Рішення № 5653506, 18.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/25018.08.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Асті-К»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Окей Україна»

Простягнення 43368 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивачаКучер В.М. предст. (дов. № б/н від 23.06.09 р.)

Від відповідачане з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Окей Україна»про стягнення заборгованості у розмірі 43368 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 367/09/07 від 03.09.2007 р.

Ухвалою суду від 17.07.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/250 та призначено розгляд справи на 18.08.2009 р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 18.08.2009 р. не направив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.08.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.09.2007 р. між сторонами укладено договір поставки (товару) з Протоколом розбіжностей № 367/09/07 (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобовязувався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставляти відповідачу товар, а відповідач зобовязується приймати товар та оплатити його вартість за цінами, вказаними у специфікаціях.

У вищевказаному пункті договору також зазначено, що сторони погоджують асортимент та термін поставки товару в Замовленнях відповідача (покупця за договором)..

Відповідачем отримано товар згідно видаткових накладних № 746 від 10.03.2009 р., № 855 від 17.03.2009 р., № 857 від 18.03.2009 р., № 908 від 24.03.2009 р., № № 909, 910, 911 від 25.03.2009 р., № № 1002,1003, 1004 від 01.04.2009 р., № 1081 від 07.04.2009 р., № № 1078, 1079, 1080 від 08.04.2009 р., № 1161 від 15.04.2009 р., № 1337 від 27.04.2009 р., № 1326 від 28.04.2009 р., № № 1410, 1411 від 05.05.2009 р., № № 1408, 1409 від 06.05.2009 р., № № 1501, 1502, 1503 від 13.05.2009 р., № № 1586, 1587, 1588 від 20.05.2009 р. на загальну суму 43 368 грн.

Згідно п. 8.2 Договору сплата вартості отриманого товару проводиться відповідачем протягом 21 дня з моменту поставки товару.

Позивач зазначає, що оплата продукції повинна бути здійснена у будь-якому випадку до 18.06.2009 р. (за фактичну передачу продукції згідно з Договором).

Проте, вартість отриманого товару відповідачем не оплачена .

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 43 368 грн.

Сторонами проведено звіряння взаємних розрахунків, згідно акту звіряння взаємних розрахунків від 31.05.2009 р. заборгованість відповідача становить 43 368 грн. (акт в матеріалах справи)

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обовязки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати всій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобовязанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 43 368 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Окей Україна»(01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33, пов.13, код 34356884, р/р 26007201309185 в ЗАТ «ОТП Банк»м.Київ, МФО 300528, а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асті-К» (04073, м. Київ, вул.Куренівська, 2-б, код 30183910, р/р 26000119720101 в АТ «Сведбанк Інвест", МФО 320650) 43 368 (сорок три тисячі триста шістдесят вісім) грн.. 00 коп. основного боргу, 433 (чотириста тридцять три) грн. 68 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

СуддяЛ.В.Прокопенко