Ухвала суду № 56523961, 15.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/2406/15-ц

Провадження № 22-ц/779/547/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І. М.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Пнівчук О.В., Мелінишин Г.П.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: представника апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 на ухвалу Тисменицького районного суду від 14 грудня 2015 року про повернення позовної заяви ОСОБА_3 у справі за її позовом до ТОВ "Кей-Колект" про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненим, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Тисменицького районного суду від 14 грудня 2015 року позовну заяву ОСОБА_3 до ТОВ "Кей-Колект" про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненим повернуто позивачу для подання до належного суду. При цьому суд вважав, що позивачем порушено правила підсудності, оскільки відповідно до вимог ст.119 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

На дану ухвалу представник позивача - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Як зазначає представник апелянта, предметом позову є також визнання договору іпотеки припиненим. Згідно зі ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном. В силу положень п.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються виключно за місцезнаходженням майна або основної його частини. Згідно з п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо). Таким чином, представник вважає, що судом безпідставно не застосовано положення п.1 ст.114 ЦПК України про виключну підсудність позовів, що виникають з приводу нерухомого майна.

Просив ухвалу місцевого суду скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник апелянта ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів, викладених у ній.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд виходив з того, що позивачем порушено правила підсудності, оскільки відповідно до вимог ст.119 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням, а відповідач знаходиться в м.Києві, вул.Іллінська, 8.

Однак з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки судом порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Як вбачається із позовної заяви, позивач ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до ТОВ "Кей-Колект" (місцезнаходження: м.Київ, вул.Іллінська, 8) про визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими.

Предметом позову є визнання кредитного договору та договору іпотеки припиненими.

Згідно ст.1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном.

Відповідно до п.1 ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються виключно за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" правила статті 114 ЦПК про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Із наведеного випливає, що до позову про визнання договору іпотеки припиненим слід застосовувати правила ст.114 ЦПК України про виключну підсудність.

Договором іпотеки встановлено, що іпотечне майно знаходиться на території Тисменицького району Івано-Франківської області, тому позивач правильно пред'явила позов до Тисменицького районного суду.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судом безпідставно не застосовано положення п.1 ст.114 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення питання, тому ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання відкриття провадження у справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну ска ргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Тисменицького районного суду від 14 грудня 2015 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.В. Пнівчук

Г.П. Мелінишин