Рішення № 56531930, 17.07.2014, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/26762/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2014 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Сиченко К. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві про стягнення неустойки від суми несплачених аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки від суми несплачених аліментів посилаючись на те, що на підставі виконавчого листа № 2-1153/1 від 01 серпня 2008 року виданого Дніпровським районним судом м. Києва відповідач зобов'язаний сплачувати на її користь аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку на утримання дітей. З травня 2011 року відповідач не сплачує аліменти. Тому просить стягнути з відповідача на її користь неустойку в сумі - 119214 грн. 33 коп. за прострочення сплати аліментів.

Представник позивача в судовому засідання зменшила позовні вимоги та з врахуванням даної заяви просила суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 неустойку за прострочення сплати аліментів в сумі 115254 грн. 33 коп. та сплачений судовий збір.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що нарахована позивачем неустойка є необґрунтованою. Відповідач працював, а тому сума неустойки повинна бути стягнута згідно довідки-розрахунку, яка наявна в матеріалах справи на а.с.52в.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, до суду надійшов лист в якому просить суд розглядати справ у відсутність представника.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, 24 червня 2008 року Дніпровським районним судом м. Києва було винесено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Припять, не працюючого, прож. АДРЕСА_1, аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в лиці їх матері ОСОБА_1 в розмірі 1/3 частини заробітку /доходу/, починаючи з 25.02.2008 року (а.с.5).

Наполягаючи на задоволенні позову представник позивача пояснила, що відповідач не сплачує аліменти на утримання дітей, злісно ухиляється від виконання своїх обов'язків по утриманню дітей.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.05.2009 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 було стягнуто неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 01 лютого 2008 року по 01 лютого 2009 року (а.с.129), а рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2012 року було стягнуто неустойку за прострочення сплати аліментів за період з 01 лютого 2009 року по 01.05.2011 року (а.с.128).

Статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України. Державний виконавець обчислює розмір заборгованості із сплати аліментів, складає відповідний розрахунок та повідомляє про нього стягувачу і боржнику.

Представнику позивача державним виконавцем було направлено з супровідним листом (а.с.5) довідку-розрахунок про наявність заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 2-1153/1 від 27.04.2011 року.

З довідки-розрахунку заборгованості по аліментам вбачається, що заборгованість станом на 01.05.2011 року становить 28 096 грн. 09 коп., а станом 01.04.2013 року становить 61942 грн. 90 грн. (а.с.7-8).

Заперечуючи проти позову представник відповідача пояснила, що розрахунки у довідці-розрахунку, які надані позивачем є невірними, оскільки відповідач з 01.10.2010 року і по теперішній час працює на посаді директора з виробництва в ПП «Ін-Фоліо», а державний виконавець вирахувала заборгованість по аліментам як для безробітного згідно ч. 3 ст. 195 СК України.

Так, з копії трудової книжки ОСОБА_2, довідки про доходи №17 від 30.10.2013 року та наказу №26/10-К про прийняття на роботу вбачається, що ОСОБА_2 прийнятий на основну роботу на посаду директора з виробництва Приватного підприємства «ІН-ФОЛІО» з 01.10.2010 року (а.с.55-56, 57, 58).

Державним виконавцем Янковською У.В. було зроблено перерахунок розміру заборгованості по аліментам з урахуванням довідки про доходи відповідача № 17 від 30.10.2013 року ПП «Ін-Фоліо» та надано довідку-розрахунок відповідно до якої загальна сума заборгованості станом на 01.10.2013 року становить 42614 грн. 20 коп. (а.с.52в-52г).

За клопотанням представника позивача судом було витребувано з Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за період з травня 2011 року по квітень 2013 року.

З наданої Управлінням Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва відповіді №5267/08 від 28.03.2014 року вбачається, що в базі даних Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва за період з травня 2011 року по квітень 2013 року індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 не значиться (а.с.73).

Отже, суд позбавлений можливості врахувати дані, які містяться в довідці-розрахунку заборгованості по аліментам, яка міститься на а.с.52в-52г та надана державним виконавцем з урахуванням довідки про доходи відповідача № 17 від 30.10.2013 року ПП «Ін-Фоліо».

Відповідно до ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Частина 1 ст. 196 СК України передбачає, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Згідно роз'яснень п.22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлена ст.196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Судом достовірно встановлено, що заборгованість по аліментам з травня 2011 року по квітень 2013 року утворилася саме з вини відповідача.

На виконання вимог ст. 60 ЦПК України відповідачем та його представником не надано доказів на підтвердження того, що заборгованість по аліментам утворилася з незалежних від відповідача причин.

З розрахунку наведеному в позовній заяві вбачається, що неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів становить 115254 грн. 33 коп. (а.с.98-99).

При визначені розміру неустойки суд повинен керуватися нормами Сімейного Кодексу України про те, що аліменти повинні сплачуватися щомісячно, та правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у справі 6-81цс13, про те, що оскільки зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, то при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму, а не виходячи із загальної суми заборгованості.

Згідно ч. 3 ст. 195 СК України, якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру, вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості.

З наданої суду довідки-розрахунку заборгованості відповідача по аліментам вбачається, що розрахунок заборгованості з травня 2011 року по квітень 2013 року зроблений відповідно до положень ч. 3 ст. 195 СК України.

З розрахунку неустойки, який зроблений представником позивача в позовній заяві вбачається, що вона розрахована, виходячи із заборгованості по аліментам за кожний місяць окремо, починаючи з травня 2011 року по квітень 2013 року (а.с.98-99).

Отже, неустойка складає: за травень 2011 року - 13,07 (1% від заборгованості) х 701 день = 9162,07 грн.; за червень 2011 року - 13,07 (1% від заборгованості) х 671 день = 8769,97 грн.; за липень 2011 року - 13,07 (1% від заборгованості) х 640 днів = 8364,80 грн.; за серпень 2011 року - 13,07 (1% від заборгованості) х 609 днів = 7959,63 грн.; за вересень 2011 року - 13,57 (1% від заборгованості) х 579 дні = 7857,03 грн.; за жовтень 2011 року - 13,57 (1% від заборгованості) х 548 днів = 7436,36 грн.; за листопад 2011 року - 13,89 (1% від заборгованості) х 518 днів = 7195,02 грн.; за грудень 2011 року - 13,89 (1%) х 487 днів = 6764,43 грн.; за січень 2012 року - 15,25 (1% від заборгованості) х 456 днів = 6954 грн.; за лютий 2012 року - 15,25 (1% від заборгованості) х 427 днів = 6511,75 грн.; за березень 2012 року - 15,25 (1% від заборгованості) х 396 днів = 6039 грн.; за квітень 2012 року - 15,25 (1% від заборгованості) х 366 днів = 5581,50 грн.; за травень 2012 року - 9,89 (1% від заборгованості) х 335 днів = 3313,15 грн.; за червень 2012 року - 9,89 (1% від заборгованості) х 305 днів = 3016,45 грн.; за липень 2012 року - 14,89 (1% від заборгованості) х 274 дні = 4079,86 грн.; за серпень 2012 року - 15,23 (1% від заборгованості) х 243 дні = 3700,89 грн.; за вересень 2012 року - 15,66 (1% від заборгованості) х 213 днів = 3335,58 грн.; за жовтень 2012 року - 15,66 (1% від заборгованості) х 182 дні = 2850,12 грн.; за листопад 2012 року - 10,62 (1% від заборгованості) х 152 дні = 1614,24 грн.; за грудень 2012 року - 15,62 (1% від заборгованості) х 121 день = 1890,02 грн.; за січень 2013 року - 15,62 (1% від заборгованості) х 90 днів = 1405,80 грн.; за лютий 2013 року - 15,62 (1% від заборгованості) х 62 дні = 968,44 грн.; за березень 2013 року - 15,62 (1% від заборгованості) х 31 день = 484,22 грн. Всього 115254 грн. 33 коп.

Тобто, даний розрахунок складено відповідно до вищезазначених норм матеріального права та правового висновку Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові

витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 417 грн. 60 коп. Крім того, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 734 грн. 94 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196 СК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст. ст. 10, 57, 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві про стягнення неустойки від суми несплачених аліментів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 115254 грн. 33 коп. неустойки за прострочення сплати аліментів та 417 грн. 60 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 734 грн. 94 коп.

До суду може бути подана апеляційна скарга на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні при його проголошенні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя