Ухвала суду № 56522487, 14.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2379/16 Справа № 202/5013/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Колесніченко О. В. Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 58

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 липня 2014 року

у справі за заявою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2, про скасування заходів забезпечення позову,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 липня 2014 року заяву ОСОБА_3 - представника ОСОБА_2, про скасування заходів забезпечення позову задоволено частково,скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2005 року №2-1296/99 в частині накладення арешту на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на 1/2 частину квартири, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л., зареєстрованого в реєстрі за № 221. В решті заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2005 року №2-1296/99 - залишено без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою скасувати заходи забезпечення позову, вжиті вищезазначеною ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2005 року.

Вислухавши учасників процессу, дослідивши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 червня 1999 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за заявою ОСОБА_6 постановлена ухвала про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належала відповідачу ОСОБА_7 (а.с.35)

Рішенням суду від 17 серпня 1999 року позов ОСОБА_6 задоволений та з ОСОБА_7 та користь ОСОБА_6 стягнуто 22000,00 грн., після чого за заявою ОСОБА_6 ухвалою суду від 16 серпня 2001 року скасована ухвала від 10 червня 1999 року про накладення арешту на квартиру (а.с.38).

Ухвалою судді від 06 вересня 2001 року за заявою ОСОБА_6 знову накладений арешт на вказану квартиру (а.с.39), разом з тим вказана ухвала виконана не була та в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна не внесена.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2005 року №2-1286/99 за заявою ОСОБА_6 накладений арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_7 на праві приватної власності (а.с.40).

Вказана ухвала виконана та обтяження зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 19 серпня 2005 року за №2309925, про що свідчить витяг з реєстру в копії (а.с.3-5, 22-23).

Одночасно з рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2004 року №2-2960/2004, яке за правилами ст.ч.3 ст. 61 ЦПК України є приюдиційним для даної справи, вбачається, що квартира АДРЕСА_1 в результаті проведених прилюдних торгів 03 лютого 2003 року, про що складений акт, передана ОСОБА_2 та ОСОБА_6 по ? частці кожному та їм видані свідоцтва про право власності на ці частки (а.с. 44).

Ці обставини також знайшли підтвердження представленим заявником в копії свідоцтвом про право власності ОСОБА_2 на ? частину квартири АДРЕСА_1, виданим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л., зареєстрованим в реєстрі за № 221.

Постановлюючи ухвалу про часткове задоволення заяви ОСОБА_2 та скасування заходів забезпечення позову в частині, суд виходив із того, що ? частини спірної квартири належить заявнику та того, що при постановленні ухвали судді від 26 липня 2005 року про накладення арешту на всю квартиру за заявою ОСОБА_6 в забезпечення позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення коштів, нового власника ОСОБА_2 залучено до участі у справі не було, однак доказів належності йому іншої ? частки у праві власності на вказану квартиру не надано, як і не надано суду доказів на підтвердження обставин того, що вжиті в цій частині заходи забезпечення позову, як тимчасовий процесуальний захід втратили свою актуальність, а ціль та мета з якими ці заходи вживалися досягнута, враховуючи, що решта майна - 1/2 частина квартири належить ОСОБА_6

Врахувавши зазначені обставини, керуючись ст.ст. 10, 60, 151, 152, 154,209,210 ЦПК України, суд прийшов до обґрунтованого висновку про часткове скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права висновки суду першої інстанції не спростовують, апелянтом не надано доказів належності йому всієї квартири АДРЕСА_1, а посилання заявника на факт відмови в державній реєстрації припинення обтяження не можуть бути прийняті до уваги, оскільки дані обставини не були предметом дослідження суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що ухвала Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 липня 2014 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.

Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 04 липня 2014 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

О.В.Лаченкова