Ухвала суду № 56525844, 16.03.2016, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/85/16-к

провадження № 1-кп/415/2554/15

У Х В А Л А

Іменем України

"16" березня 2016 р. м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі колегії суддів:

головуючого судді Старікової М.М.

суддів Калмикової Ю.О.

ОСОБА_1

за участю: секретаря Зайченка І.А.

прокурора Хмеленко Н.В.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, не судимого, зареєстрованого за проживаючого адресою: місто Лисичанськ, вул. Жовтнева, 312/120,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12015130240000251 від 05 лютого 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України.

У відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні ухвалою слідчого судді було обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою, який в подальшому було продовжено ухвалами Лисичанського міського суду Луганської області.

Від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшло письмове клопотання про заміну йому, запобіжного заходу з тримання під вартою, обраного згідно ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області на інший запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад кримінальних правопорушень, висунуте йому обвинувачення є незаконним та необґрунтованим доказами, показання свідків та потерпілих при допиті судом не співпадають між собою, а затримання його проведене з грубим порушенням законодавства України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Прокурор Лисичанської місцевої прокуратури ОСОБА_4 просила суд відмовити в задоволенні заявленого обвинуваченим клопотання, посилаючись на те, що підстави для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні, вважає, що інші менш мякі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим належної процесуальної поведінки. При цьому звернулася до Лисичанського міського суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12015130240000251 від 05 лютого 2015 року.

В обґрунтування клопотання зазначила, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція статті за вчинення особливо тяжкого злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, а ризики не зменшились, а тому з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчините інше кримінальне правопорушення, про що відповідно до ст.178 КПК України свідчать такі обставини, як відсутність міцних соціальних звязків обвинуваченого, який не працює, не навчається, не одружений, за місцем проживання характеризується задовільно, а також тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, враховуючи, що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 18 березня 2016 року, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_3 триває, просила суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_2 в судовому підтримав доводи, викладені в клопотанні обвинуваченого ОСОБА_3 та заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3, вважав доводи на які посилається прокурор необґрунтовані, а ризики того, що обвинувачений може вчинити інше правопорушення або переховуватись від суду безпідставні та надумані, а тому просив суд змінити ОСОБА_3 обраний відносно нього запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт, а доводи прокурора,вважав такими, що не ґрунтуються вимогах закону.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження приходить до наступного висновку.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, санкція статті за вчинення особливо тяжкого злочину передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, або довічне позбавлення волі.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінальних правопорушень в яких він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому відомості про особу обвинуваченого, спосіб вчинення інкримінованого органом досудового розслідування злочину, відсутність офіційної роботи та факт того, що ОСОБА_3 не має постійного джерела доходу, а дії, які ставляться в провину обвинуваченому представляють підвищену суспільну небезпеку, вказує на те, що обвинувачений перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, зокрема враховує те, що останній позитивно характеризується за місцем проживання, має неповнолітню дитину, що підтверджується копією свідоцтва про народження, відповідно до якого, батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 зазначений обвинувачений, але вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обовязків та запобіганню процесуальних ризиків, ухилення від суду та можливості вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Крім того суд зазначає, що питання чи мало місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується особа, чи містять ці діяння склад злочину і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений суд вирішує при ухваленні вироку, відповідно до ст. 368 КПК України, а тому посилання обвинуваченого на те, що в його діях відсутній склад інкримінованих ОСОБА_5 кримінальних правопорушень як на підставу для зміни запобіжного заходу на даній стадії судового провадження суд до уваги не приймає. При цьому питання щодо правомірності затримання обвинуваченого не є предметом судового розгляду під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Що стосується посилань обвинуваченого на протиріччя показань свідків та потерпілих слід зазначити, що питання оцінки доказів з точки зору допустимості та належності доказів, зокрема і показів свідків та потерпілих, суд вирішує у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення, а тому на даній стадії судового процесу надавати оцінку показам вищевказаних свідків на підтвердження чи спростування вини ОСОБА_6, у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів, у суду не має підстав.

Суд вважає, що в даному кримінальному провадженні суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу перевагу, ніж правила про повагу до свободи особи.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для зміни або скасування запобіжного заходу, суд вважає можливим клопотання прокурора задовольнити та продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України. В задоволенні клопотання ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 197, 318, 331, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, - відмовити.

Клопотання прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Луганської області ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.15 ч.2, ст.115 ч.2, п.1, п.5, п.7, ст.263 ч.1, ст.296 ч.4 КК України на 60 днів, тобто по 14 травня 2016 року включно.

Дана ухвала діє до 14 травня 2016 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: М.М. Старікова

Судді Ю.О.Калмикова

ОСОБА_1