Вирок № 56527056, 18.03.2016, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/13/16-к

№ провадження 1-кп/541/37/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2016 року. Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі : головуючого - судді Чернюк В.Д.,

при секретарі Олешко Н.А.,

з участю: прокурора Орел О.І.,

неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1,

законного представника неповнолітнього

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миргороді кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, проживаючого АДРЕСА_2, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, утриманців не маючого, не працюючого, не судимого, не депутата, не інваліда,

по ст. 122 ч. 1 КК України ,-

в с т а н о в и в :

19 вересня 2015 року, приблизно, в 03.00 години обвинувачений ОСОБА_3, на території дитячого майданчика, розташованого поряд із житловим будинком АДРЕСА_3 після нетривалої сварки, на грунті виниклої неприязні, діючи з непрямим умислом, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і хоч не бажаючи, проте свідомо припускаючи їх настання, після нанесення ударів по тілу неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, наніс удар своєю ногою по стопі правої ноги потерпілого, заподіявши останньому тілесні ушкодження у виді закритого двохщиколоткового перелому кісток правої гомілки, підшкірної гематоми лоба та осадження шкіри лівої вушної раковини, які за висновками судово - медичних експертиз у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Свою винуватість в інкримінованому діянні обвинувачений визнав повністю і пояснив, що 19.09.2015 року, в нічний час, зустрівся з неповнолітнім потерпілим в одному із магазинів міста, де той поглузував над ним, після чого між ними виник конфлікт. В подальшому неповнолітній зателефонував йому та призначив зустріч у конкретному місці для продовження з'ясування стосунків. У вказаному місці, в присутність інших осіб, обвинувачений наніс потерпілому тілесні ушкодження, в тому числі і вдаривши своєю ногою по його стопі, від чого той впав на землю. З показань обвинуваченого слідує, що він усвідомлював характер своїх дій по відношенню до потерпілого, передбачав відповідні наслідки таких дій, маючи навики занять тайським боксом, та припускав їх настання, хоча й не бажав цього.

Окрім власного визнання підсудним своєї винуватості за обставинами встановленими судом, його винуватість підтверджується такими доказами, розкритими стороною обвинувачення, перевіреними та проаналізованими судом на підставі положень ст. 94 КПК України:

- показаннями неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1, з яких слідує, що в нічний час 19.09.2015 року, після вживання спиртних напоїв та з наміром їх чергового придбання він зайшов в один із нічних магазинів міста, де зустрів обвинуваченого та пошуткував над ним. Після цього на виході з магазину у них відбувся конфлікт, в ході якого обвинувачений варив його і вони розійшлися. Проте потерпілий вирішив з'ясувати з ним стосунки та, зателефонувавши йому, запропонував зустрітися у конкретному місці. Після зустрічі сварка продовжилася і обвинувачений наніс йому декілька ударів кулаками в різні частини тіла, після чого зробив підсічку, вдаривши своєю ногою по його стопі, від чого той відчув біль, впав на землю і вже не зміг ступити на ногу без сторонньої допомоги. В результаті цих дій обвинуваченого у медичному закладі у нього було виявлено закритий перелом на стопі, з яким він певний час лікувався у медичному закладі;

- матеріалами проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого, в ході якого той відтворив та уточнив послідовність, механізм і обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому / а.п. 57 - 64, 82 /;

- показаннями неповнолітніх свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які, як безпосередні очевидці конфлікту, підтвердили факт заподіяння обвинуваченим тілесних ушкоджень неповнолітньому потерпілому ОСОБА_1, після чого той був госпіталізований автомобілем швидкої допомоги до медичного закладу;

- протоколами слідчого експерименту та фототаблицями - додатками до них, в яких відображено показання неповнолітніх очевидців ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відносно обставин та механізму заподіяння обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому в дворі будинку АДРЕСА_3 / а.п. 42 - 58 /;

- висновками судово - медичних експертиз, якими встановлено наявність у неповнолітнього потерпілого тілесних ушкоджень, в тому числі і у виді закритого двохщиколоткового перелому кісток правої гомілки, які у своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. За цими висновками показання неповнолітніх свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відносно кількості нанесених тілесних ушкоджень потерпілому, їх локалізації не суперечать об'єктивним судово - медичним даним та могли утворитися за наведених ними обставин / а.п. 65 - 69 /;

- довідкою медичного закладу про розмір витрат на лікування ОСОБА_1, який потерпів від злочину, що становить 4053,96 гривни / а.п. 13 /.

Таким чином, розглянувши справу відповідно до положень ст. 337 КПК України, тобто, в межах підтриманого прокурором обвинувачення, суд приходить до висновку про те, що протиправні дії ОСОБА_3, які проявилися у заподіянні потерпілому ОСОБА_1 умисного середнього ступеня тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, слід кваліфікувати по ст. 122 ч. 1 КК України.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину, а в порядку ст. 66 ч. 2 КК України ще й молодий вік і недостатній життєвий досвід обвинуваченого. Обставин, які б обтяжували його відповідальність, у обвинувальному акті не наведено, а суд не знаходить.

При призначенні міри покарання обвинуваченому враховується ступінь тяжкості вчиненого ним діяння, його ставлення до цього діяння, небажання настання відповідних наслідків своїх дій та свідоме припускання їх настання, не правочинна поведінка самого неповнолітнього потерпілого, який, користуючись бездоглядністю батьків, у нічний час перебував в центрі міста після вживання спиртних напоїв та фактично спровокував конфлікт, обставини справи, що пом'якшують покарання обвинуваченого, а також особа ОСОБА_3, який сам ще молодий, за місцем проживання та колишнім місцем навчання характеризується позитивно.

За таких обставин суд приходить до переконання про доцільність призначення цьому обвинуваченому міри покарання з її реальним відбуттям, що сприятиме досягненню мети його виправлення і перевиховання та запобігання вчинення ним нових правопорушень у майбутньому.

Зважаючи на наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, враховуючи фактичні обставини справи, пов'язані з деліктною поведінкою самого потерпілого, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_3 основне покарання за статтею 122 ч. 1 КК України, по якій він засуджується, шляхом переходу до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції цієї частини статті, відповідно до положень ст. 69 КК України, що слугуватиме меті його виправлення.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину / а.п. 12 /, підтриманий прокурором, підлягає до задоволення на підставі положень ст. ст. 128, 129 КПК України та ст. 1206 ЦК України.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні по ст. 122 ч. 1 КК України і призначити покарання, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 200 (двохсот) годин громадських робіт.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Фінансового управління Миргородської районної державної адміністрації (ГУДКУ в Полтавській області, розрахунковий рахунок 31418544700305, код 37845125, ОПЕР МФО 831019) в рахунок відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, 4053 (чотири тисячі п'ятдесят три) гривни 96 копійок.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційних скарг через Миргородський міськрайонний суд.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду Чернюк В.Д.