АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
Провадження № 22ц/790/1716/16 Головуючий 1 інст. - Боговський Д.Є.
Справа № 641/9155/15-ц Доповідач - Кісь П.В.
Категорія: інші
У Х В А Л А
іменем України
02 березня 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі:
головуючого, судді - Кіся П.В.,
суддів: - Кіпенко І.С.,
- Шаповал Н.М.,
за участю секретаря - Прийміч А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою представника публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» - Гринь Костянтина Андрійовича на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС», в особі філії «товариство з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» у Комінтернівському районі м. Харкова, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до Комінтернівського районного суду м.Харкова з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «ВЕРУС» (далі по тесту - ТОВ «УФА «ВЕРУС»), в особі філії ТОВ «УФА «ВЕРУС» у Комінтернівському районі м. Харкова та до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, однак просило стягнути 28391 грн. у якості заборгованості за кредитним договором лише з ОСОБА_4
17.12.2015 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову у якій просив накласти арешт на належну відповідача ОСОБА_4 майно, а саме - приватизовану квартиру АДРЕСА_1 шляхом заборони будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати відчуження в межах суми стягнення.
Ухвалою судді Комінтерніського районного суду м.Харкова від 18.12.2015 року відмовлено у задоволенні заяви ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову, вказуючи на відсутність в наданих позивачем заяві даних про співмірність, а також даних, які б давали підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утрудними або зробити неможливим виконання рішення суду.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати вказану ухвалу суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, і прийняти нову, якою повністю задовольнити заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» про забезпечення позову.
Обґрунтовуючи скаргу, апелянт вказує, що суд не встановив вартість будинку відповідача та при цьому не обсудив питання про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на ту частину будинку, вартість якого була би співмірна із заявленими вимогами.
В суді апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу і просив задовольнити, посилаючись на викладені в апеляційній скарзі доводи.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскарженого позивачем судового рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог в суді першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги за таких підстав.
Згідно ч.2 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Статтею 152 ЦПК України передбачено перелік видів забезпечення позову (ч.1), який не є вичерпним, а також критерії вибору того чи іншого заходу.
Зокрема, частиною 3 ст.152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.
Надаючи роз'яснення з питань застосування заходів забезпечення позову Пленум Верховного Суду України в постанові №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» вказував, що суд (суддя) розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Згідно ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторонам повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Вказані засади змагальності стосуються не тільки вирішення спору по суті, а й щодо вирішенню таких процесуальних дій, які можуть обмежувати обсяг прав відповідача та інших осіб, як заходи забезпечення позову.
Це випливає також і зі змісту частини 1 статті 153 ЦПК України, якою передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
За таких обставин є недоречними доводи апелянта, що суд допустив порушення, не встановивши вартість будинку та не обговоривши питання про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на ту частину будинку, вартість якого була б спів мірна із заявленими вимогами.
Саме на позивачеві лежить обов'язок обґрунтувати відповідність вимогам закону того виду і обсягу забезпечення позову, який він просить застосувати.
Не ґрунтуються на законі і доводи апелянта про наявність у суду можливості накладення арешту на ту частину будинку, вартість якого була б співмірна із заявленими вимогами. Такий захід забезпечення позову застосувати неможливо, відсутні дані про наявність такої відокремленої частини будинку, даних про її вартість, тощо.
Крім того, в заяві та наданих позивачем витягу з реєстру маються дані лише про квартиру відповідача ОСОБА_4 Якщо позивач мав на увазі будинок іншого відповідача, то необхідно зазначати в заяві його адресу.
З тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_4 отримав кредитні кошти за кредитним договором від 27.02.2007р. у розмірі 2268 грн.
В позовній заяві у якості відповідача-1 зазначено поручителя ТОВ «УФА «ВЕРУС» у Комінтернівському районі м. Харкова, та ОСОБА_4, однак суму заборгованості, яка більша 12-кратного розміру тіла кредиту, позивач просить стягнути лише з ОСОБА_4, а також просить накласти арешт на квартиру ОСОБА_4, яка, з огляду на надані позивачем письмові докази, є його єдиним житлом.
При цьому позивачем не наведено даних про дії ОСОБА_4, спрямованих на створення ускладнень для виконання можливого рішення на користь ПАТ КБ «ПриватБанк».
За таких обставин є вмотивовано обґрунтованими висновки судді місцевого суду про відсутність підстав для задоволення зави про забезпечення позову шляхом арешту квартири відповідача ОСОБА_4
Залишення в силі апеляційним судом ухвали судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 18.12.2015 року про відмову у задоволенні заяви представника ПАТ КБ «ПриватБанк» від 15.12.2015 року не є перешкодою позивачу для звернення до суду, в провадженні якого знаходиться справа, з заявою про забезпечення позову з урахуванням необхідності усунення допущених 15.12.2015 року недоліків та дотримання вимог ст.ст.151-153 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст.307, п.1 ст.312, ст.ст.313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» - Гринь Костянтина Андрійовича відхилити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 грудня 2015 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню, згідно вимог ст.324 ЦПК України, не підлягає.
Головуючий - П.В. Кісь
Судді: І.С. Кіпенко
Н.М.Шаповал
Судове рішення № 56530343, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 02.03.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 641/9155/14-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: