Вирок № 56528423, 17.03.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/10740/15-к

Провадження №1-кп/639/145/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Боровської М.І.,

прокурора - Жили Є.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12015220500001652 від 08.09.2015 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-06.09.2001 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ст.304 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 06.09.2001 року звільнений з місць позбавлення волі на підставі Закону України «Про амністію»;

-07.02.2003 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців;

-13.06.2003 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, 18.08.2007 року звільнений з Холодногірської виправної колонії №18 умовно-достроково від відбування покарання;

-22.12.2010 року Київським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі, 29.07.2014 року звільнений з Темнівської виправної колонії №100 умовно-достроково на 2 місяці 8 днів;

-04.12.2015 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.1 ст.187 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

08.09.2015 року приблизно о 15 год. 20 хв. ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку №131-а по вул. Жовтневої Революції м. Харкова, помітив раніше йому незнайому ОСОБА_2 Саме в той час ОСОБА_1 помітив на ній прикраси із золота та у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите заволодіння зазначеним майном ОСОБА_2 Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, спочатку підійшов ззаду до ОСОБА_2, а потім, діючи повторно, умисно та відкрито, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, без застосування фізичного насильства, схопив рукою та ривком зірвав золотий ланцюжок з хрестиком, що були на шиї потерпілої. Відразу після цього ОСОБА_1, звернувши на свою користь золотий ланцюжок 583 проби, вагою 11 грам, вартістю 5003 грн. 57 коп. та золотий хрестик 583 проби, вагою 1,8 грама, вартістю 818 грн. 76 коп., з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 5822 грн. 33 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №4752 від 03.12.2015 року (к/п а.с.26-27).

Крім того, 21.09.2015 року приблизно о 14 годині ОСОБА_1, перебуваючи поблизу будинку №67 по вул. Сімферопольській м. Харкова, помітив раніше йому незнайому ОСОБА_3, яка йшла в зустрічному напрямку. Саме в той час ОСОБА_1 помітив на ній прикраси із золота і, відчуваючи безкарність за вчинений раніше грабіж, вирішив повторно вчинити злочин, направлений на відкрите заволодіння зазначеним майном ОСОБА_3 Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спочатку підійшов до ОСОБА_3, а потім, діючи повторно, умисно та відкрито, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, без застосування фізичного насильства, схопив рукою та ривком зірвав золотий ланцюжок з хрестиком, що були на шиї потерпілої. Відразу після цього ОСОБА_1, звернувши на свою користь золотий ланцюжок 585 проби, вагою 4 грама, вартістю 1812 грн. 60 коп. та золотий хрестик 585 проби, вагою 4 грами, вартістю 1812 грн. 60 коп., з місця скоєння злочину зник, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 3625 грн. 20 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи №4750 від 04.12.2015 року (к/п а.с.38-39).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав свою вину в злочинах за ч.2 ст.186 КК України у повному обсязі, у вчиненому щиро розкаюється, надав суду показання щодо місця, часу, способу вчинення злочинів так, як вони встановлені судом.

Під час допиту у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 пояснив, що у вересні 2015 року, у денний час, він знаходився по вул. Жовтневої Революції в м. Харкові, в районі заводу «Шевченка». Неподалік від автомобільної заправки побачив жінку, яка йшла попереду, на шиї якої був золотий ланцюжок з хрестиком. Підійшовши до вказаної жінки ззаду, ривком зірвав ланцюжок з хрестиком та з місця події зник. Після цього, в той же або наступний день, викрадені ювелірні вироби заклав в ломбард «Скарбниця», який розташовується поблизу ринку «Казка» на Холодній горі.

Також підсудний ОСОБА_1 надав покарання, що у вересні 2015 року, проходячи по вул. Сімферопольській у м. Харкові, побачив жінку, яка йшла попереду, на її шиї побачив золотий ланцюжок. Потім підбіг до вказані жінки ззаду, зірвав з її шиї ланцюжок з хрестиком та з місця події втік. Після цього, вказані ювелірні вироби здав в ломбард «Благо», який розташовується поблизу автобусного терміналу в районі станції метро «Холодна гора». Отримані грошові кошти витратив на власні потреби та для придбання лікарських засобів. З показань підсудного ОСОБА_1, під час досудового розслідування потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 впізнали його як особу, якою було вчинено грабіж.

З показань підсудного ОСОБА_1 встановлено, що під час досудового розслідування та судового розгляду показання він дає добровільно, заходи фізичного чи психологічного примусу до нього співробітниками міліції не застосовувались, під час проведення за його участі слідчих експериментів, він детально розповідав про обставини вчинення ним вказаних грабежів.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 на суму 6000 грн., а також процесуальні витрати по кримінальному провадженню, підсудний ОСОБА_1 визнав у повному обсязі.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином, у відповідності до вимог ст.135 КПК України, від потерпілої ОСОБА_2 на адресу суду надійшла заява про проведення судового розгляду за її відсутності.

На підставі вимог ст.325 КПК України, за погодженням із учасниками судового провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

Показання підсудного ОСОБА_1 є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції. Враховуючи повне визнання підсудним ОСОБА_1 своєї вини у скоєному злочині та щире каяття, заслухавши думку учасників кримінального провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути вказану справу в порядку ч.3 ст.349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження. На виконання вимог ч.3 ст.349 КПК України, учасникам судового провадження роз'яснено про позбавлення права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Аналізуючи обставини, що визнаються підсудним ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що його вина в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст.337 КПК України), є доведеною.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Вивченням особи підсудного ОСОБА_1 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, тяжких хронічних захворювань чи інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, розлучений, має постійне місце проживання, за яким проживає разом із сестрою та матір'ю, яка є особою пенсійного віку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, за місцем проживанню характеризується в цілому позитивно, раніше неодноразово судимий (к/п а.с.48-63).

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким умисним злочином, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу підсудного, його відношенні до скоєного злочину, у зв'язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити ОСОБА_1 покарання в межах мінімальної санкції за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі.

Оскільки злочин за ч.2 ст.186 КК України підсудним ОСОБА_1 вчинено до поставлення вироку Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2015 року, тому суд призначає остаточно покарання ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.70 КК України.

При цьому, враховуючи кількість скоєних ОСОБА_1 епізодів злочинних діянь та дані про його особу, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів, на підставі ч.4 ст.70 КК України, суд застосовує принцип часткового складання призначених покарань.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 на даний час відбуває покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2015 року, оскільки по даному кримінальному провадженню йому призначено покарання у виді позбавлення волі, яке він повинен відбувати реально, до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року), ОСОБА_1 необхідно зарахувати в строк відбування покарання за вказаним вироком, строк попереднього ув'язнення у період часу з 20.10.2015 року по 04.01.2016 року включно (дата набрання законної сили вироком від 04.12.2015 року), а також з 18.01.2016 року (дата винесення ухвали про етапування засудженого) по 17.03.2016 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди на суму 6000 грн. підлягає задоволенню, оскільки розмір спричиненої шкоди підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи №4752 від 03.12.2015 року, а також не оспорюється підсудним ОСОБА_1

Потерпілою ОСОБА_3 цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого (підсудного) по справі.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, до призначеного за вказаним вироком покарання, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.12.2015 року у виді 6 (шести) місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

До набрання вироком суду законної сили обрати у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань УДПтСУ в Харківській області (№27).

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту фактичного його затримання, тобто з 20.10.2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону України №838-VIII від 26.11.2015 року), зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання за вказаним вироком, строк попереднього ув'язнення з 20.10.2015 по 04.01.2016 року включно, а також з 18.01.2016 по 17.03.2016 року включно, із розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_6, місце проживання: АДРЕСА_2) спричинену матеріальну шкоду у розмірі 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведені експертизи на загальну суму 368,28 грн. (триста шістдесят вісім гривень 28 коп.), перерахувавши їх на користь держави (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, з призначенням виду платежу - «за експертні послуги» (к/п а.с.25, 37).

Речовий доказ по кримінальним провадженням, а саме: фотографію із автозаправки «Socar» за 08.09.2015 року - залишити зберігатись в матеріалах провадження (к/п а.с.22).

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя В.О. Курило