Рішення № 56523328, 15.03.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/8250/15-ц Головуючий у 1-й інст. Драч Ю. І. Категорія 57 Доповідач Борисюк Р. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Борисюка Р.М.,

суддів Матюшенка І.В., Широкової Л.В.,

з участю секретаря

судового засідання Мишаковської В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа Агенцій «Гарячі тури», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тез тур», третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_4, про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2016 року,

встановила:

У липні 2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись з даним позовом та після його уточнення просили розірвати договір на туристичне обслуговування від 16 червня 2015 року, що укладений між ними та ТОВ «Тез Тур», від імені якого діяли на підставі агентського договору ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» та згідно субагентського договору фізична особа-підприємець ОСОБА_4 Крім того, просили стягнути на їх користь солідарно із відповідачів 22774 грн., які були сплачені за договором на туристичне обслуговування і 20000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначали, що 16 червня 2015 року було укладено договір на туристичне обслуговування між ними та ТОВ «Тез Тур», від імені якого діяли на підставі агентського договору ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» та згідно субагентського договору № 282 від 17 лютого 2014 року ФОП ОСОБА_4

За цим договором кожним позивачем було сплачено ОСОБА_4 по 12155 грн., а всього 24310 грн. Остання із вказаної суми 22774 грн. перерахувала на рахунок ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури». Через певний час ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_4, з проханням отримати супровідні документи, на що вона повідомила, що послуга не буде надаватись, через проблеми ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури». Отже, відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали, обумовлену договором послугу не надали, грошові кошти не повернули. Ненадання туристичної послуги порушило право позивачів на відпочинок, завдало хвилювань і втрати спокою, чим спричинено їм моральну шкоду. Посилаючись на вказані обставини, просили задовольнити позов.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2016 року позов задоволено частково. Розірвано договір на туристичне обслуговування від 16 червня 2015 року, що укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ «Тез Тур», від імені якого діяли на підставі агентського договору ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» та згідно субагентського договору № 282 від 17 лютого 2014 року ФОП ОСОБА_4 Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа Агенцій «Гарячі тури» на користь ОСОБА_2 22774 грн. сплачених за договором, а також на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить його змінити, зазначивши в резолютивній частині «стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа Агенцій «Гарячі тури» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Тез тур» 22774 грн., » в решті рішення залишити без змін.

Особа, яка подала апеляційну скаргу посилається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає зміні у зазначеній частині. Зокрема, судом неправильно застосовано положення ст. 33 Закону України «Про туризм», не враховано, що згідно вказаного Закону, право на надання турпродукту має виключно туроператор, який отримав відповідну ліцензію на здійснення туристичної діяльності і він несе відповідальність за його ненадання (ст. ст. 12, 17, 20 Закону).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд першої інстанції правильно встановив, що правовідносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями Законів України «Про туризм», «Про захист прав споживачів» та нормами Цивільного кодексу України.

Положеннями статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що послугою вважається діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про туризм» туристичний продукт - це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше, ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).

Відповідно до ст. 5 цього ж Закону організацію та забезпечення створення туристичного продукту, реалізацію та надання туристичних послуг виключно здійснює туристичний оператор, який в установленому порядку отримав ліцензію на туроператорську діяльність. А туристичні агенти - це юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність в реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

За договором на туристичне обслуговування одна сторона туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента зобов'язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується оплатити його (ч.1 ст. 20 Закону України «Про туризм»).

Згідно з ч. 2 ст. 20 вказаного Закону до договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом (ст.ст. 901, 902 ЦК України).

Судом встановлено, що 16 червня 2015 року між ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір на туристичне обслуговування. За змістом цього правочину убачається, що ОСОБА_4, надалі Турагент, що діє на підставі Статуту (виписки про реєстрацію), який діє від імені та за дорученням Туроператора «Тез Тур» з одного боку та на підставі субагентського договору без номера від 01.09.2010 року через ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури», в особі директора Шерифа Ахмеда та гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3, надалі Турист, який діє від свого імені на підставі повної необмеженої праводієздатності з другого боку, названі в подальшому «Сторони», керуючись ст. 901-907 ЦК України, ст. 295-305 ГК України, ст. 18-24 Закону України «Про туризм», іншими нормативними актами, що регулюють відносини у сфері туристичної діяльності, уклали даний Договір про те, що Туроператор, відповідно до заявки, поданої Туристом Турагенту в усній або письмовій формі, за плату зобов'язується надати Туристу комплекс туристичних послуг, а саме - подорож до Єгипту з 11 липня по 18 липня 2015 року (а.с. 13-17).

Згідно п.2.13 цього Договору вартість Турпродукту (туристичних послуг) становить 24310 грн. ОСОБА_2 готівкою вказані кошти сплатив ОСОБА_4, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру без номера від 17 червня 2015 року (а.с. 106).

На підставі рахунку фактури № 11057 від 16 червня 2015 року за туристичний пакет, що надається ОСОБА_2, шляхом банківського переказу ОСОБА_4 було перераховано 22774 грн. на рахунок ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури»(а.с. 110-111).

Згідно повідомлення на офіційному сайті ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» від 26.06.2015 року(а.с.8) фінансові зобов'язання товариство не змогло виконати, що позбавило можливості позивачів на отримання туристичних послуг згідно укладеного Договору.

Із пояснень ОСОБА_4 убачається, що укладаючи з позивачами вказаний Договір на туристичне обслуговування, вона діяла як субагент ТОВ «Туз Тур» на підставі субагентського договору № 282 від 17.02.2014 року, укладеного між нею та ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури», яке є турагентом туроператора ТОВ «Тез Тур». В Договорі від 16.06.2015 року, укладеним між нею та ОСОБА_2 помилково зазначений субагентський договір без номера від 01.09.2010 року.

Як видно із змісту субагентського договору № 282 від 17.02.2014 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» (а.с. 9-11), в ньому відсутні відомості щодо надання товариством з обмеженою відповідальністю «Тез тур» повноважень ОСОБА_4 на укладення Договорів на туристичне обслуговування, тобто отримання турпродукту, який надається туроператором ТОВ «Тез Тур».

Наявність правовідносин в галузі надання туристичних послуг між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 і ТОВ «Тез Тур» заперечується і представником товариства. Зокрема, як убачається із зразка Договору на туристичне обслуговування та Агентського договору про реалізацію туристичних продуктів № 3450 від 02.04.2013 року, укладеного між ТОВ «Тез Тур» та ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» (а.с. 58-69), вказані документи іншої форми та змісту, ніж ті, що надані ОСОБА_4

Крім того, встановлено, що згідно п. 3.2 Договору № 3450 від 02.04.2013 року Турагент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений Туроператором. Укладення субагентських договорів заборонено, якщо інше не передбачене Додатком до Договору. При порушенні Турагентом цієї вимоги настають наслідки, передбачені п.7.2.12. Сторонами не заперечується, що між ТОВ «Тез Тур» та ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» не укладались додатки до агентського договору, які б надавали право останньому укласти субагентський договір і залучити до реалізації туристичних послуг ФОП ОСОБА_4

В апеляційній скарзі зазначено, що ТОВ «Тез Тур» була прийнята заявка на отримання позивачами Турпродукту, яка надійшла від ОСОБА_4 через систему on-line бронювання в електронному вигляді, що свідчить про наявність агентських відносин між товариством і ОСОБА_4 Однак, це не відповідає дійсності, оскільки вказана заявка як зазначено у Розділі 1 агентського договору, є лише повідомленням укладеного Турагентом договору на туристичне обслуговування, а не субагентського договору. Крім того, представник ТОВ «Тез Тур» не заперечив про надходження такої заявки, але не від ФОП ОСОБА_4, а від Турагента ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури», що передбачено укладеним Агентським договором № 3450 від 02.04.2013 року. А враховуючи, що кошти на замовлений туристичний продукт не надійшли, то вказана заявка Туроператором була скасована.

За наведених обставин договір на туристичне обслуговування без номера від 16 червня 2015 року при таких обставинах в розумінні ст. 203 ЦК України є нікчемним, оскільки ФОП ОСОБА_4 не мала повноважень діяти, як Турагент від імені та за дорученням Туроператора ТОВ «Тез Тур». Відтак, відсутні правові підстави для розірвання вказаного нікчемного правочину.

Згідно ч.2 ст. 30 Закону України «Про туризм» порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

За неналежне виконання своїх зобов'язань туроператор, турагент, інші суб'єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб'єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини (ст. 32 Закону України «Про туризм»).

Частиною першою статті 33 цього Закону передбачено, що суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Заподіяна туристу моральна (немайнова) шкода, якою порушені його законні права, відшкодовується суб'єктом туристичної діяльності в порядку встановленому законом.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 визнала майнову відповідальність перед позивачами внаслідок неотримання останніми туристичного продукту і повернула згідно укладеної між нею ОСОБА_2 та ОСОБА_3 угоди № 1 від 11 липня 2015 року, 1536 грн. комісійної винагороди по Договору на туристичне обслуговування без номера від 16 червня 2015 року (а.с. 86).

ТОВ «Тез Тур» не заперечується, що між ним та ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» існують договірні правовідносини, за якими останнє, як Турагент здійснює реалізацію туристичного продукту, що надається Туроператором.

Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» зареєстроване в ЄДР 10 квітня 2008 року. Відомості щодо припинення юридичної особи відсутні (а.с. 180-188).

Таким чином, ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури», як суб'єкт туристичної діяльності, зобов'язане дотримуватися законодавства в галузі туризму.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_4 перерахувала кошти на оплату замовленого турпродукту відповідно до рахунку-фактури, виставленого турагентом ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури», але Турагент своїх зобов'язань щодо надання туристичного продукту не виконав, кошти не повернув.

Посилання апелянта на те, що з моменту перерахування коштів на оплату туристичного замовлення Турагенту, вони стають власністю Туроператора, є безпідставним виходячи із наступного.

Агентським Договором про реалізацію туристичних продуктів № 3450 від 02.04.2013 року, укладеним між ТОВ «Тез Тур» та ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури», а саме п.4.4. передбачено, що кошти отримані Турагентом від реалізації тур продукту, не є власністю Турагента, а є транзитними коштами і ввірені йому на тимчасове зберігання до здійснення розрахунків з Туроператором (а.с. 61).

Таким чином, за відсутності доказів перерахування коштів за вартість замовленого турпродукту від Турагента до туроператора, немає підстав вважати, що їх власником вважається туроператор.

Доказів перерахування ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури» на рахунок ТОВ «Тез Тур» сплачених позивачами ФОП ОСОБА_4 коштів сторонами не надано і таких не встановлено в судовому засіданні.

З аналізу вищенаведених правових норм убачається, що майнову відповідальність перед позивачами повинно нести ТОВ «Мережа агенцій «Гарячі тури», оскільки товариство, як суб'єкт туристичної діяльності, отримані від ФОП ОСОБА_4 кошти за вартість туристичного продукту, не перерахувало туроператору, що призвело до неотримання позивачами туристичних послуг і заподіяння останнім матеріальних та моральних збитків.

Суд першої інстанції визначив розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивачів у сумі по 3000 грн. кожному.

Враховуючи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були позбавлені можливості здійснити заздалегідь запланований відпочинок, змушені витрачати час на з'ясування обставин відмови у наданні туристичних послуг, звернення до судових інстанцій з вимогою повернення сплачених коштів, що призвело до хвилювань, втрати спокою і змін у повсякденному житті, колегія суддів погоджується із визначеним судом розміром відшкодування заподіяної моральної шкоди позивачам, який відповідає принципам виваженості, справедливості і розумності.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення в частині вирішення питання розірвання договору на туристичне обслуговування скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

У решті рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не убачається.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія судів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 15 січня 2016 року в частині розірвання договору на туристичне обслуговування від 16 червня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2, ОСОБА_3 і Товариством з обмеженою відповідальністю «Тез тур», від імені якого діяли на підставі агентського договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа Агенцій «Гарячі тури» та субагентського договору № 282 від 17 лютого 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4, скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.

У решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий Судді: