав для перекваліфікації його дій на ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини суд розцінює як спосіб його захисту та намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, стан його здоровя, матеріальний та сімейний стан, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Крім того, суд враховує ставлення обвинуваченого до скоєного, який не визнає свою вину, що є його правом, однак, разом з тим, він не розкаюється у скоєному, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став. Так, ОСОБА_2 вчинив злочин, віднесений до категорії тяжких злочинів. Оскільки ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, але фактично за даною адресою не проживає, обєктивної характеристики на нього немає (а.с. 175).

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що помякшують покарання обвинуваченому не виявлено.

Згідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Із врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, при призначенні покарання суд враховує також думку потерпілої та вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду предявити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_4 про відшкодування

матеріальної шкоди на суму 6500 грн. 00 коп., суд вважає таким, що підлягає задоволенню, оскільки він повністю визнаний обвинуваченим та підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи, що вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17 листопада 2015 р., ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15-ч. 2 ст. 185 КК України та призначено йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 2-х років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 15-ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 1-го року позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначено ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 02.10.2015 року до покарання за цим вироком у вигляді 5-ти років 3-х місяців позбавлення волі, тому при призначенні покарання суд застосовує ч. 4 ст. 70 КК України

Строк відбування покарання обвинуваченому необхідно відраховувати з 19 травня 2015 року.

З обвинуваченого на користь держави також належить стягнути документально підтверджені витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню у загальній сумі 184 грн. 14 коп., проведених науково-дослідним експертно-криміналістичним центром ГУМВС України в Запорізькій області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Конституцією України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», ст.ст. 317, 321, 1166 ЦК України, ст.ст. 100, 128, 129, 366-371, 373-376, 395, 532 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4-х років 6-ти місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи вирок Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.11.2015 р., шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно до відбування ОСОБА_2 призначити 6 років позбавлення волі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь держави (платіжні реквізити для зарахування коштів на користь держави: рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; код банку: 813015; код ЄДРПОУ 38025367; назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на проведення експертизи по кримінальному провадженню у сумі 184 грн. 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2) на користь ОСОБА_4 6 500 (шість тисяч пятсот) гривень 00 копійок.

Речовий доказ у провадженні:

-ноутбук «ASUS K 50 AB», який визнано речовим доказом та передано на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_4 (Т-1 а.с. 150-151) залишити у розпорядженні власника - ОСОБА_4.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього увязнення з 19 травня 2015 року по 18 березня 2016 року, у відповідності з вимогами ч. 5 ст. 72 КК України із змінами, внесеними Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього увязнення у строк покарання» № 838-VІІІ від 26 листопада 2015 року, з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_14