Ухвала суду № 56522461, 09.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1482/16 Справа № 203/5307/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Єдаменко С. В. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

09 березня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.

при секретарі - Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2,

на ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2015 року про відкриття провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину (реституції), -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2015 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину (реституції) /а.с.24/.

З цією ухвалою не погодилася відповідач ОСОБА_2, у зв'язку з недотриманням правил підсудності, і звернулася до суду з апеляційною скаргою в якій ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції посилаючись, що до даних правовідносин необхідно застосувати положення ст. 114 ЦПК України щодо визначення підсудності, оскільки даний спір стосується нерухомого майна /а.с. 64-65/.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності правочину (реституції).

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме квартири що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з визначенням вартості майна у розмірі 305 020,00 грн. /а.с.6/.

В лютому 2011 року ОСОБА_4, який є чоловіком відповідача, звернувся до суду з позовними вимогами про визнання недійсним зазначеного договору купівлі-продажу спірної квартири.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 березня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено /а.с.7-9/.

09 серпня 2013 року апеляційним судом Дніпропетровської області рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення по даній справі, яким визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 15 квітня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу Кошляк Н.Е., зареєстрований в реєстрі за №3010 /а.с.10/. Але даним рішенням не було вирішено питання щодо застосування наслідків недійсності правочину у зв'язку з чим ОСОБА_3 звернувся до суду з даними позовними вимогами.

Частиною 1 ст. 109 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Частиною 1 статті 114 ЦПК України встановлено виключну підсудність позовів, що виникають з приводу нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України в п.2 Постанови "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" від 07 лютого 2014 року №5, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незаконного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.

Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об'єкти нерухомості, об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення.

Відповідно до п. 42 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 305 020,00 грн. з підстав застосування наслідків недійсності договору купівлі продажу.

Отже, в даному випадку спір виник не з приводу нерухомого майна, а з приводу застосування реституції як наслідок визнання недійсним договору купівлі-продажу за рішенням суду, компетентним судом для розгляду позову відповідно до вимог ст. 109 ЦПК України є Кіровський районний суд м. Дніпропетровська.

За таких підстав, колегія суддів, ухвалу про відкриття провадження у справі вважає такою, що постановлена з додержанням норм процесуального права, із дотриманням правил підсудності, тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Волошин М.П.

Демченко Е.Л.