Постанова № 56532180, 28.10.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/26987/14-а

Провадження № 2-а/755/543/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2014 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Яровенко Н.О. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії і просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів, а саме в частині: не надання щорічної допомоги на оздоровлення як особі віднесеній до 1 категорії постраждалих від Чорнобильської катастрофи у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зобов'язати здійснити перерахунок, нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за період з 2000 року по 2014 рік, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії.

Від відповідачів надійшли письмові заперечення, в яких просять суд застосувати позовну давність та розглядати справу у відсутність представників.

Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вкладка НОМЕР_3, має посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Позивача як особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано інвалідом II групи з 01.07.2006 року безстроково, що підтверджується довідкою МСЕК серії НОМЕР_2 (а.с.12).

Положеннями ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації з 2000 року, як особа, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС 1 категорії ІІ групи інвалідності (а.с.7).

Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно заявлених вимог позивач просить нарахувати та виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, розмір щорічної допомоги на оздоровлення визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005 р. № 562, якою установлено, що розмір такої допомоги інвалідам II групи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, складає в сумі 120 грн.

З довідки Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 17.09.2014 року № 4315 та інформації відділу прийняття рішень, яка додана до заперечень на позов вбачається, що за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки позивачу допомога на оздоровлення була нарахована у розмірі по 120 грн., згідно розпоряджень від 28.07.2010, 23.05.2011, 14.06.2012, 23.07.2013, 25.06.2014 років відповідно (а.с.9, 28).

Статтею 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. При цьому норми, введені цим законом діють протягом бюджетного року і є пріоритетним відносно інших законів.

Враховуючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу щорічної допомоги на оздоровлення керувався постановою КМУ № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка прийнята Кабінетом Міністрів України у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, суд приходить до висновку, що дії відповідача 1 по нарахуванню та дії відповідача 2 по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення позивачу, як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, інваліду ІІ групи, не порушують прав позивача, тобто, є правомірними.

Отже, суд вважає, що позов є не обґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 95, 117 Конституції України, ст. 48, 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12 липня 2005 р. № 562, рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року за № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012), ст. ст. 8, 9, 11, 17, 18, 71, 99, 100, 122, 128, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії відмовити.

До суду може бути подана апеляційна скарга на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н. О. Яровенко