Рішення № 56529569, 16.03.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Справа № 644/1393/15-ц

Провадження № 2/644/20/16

16.03.2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 року м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Черняка В. Г.,

секретаря судових засідань - Шестопалової В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом. В процесі судового розгляду позивачем було уточнено позовну заяву, а саме замінено відповідача на ОСОБА_4. Ухвалою від 24 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом відповідача ОСОБА_4 - замінено належним відповідачем - Харківською міською радою.

Позивач просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_5 однією сім'єю з 1983 року по час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1. Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що вона є співвласником 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.11.2014 року, після смерті чоловіка ОСОБА_6 З ОСОБА_6 позивач зареєструвала шлюб у 1983 році. З цього часу позивач почала мешкати разом з чоловіком та його тіткою ОСОБА_5 Чоловік позивача ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після його смерті позивач залишилась проживати з ОСОБА_5 У позивача, її чоловіка ОСОБА_6 та тітки чоловіка ОСОБА_5 був сумісний бюджет, вони спільно купували продукти та харчувалися, спільно вирішували побутові питання.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник за довіреністю ОСОБА_7 позов підтримали та надали суду пояснення по суті позову.

Від відповідача Харківської міської ради до суду надійшли заперечення, згідно яких відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту сумісного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на час відкриття спадщини та просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, показання свідків, дослідивши письмові матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6, згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 4223.

Померлий ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зареєстрованому 09 липня 1983 року.

Після смерті чоловіка позивач ОСОБА_2 успадкувала 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 листопада 2014 року.

Дана квартира належала ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право на житло від 11 грудня 2006 року реєстраційний номер 7-06-273885.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 5912.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Згідно пояснень позивача ОСОБА_2, вона з 1983 року позивач почала мешкати разом з чоловіком та його тіткою ОСОБА_5 Спочатку вони проживали за адресою: АДРЕСА_2, а з грудня 1983 року вони переїхали до квартири АДРЕСА_1. Позивача, її чоловік ОСОБА_6 та тітка чоловіка ОСОБА_5 проживали разом як сім'я, були пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. У них був сумісний бюджет, вони спільно купували продукти та харчувалися, спільно вирішували побутові питання, користувались спільним майном.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12 показали, що ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проживали разом як одна сім'я, вони вели спільний бюджет, у них все було спільне. Вони піклувалися одне про одного, допомагали за станом здоров'я.

Совокупність показань свідків, щодо обставин сумісного проживання позивачки з ОСОБА_5 в період з 1983 року по день смерті останньої, суд вважає, достатньо свідчать про наявність обставин в підтвердження факту проживання позивачки зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом).

Згідно положень правил частини другої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

За таких обставин, суд вважає встановленим, що позивач ОСОБА_2 з 1983 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, будучи пов'язаними спільним побутом та маючи взаємні права та обов'язки, а не тільки мешкаючи в одній квартирі.

Доводи відповідача в заперечення позову з тих обставин, що позивачка знаходилась в зареєстрованому шлюбі зі своїм чоловіком ОСОБА_6 фактично за місяць до смерті ОСОБА_5, що на їх думку виключає визнання факту проживання однією сім,єю з ОСОБА_5 суд вважає безпідставним, таким, що не має беззаперечних правових наслідків при з.ясуванні обставин встановлення факту проживання (не проживання ) особи однією сім,єю зі спадкодавцем оскільки до спадкоємців належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 05.03.2015 року, відомості щодо заповіту ОСОБА_5 відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно відповіді до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори № 1075/01-16 від 08.04.2015 року, після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, заведена спадкова справа, до нотаріальної контори надійшли 19.05.2014 року заява ОСОБА_2 та 19.03.2015 року заява ОСОБА_4

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 листопада 2015 року ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_2 звернулась до Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом, як спадкоємець четвертої черги.

Згідно відповіді Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори № 867/02-14 від 23 березня 2015 року, ОСОБА_2 рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту проживання зі спадкодавцем.

За таких обставин, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2 дійсно з 1983 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_5, померлою ІНФОРМАЦІЯ_1, позивач у встановлений законом строк звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_2 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом обгрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1258, 1264, 1269, 1270 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Харківської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 з ОСОБА_5 однією сім'єю з 1983 року по час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на ? частину квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий - суддя: В. Г. Черняк