Ухвала суду № 56533649, 18.03.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2/760/2836/16

760/3287/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2016 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Орган опіки та піклування Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із вищезазначеним позовом.

Ухвалою суду від 09 березня 2016 позовну заяву було залишено без руху. Так, судом акцентована увага позивача на необхідності приведення позову у відповідність до вимог ст. ст. 119-120 ЦПК України.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 16 березня 2016 року позивач отримала вказану ухвалу.

17 березня 2016 року позивач подала заяву на виконання вищезазначеної ухвали суду, проте всупереч вимог ч.5 ст.119 ЦПК України, на чому суд акцентував увагу позивача в ухвалі про залишення її позову без руху, не подала суду ОРИГІНАЛ квитанції про сплату судового збору.

Крім того, на предмет перевірки підсудності розгляду справи Солом`янським районним судом м. Києва суд зверта увагу позивача на наступному.

Так, позивач зазначає, що відповідач зареєстрована та проживає на території АР Крим, в той час як сама позивач разом із дитиною відповідача переїхала на материкову Україну та оформила тимчасове проживання як переміщена особа із тимчасово окупованої території в Солом`янському районі м. Києва. В той же час якість поданої позивачем ксерокопії такої довідки не дозволяє визначити, що саме в ній (в цій довідці) зафіксовано (тобто перевірити зареєтроване у встановленому законом порядку зареєстроване місце проживання позивача), оскільик в разі відсутності такового позивачу слід буде звертатися до Апеляційного суду м. Києва для визначення пвдсудності розгляду даної справи.

Дотримання вимог ст.119 ЦПК України при пред`явленні позову (заяви) в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки позову (заяви) і долучених до нього матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову, заяви) до розгляду.

Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспрюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року)

Згідно ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог, викладених у ст. ст. 119, 120 ЦПК України постановив ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомив позивача та надав їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати двох днів з дня отримання позивачем ухвали.

Зважаючи на те, що недоліки позову позивачем усунуті не були, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа Орган опіки та піклування Солом`янської районної державної адміністрації в м. Києві, про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав - визнати неподаним та повернути позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .

Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.С. Кицюк