Ухвала суду № 56525130, 16.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/1639/13-ц Головуючий у І інстанції Кириченко В. І.Провадження № 22-ц/780/1861/16 Доповідач у 2 інстанції Приходько К. П.Категорія 58 16.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

16 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Приходька К.П.,

суддів: Верланова С.М., Голуб С.А.,

за участю секретаря: Дрозд Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 січня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_3 і правонаступників ОСОБА_4 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про постановлення додаткового рішення у зв'язку з ново виявленими обставинами по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про усунення порушень права користування земельною ділянкою та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення порушень права користування земельною ділянкою, -

встановила :

в провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходилась вищезазначена цивільна справа по якій 17 лютого 2012 року було у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про усунення порушень права користування земельною ділянкою відмовлено. Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення порушень права користування земельною ділянкою задоволено.

У серпні 2013 року та у вересні 2013 року ОСОБА_2 подав заяви про перегляд рішення, ухвали суду про усунення порушень права користування земельною ділянкою у зв'язку з нововиявленими обставинами шляхом визнання недійсними та скасування акта про передачу на збереження межових знаків власнику (користувачу) земельної ділянки та державного акту на право приватної власності на земельну ділянку.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року дві заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

10 березня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заяву про ухвалення додаткового рішення суду.

У своїй заяві відповідачі вказали, що ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 24.10.2013 року в задоволенні заяви позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було відмовлено, на що не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу позивачу було відхилено , а ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 24.10.2013 року залишено без змін.

Однак, при винесені ухвали від 24.10.2013 року судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема витрати, пов'язаних із наданням адвокатом правової допомоги відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ОСОБА_2 в свою чергу 09 квітня 2015 року також подав зустрічну позовну заяву на ухвалення додаткового рішення суду, в якій вказав, що рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 лютого 2012 року та зустрічний позов ОСОБА_3 від 14.05.2009 року, неправильний висновок експерта, неправдиві показання свідків, досконально не зверталась увага на документи ОСОБА_2 також фальшивість документів, доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 11 січня 2016 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить переглянути дану справу на підставі якої сформувалось додаткове рішення, рішення яке не відповідає дійсності та закону.В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилається на те, що висновок судової будівельно - технічної експертизи від 14.11.2011 року є незаконним, несправедливим та корупційним.

Апелянт, вважає, що ОСОБА_3 провела границю по його земельній ділянці і пів літньої кухні, якою вона користувалася. Також, документи які були подані ОСОБА_3 не відповідають дійсності, адже відповідно до розмірів, що зазначені в документах ОСОБА_3 з порівнянням з планом забудови апелянта, йому потрібно зносити або літню кухню або будинок.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11.01.2016 року та направити справу до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилаються на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та винесена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходилась дана справа, яка була розглянута 17 лютого 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Усунуто порушення права користування земельною ділянкою ОСОБА_3, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з боку ОСОБА_2 шляхом зобов'язання ОСОБА_2 відновити межові знаки, зруйновані ним, знести встановлені на території ОСОБА_3 стовпчики для встановлення паркану та знести літню кухню, збудовану з порушенням плану забудови, яка частково знаходиться на території ОСОБА_3

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2000 грн. понесених витрат за будівельно-технічну експертизу та судові витрати в сумі 46 грн., з них 8 грн. 50 коп. понесені витрати по сплаті державного мита та 37 грн. 50 коп. понесені витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 2046 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 644 грн. 50 коп. витрат за представництво інтересів у суді та 200 грн. за правовий аналіз документів та підготовку щодо захисту інтересів, а всього 844 грн. 50 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 644 грн. 50 коп. витрат за представництво інтересів у суді та 200 грн. за правовий аналіз документів та підготовку щодо захисту інтересів, а всього 844 грн. 50 коп.

ОСОБА_2 подав дві заяви про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами у вказаному позові і зустрічному позові які об'єднані в одне провадження.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року дві заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.

10 березня 2015 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подали заяву про ухвалення додаткового рішення суду.

У своїй заяві відповідачі вказали, що ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 24.10.2013 року в задоволенні заяви позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами було відмовлено, на що не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області апеляційну скаргу позивачу було відхилено , а ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 24.10.2013 року залишено без змін.

Однак, при винесені ухвали від 24.10.2013 року судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема витрати, пов'язаних із наданням адвокатом правової допомоги відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ОСОБА_2 в свою чергу 09 квітня 2015 року також подав зустрічну позовну заяву на ухвалення додаткового рішення суду, в якій вказав, що рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17 лютого 2012 року та зустрічний позов ОСОБА_3 від 14.05.2009 року, неправильний висновок експерта, неправдиві показання свідків, досконально не зверталась увага на документи ОСОБА_2 також фальшивість документів, доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 11 січня 2016 року відмовлено в ухваленні додаткового рішення.

Відповідно до вимог статті 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою осіб, які беруть участь у справі чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно будь-якої позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення не ухвалено рішення; суд вирішив питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках встановлених ст.367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК України; воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, чи вирішувати вимоги, не дослідженні в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.

З урахуванням наведеного, суд зробив правильний висновок про залишення заяв про ухвалення додаткового рішення без задоволення враховуючи вимоги ст.220 ЦПК України та роз'яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України №14 від18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі».

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що оскільки судом переглянуто усі вимоги, на підтвердження яких позивач подавав докази, то суд першої інстанції законно прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення тому апеляційні скарги підлягають відхиленню, а ухвала, що постановлена з дотриманням вимог процесуального законодавства - залишенню без змін.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу суду без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимоги закону.

Керуючись ст.ст.303,307,312-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила :

апеляційні скарги ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відхилити, ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 11 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді