Ухвала суду № 56528090, 18.03.2016, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області у складі: головуючого Буцяка З.І.,

суддів Боймиструка С.В., Гордійчук С.О.;

секретар судового засідання Коробчук А.М.,

з участю представника позивача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду в м. Рівному цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду від 13 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області та ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Держгеокадастру у Рокитнівському районі Рівненської області, про визнання дій протиправними, рішень незаконними та недійсними, про поворот виконання рішення про продаж земельної ділянки і зобов'язання відповідача утриматися від дій, які порушують права позивача,

в с т а н о в и л а :

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області та ОСОБА_1, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Управління Держгеокадастру у Рокитнівському районі Рівненської області, про визнання дій протиправними, рішень незаконними та недійсними, про поворот виконання рішення про продаж земельної ділянки і зобов'язання відповідача утриматися від дій, які порушують права позивача.

Рішенням Рокитнівського районного суду від 13 січня 2016 року позов задоволено частково. Дії Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області щодо передачі земельної ділянки під будівлею ангару, яка розташована на АДРЕСА_1, в оренду сільськогосподарському приватному підприємству „Сонячне" визнано протиправними.

Визнано незаконним і скасовано рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області № 54 від 31 грудня 2003 року „Про передачу земель в оренду СГПП „Сонячне" в частині передачі в оренду земельної під зернотік на АДРЕСА_1 площею 1,1 га.

Визнано незаконним і скасовано рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області № 176 від 4 березня 2009 року „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_1.".

Визнано незаконним і скасовано рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області № 194 від 31 липня 2009 року „Про продаж земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,1908 га".

Здійснено поворот виконання рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області № 194 від 31 липня 2009 року „Про продаж земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,1908 га", розташованої під будівлею ангару.

Зобов'язано Карпилівську сільську раду Рокитнівського району Рівненської області утриматися від вчинення дій, які порушують права ОСОБА_2 на земельну ділянку, на якій розміщена будівля ангару в АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

В поданій на це рішення апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 зазначав, що суд першої інстанції не залучив його до участі у даній справі. Прийшов до помилкового висновку про те, що до позивача ОСОБА_2 перейшло право власності на будівлю ангару на АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЗК України 1990 року при переході права власності на будівлю і споруду разом із цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.

Частиною 1 ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Право власності ОСОБА_2 на приміщення згаданого вище ангару визнано рішенням Рокитнівського районного суду від 26 березня 2014 року у справі № 2/571/1/2014.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 29 лютого 2000 року, який був укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України і ОСОБА_2, останній придбав об'єкт незавершеного будівництва - склад для кормів в с. Карпилівка Рокитнівського району Рівненської області.

Таким чином, на час прийняття рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області № 176 від 4 березня 2009 року „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП ОСОБА_1." та рішення Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області № 194 від 31 липня 2009 року „Про продаж земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 0,1908 га", ОСОБА_2 був власником об'єкта незавершеного будівництва - складу кормів у с. Карпилівка Рокитнівського району Рівненської області, і не був власником ангару.

Для того, щоб об'єкт незавершеного будівництва, який придбав позивач, перетворився в приміщення ангару (об'єкт нерухомого майна) йому потрібно було його добудувати та ввести в експлуатацію у встановленому законом порядку, а цього зроблено не було.

Частиною 1 ст. 376 ЦК України встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Покликаючись на ці обставини, відповідач рішення місцевого суду вважав незаконним та необґрунтованим і просив апеляційний суд його скасувати й ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом установлено, що рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 21 січня 2014 року та рішенням Рокитнівського районного суду від 26 березня 2014 року, які набрали законної сили, власником будівлі ангару на АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29 лютого 2000 року, який був укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України і ОСОБА_2, визнано позивача ОСОБА_2 Цими ж судовими рішеннями встановлено, що склад для кормів, який був придбаний позивачем, і будівля ангару є одним і тим же приміщенням (а. с. 153-156).

З урахуванням викладеного доводи апелянта із зазначеного приводу у поданій апеляційній скарзі на увагу не заслуговують.

Рішенням Рокитнівського районного суду від 11 листопада 2013 року (у нескасованій частині) та рішенням цього ж суду від 11 лютого 2015 року, які набрали законної сили, визнано факт порушення прав ОСОБА_2 на земельну ділянку на АДРЕСА_1, на якій розміщена належна йому будівля ангару, а договір оренди земельної ділянки, який 14 січня 2005 року був укладений між Карпилівською сільською радою і Сільськогосподарським приватним підприємством «Сонячне» Рокитнівського району Рівненської області в частині передачі в оренду земельної ділянки площею 1,1 га під зернотік у зв'язку із тим, що на ній розміщена належна ОСОБА_2 будівля ангару, визнано недійсним (а. с. 151-154, 157-160).

Частиною 3 ст. 61 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Доказів про визначення Карпилівською сільською радою розмірів земельної ділянки, право власності або право користування якою відповідно до правил ст.ст. 30 і 67 ЗК України 1990 року (в редакції, що була чинною на час укладення Регіональним відділенням Фонду державного майна України і ОСОБА_2 договору купівлі-продажу від 29 лютого 2000 року) при переході права власності на будівлю ангару перейшло до позивача ОСОБА_2, у справі немає.

Тому зважаючи на викладене вище, місцевий суд, на думку колегії суддів, прийшов до цілком правильного висновку про незаконність дій та рішень Карпилівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області щодо належної позивачу будівлі ангару і земельної ділянки, на якій ця будівля розміщена, які (дії та рішення) були вчинені й ухвалені сільською радою без участі та згоди на це позивача ОСОБА_2 на користь інших осіб, та зобов'язано Карпилівську сільську раду Рокитнівського району Рівненської області утриматися від вчинення дій, які б порушували права ОСОБА_2 на земельну ділянку, на якій розміщена належна йому будівля ангару, що розташована на АДРЕСА_1.

Відповідач Карпилівська сільська рада Рокитнівського району Рівненської області позов ОСОБА_2 у даній справі повністю визнала (а. с. 122, 127, 128, 168).

Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не залучив його до участі у даній справі, суперечать ухвалі суду від 5 листопада 2015 року (а. с. 135).

У зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, повно і всебічно з'ясувавши всі дійсні обставини спору сторін та виконавши інші вимоги цивільного судочинства, вирішив дану справу згідно із законом.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 303, 304, 307, 308, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Рокитнівського районного суду від 13 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: