Рішення № 56518510, 11.03.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13093/15-ц

Провадження № 2/161/556/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого-судді Олексюка А.В.

при секретарі - Педич Ю.С.

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідачів - ОСОБА_4,

представника відповідача ПП «ГЦНТП» - Смочука М.О.,

відповідача - державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області - Романець Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, Приватного підприємства «Госпрозрахунковий центр науково-технічних послуг», державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Луцькому районі Романець Лесі Василівни про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Приватного підприємства «ГЦНТП», державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Луцькому районі Романець Л.В. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на підставі договору дарування земельної ділянки від 04.09.2014року їй належить на праві власності земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,25га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1. Крім того, на даній земельній ділянці розміщений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який належить позивачу на праві власності на підставі договору дарування від 04.09.2014 року.

Вказує, що власником сусідніх земельних ділянок є відповідач ОСОБА_7, а саме: земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 0,03 га для ведення особистого підсобного господарства. Відповідачі ОСОБА_3 ОСОБА_8 проживають однією сім'єю з ОСОБА_7 та ведуть разом з нею спільне господарство.

В червні 2015року відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 на місці розташування належного їй погреба Д та колодязя (1/2частини) К самовільно зайняли частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, приєднавши її до земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 та без її згоди вони змінили межі земельних ділянок, спорудивши металеву та залізобетонну огорожу. Земельну ділянку, яка була у їх спільному користуванні, як дорога з твердим покриттям шириною 4,0 м довжиною 36,21м.відповідачі поділили без її згоди, встановивши між земельними ділянками кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_5 з металевої сітки та 2 кілки.

Позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідачів, вона позбавлена права користування частиною земельної ділянки, необхідної для обслуговування погреба Д, колодязем (1/2частини) К та заїзду транспортом у двір дорогою з твердим покриттям.

Також, позивач зазначає, що Державний кадастровий реєстратор управління Держземагенства у Луцькому районі Романець Л.В. 08.06.2015 року внесла дані зміни до кадастрового плану земельної ділянки НОМЕР_1. Кадастровий план земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_6, посвідчений державним кадастровим реєстратором Романець Л.В. 08.06.2015 року істотно відрізняється від кадастрового плану цієї земельної ділянки, виготовленого в 2014 році.

Вважає, що змінені відповідачами межі земельних ділянок підлягають відновленню на підставі даних земельно-кадастрової документації, виготовленої на 2014 рік власникам сусідніх земельних ділянок кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_7ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_7

Просить суд зобов'язати відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 повернути їй самовільно зайняту частину земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 і знести встановлену ними металеву та залізобетонну огорожі на цій земельній ділянці зі сторони земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4, знести встановлену ними огорожу з металевої сітки на площі земельних ділянок спільного використання як дороги з твердим покриттям шириною 4,0 м довжиною 36,21 м кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_7, відновити межі сусідніх земельних ділянок кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_4, НОМЕР_8 з земельно-кадастровою документацією на ці земельні ділянки станом на 2014 рік; зобов'язати відповідачів ПП «ГЦНТП», державного кадастрового реєстратора управління Держземагенства у Луцькому районі НОМЕР_9, НОМЕР_4, НОМЕР_7 згідно з земельно-кадастровою документацією станом на 2014рік.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів в її користь понесені судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовну заяву підтримали з підстав в ній зазначених. Просили суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_4, представник відповідача ПП «ГЦНТП» - Смочук М.О. в судовому засіданні позов не визнали за безпідставністю вимог. Просили суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідач державний кадастровий реєстратор управління Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області - Романець Л.В. в судовому засіданні при розгляді справи покладалась на розсуд суду. Просила відмовити в частині вимог позивача щодо внесення даних в державний земельний кадастр.

Відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, проте належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за наявними матеріалами справи.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідків, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позов безпідставний та не підлягає до задоволення.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.09.2014 року вбачається, що ОСОБА_15, є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,25га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 (а. с. 12, 13).

В свою чергу відповідачу ОСОБА_7 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,85 га, що знаходяться по АДРЕСА_2 яка предана: для будівництва та обслуговування житлового будинку , господарських будівель і споруд площею 0,25 га та для ведення особистого підсобного господарства площею 0,60 га (а. с. 24).

В судовому засіданні встановлено, і дана обставина не оспорювалась жодною із сторін, що вищезгадані земельні ділянки є суміжними, відтак позивач та відповідач ОСОБА_7 є суміжними землекористувачами.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків, у випадках, коли вони зникли, перемістилися або стали непридатними (ст. 106 ЗК України).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України.)

Звертаючись до суду з позовом позивач, як власник земельної ділянки, вказувала на самовільне захоплення відповідачами належної їй частин земельної ділянки та як наслідок незаконне спорудження останніми металевої та залізобетонної огорож. Також, позивач вказувала, що на земельній ділянці, яка була у їх спільному користуванні як дорога з твердим покриттям, відповідачі встановили між земельними ділянками кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_5 з металевої сітки та 2 кілки.

Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації (ст. 107 ЗК України.)

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування (ч. 1,7 ст. 79-1 ЗК України.)

З матеріалів справи вбачається, що як позивачем так і відповідачем було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. Технічна документація відповідає правовстановлючим документам на право власності на земельні ділянки.

При цьому слід зауважити, що в матеріалах даних документацій містяться акти про погодження меж суміжними землекористувачами.

Також слід зауважити, що з часу внесення Державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Луцькому районі Романець Л.В. 08.06.2015 року змін до кадастрового плану земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,25га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1, її конфігурація та розміри в сторону зменшення не змінились.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу (ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України.)

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення (ст. 212 ЦПК України).

Жодна із сторін, після роз'ясненого судом права заявити клопотання про призначення відповідної експертизи, таким правом не скористалась.

Відтак з врахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та беручи до уваги саме обов'язок сторін довести ті обставини на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд розглядає справу по наявних у ній доказах.

Доказів, які б свідчили, що відбулося накладення земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку належну ОСОБА_1, зменшилась її площа та розмір, у матеріалах справи відсутні. Крім того, позивачем не доведено, що огорожа встановлена відповідачами на її земельній ділянці та з порушенням меж суміжних земельних ділянок.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не подано належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б вказували про порушення відповідачами її земельних прав, тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 210, 215 ЦПК України, ст.ст. 321, 391 ЦК України, ст. 106, 107, 152, 158 ЗК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, Приватного підприємства «Госпрозрахунковий центр науково-технічних послуг», державного кадастрового реєстратора управління Держгеокадастру у Луцькому районі Романець Лесі Василівни про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк