Рішення № 56530139, 17.03.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6464/15-ц

Провадження № 2/646/398/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.16 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Міндарьової М.Ю.,

За участі секретаря судових засідань ОСОБА_1,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу та моральної шкоди,-

Встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та просив суд стягнути з останніх на його користь суму боргу з урахуванням трьох відсотків річних, пені та інфляційних витрат в загальній сумі 150669,25 гривень; 10000,00 гривень моральної шкоди та судові витрати. В обґрунтування свого позову зазначив, що 12.12.2008 року він передав ОСОБА_5 4000,00 доларів США строком до 29.12.2008 року на підтвердження чого відповідач написав розписку. У визначений у розписці строк ОСОБА_3 борг не повернув в звязку з чим була написана повторна (додаткова) розписка, якою строк повернення грошей було продовжено до 31.12.2014 року.

Представник позивача адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити та пояснив, що у 2008 році відповідач ОСОБА_3 взяв у позивача 4000,00 доларів США на придбання автомобілю, оскільки кошти у строки зазначені у розписці не повернув, автомобіль позивачу не передав, в 2014 році написав повторну розписку з продовженими строками повернення грошей взятих у 2008 році, при цьому кошти у 2014 році відповідачу ОСОБА_3 не передавались, даною розпискою лише продовжувались строки повернення грошей. Заявлені позовні вимоги предявляють і до ОСОБА_4, оскільки остання була дружиною ОСОБА_3, коли він брав гроші у позивача.

Відповідачі в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, ОСОБА_4 пояснила, що взагалі не знала, що її колишній чоловік у когось брав гроші, їй про це нічого не відомо. ОСОБА_3 пояснив, що в 2008 році дійсно брав гроші у позивача про що склав розписку того ж року. Оскільки автомобіль, на який брав кошти, викрали, ні автомобіль, ні кошти позивачу не повернув так як не мав змоги. В 2014 році написав розписку, але коштів не брав за цією розпискою, а лише пішов назустріч позивачу, оскільки останній сказав, що ця розписка йому потрібна для його мами щоб пояснити де гроші. Під час написання розписки у 2014 році тяжко хворів. Зазначив, що вважає що для предявлення вимог до нього сплив строк позовної давності.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7, який був приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів та за відмову від надання пояснень, пояснив, що йому відомо, що відповідач в 2008 році брав у позивача кошти на придбання автомобілю для нього, при передачі грошей присутнім не був; в 2014 році був присутнім при написанні ОСОБА_3 повторної розписки гроші при цьому ОСОБА_3І не передавались, при написанні розписки у 2014 році ОСОБА_3І хворів та знаходився у ліжку.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 у 2008 році брав грошові кошти у позивача в сумі 4000,00 доларів США зі строком повернення до 29.12.2008 року. В 2014 році відповідачем ОСОБА_3 на прохання позивача була написана додаткова розписка з метою продовженням строку повернення коштів, при цьому вдруге кошти відповідачу не передавались. Дана обставина визнається сторонами по справі (представником позивача та відповідачем ОСОБА_3І.), а тому відповідно до положень частини 1 статті 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що строк позовної давності для звернення з вимогою до відповідачів про стягнення з них грошових коштів за розпискою від 12.12.2008 року сплив, поважних причин пропуску строку сторона позивача суду не надала, додаткова розписка, якою, нібито, продовжувався строк повернення коштів була написана ОСОБА_3 у 2014 році, дана обставина була підтвердження представником позивача та свідком в судовому засіданні, сама ж копія додаткової розписки взагалі не містить дати її складання. Тобто додаткова розписка була написана ОСОБА_3 вже після спливу строку позовної давності (строк давності за розпискою від 12.12.2008 року сплив 29.12.2011 року).

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Крім цього, сторона позивача на підтвердження своїх позовних вимог надала до суду копії розписок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 10,11,60,61,209,212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: М.Ю. Міндарьова