Ухвала суду № 56528618, 18.03.2016, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870,62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, (05764) 5-01-93

Справа № 622/348/16-к

Провадження № 1-кс/622/75/2016

УХВАЛА

іменем України

18.03.2016 року смт Золочів

Слідчий суддя Золочівського районного суду Харківської області Юхименко О.М. при секретарі - Озерській Ю.М., за участю:прокурора - Моргая А.С., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні смт. Золочів Харківської області клопотання слідчого Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції Рибак О.В. погоджене з прокурором Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Моргай А.С. про накладення арешту на вилучене майно по кримінальному провадженню № 12016220310000175 від 16.03.2016 року за ознакаит кримінального правопорушення передбаченого ст.. 246 КК України

В С Т А Н О В И В :

16.03.2016 року до Золочівського районного суду Харківської області надійшло вказане клопотання слідчого Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Рибак О.В. про накладання арешту на автомобіль ГАЗ -66 д.н.з. НОМЕР_1 1987 року випуску, що належить ОСОБА_3 та вантаж дров об'ємом близько 1 метра кубічного в ньому. В обґрунтування клопотання зазначила, що 15.03.2016 року о 21.15 годині надійшло повідомлення від о/у Дергачівського МРВ УСБУ в Харківській області л-та Петренко В.О. про те, що поблизу с. Фартушне Золочівського району Харківської області в лісосмузі невідомі особи здійснюють вирубку дерев. 15.03.2016 року в ході огляду місця події було виявлено та вилучено автомобіль ГАЗ 66 д.н.з. НОМЕР_1 1987 року випуску з вантажем дров об'ємом близько 1 м3 , що належить згідно копії свідоцтва про реєстрацію ОСОБА_3.

В судовому засіданні відповідно до положень ст. 107 КПК України рішення про фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів фіксації не приймалося, хід засідання відображено у журналі.

В судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав, просив задовольнити з наведених мотивів.

Вивчивши клопотання, вислухавши учасників процесу, додані до нього документи, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання та витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подано до суду клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частини 1, 2 ст.170 КПК України передбачають, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Частина друга статті 167 КПК України встановлює, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Стаття 171 КПК України обумовлює вимоги до клопотання про арешт майна. Зокрема з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У звязку з чим, з урахуванням вказаного Закону, у клопотанні слідчого про арешт майна, обовязково повинно бути зазначено документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

Однак всупереч вказаних норм, слідчий у своєму клопотанні не зазначив, документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати та не додав документи, що підтверджують право власності на майно.

Відтак слідчий суддя доходить висновку, що слідчим в порушення вимог ст. 171 КПК України не додано документів, що підтверджують право власності на майно, яке належить арештувати, не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням та докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора повинно стосуватися саме арешту майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою можливої конфіскації майна, або іншої особи для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до частини 4 ст.170 КПК України, заборона використання майна, а також заборона розпорядження таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до знищення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини та положення ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, яка проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, при цьому позбавлення цього права відбувається в суворому додержанні як національного, так і міжнародного законів, щоб не призводити до свавілля з боку правоохоронних органів на втручання в право власності, тому слідчий суддя вважає, що клопотання не обґрунтоване й не підлягає задоволенню.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором та слідчим не доведено необхідності накладення арешту, не зазначено підстав для його накладення, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 107, 110, 131-132, 170, 171, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Рибак О.В. - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали слідчого судді.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя: Юхименко О. М.