Ухвала суду № 56517734, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2982/15

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області до дочірнього підприємства «Миколаївській облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И Л А :

26 серпня 2015 року Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області звернулась до суду з позовом, в якому просила надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису активів № 13/14-04-23-27 від 21.05.2015 року, відповідно до якого описано активи, на які поширюється право податкової застави, а саме автомобіль марки КрАЗ-65055-0000019-02 з додатковим дорожнім устаткуванням, державний номер НОМЕР_1( далі - автомобіль КрАЗ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг з податку на прибуток у загальному розмірі 173 726,73 грн., який не сплачений ним в добровільному порядку, в зв'язку з чим позивач вважає за доцільне звернути стягнення на майно боржника, яка перебуває у податковій заставі.

Відповідач заперечував проти позову зазначаючи, що заставне майно належить державному підприємству, є основним засобом, що забезпечує виробничу діяльність та не підлягає примусовій реалізації відповідно до закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 року № 2864-III (далі - Закон № 2864-III).

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняту нову, якою задовольнити його позовні вимоги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України у зв'язку із відсутністю клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі про слухання справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" створено відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України № 156 від 09.04.2002 р. на власності відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України").

ДП „Миколаївський облавтодор" ВАТ „ДАК «Автомобільні дороги України» (далі - ДП "Миколаївський облавтодор", є юридичною особою, зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Миколаївським міським управлінням юстиції 09.10.2000р. за №15221200000000487 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області (далі за текстом ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, Позивач), що копією витягу з ЄДР.

За ДП "Миколаївський облавтодор" рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств в сумі 173726,73 грн., згідно податкового повідомлення - рішення, а саме: податок на прибуток - 127808,72 грн. - ППР№ 0000312201 від 07.04.15 року.

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва направлено позивачу податкову вимогу № 510-25 від 07.05.2015 р., яку вручено 12.05.2015, однак в добровільному порядку не виконано.

21.05.2015 р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва описано майно в податкову заставу згідно акту опису активів № 13/14-04-23-7 від 21.05.2015 року та зареєстровано її в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 15355964 від 25.05.2015, що підтверджується витягом з МФ ДП "Інформаційний центр" МЮУ №47044443 від 25.05.2015 року.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 814/2257/15 задоволено подання ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області про стягнення податкового боргу в сумі 176694,10 грн. з відповідача. Позивачем, згідно цієї постанови, направлялись інкасові доручення, які повернулись як невиконанні,в зв'язку з відсутністю коштів на рахунках позивача. (а.с.13-17)

Станом на 21.08.15р. за ДП "Миколаївський облавтодор" рахується податковий борг в сумі 173726,73 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не дотримана процедура, визначена ст.96 ПК України, звернення стягнення податкового боргу на кошти державного підприємства.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, ст. 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків, пов'язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Стаття 95 ПК України передбачає, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

За змістом пп.89.1 п.89.1 ст.89 Податкового Кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до п.89.2 ст.89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Згідно п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Статтею 96 ПК України встановлений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств.

Згідно з п.96.2 ст.96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Пункт 96.3 цієї ж статті Кодексу передбачає, що відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що автомобіль марки КрАЗ-65055-0000019-02 з додатковим дорожнім устаткуванням, державний номер НОМЕР_1, не може бути примусово реалізований для погашення податкового боргу відповідача, оскільки не є майном відповідача, а лише знаходиться в нього у господарському віданні. Вказаний автомобіль є майном ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" - засновника відповідача, в статутному фонді якого частка держави становить 100%.

Статтею 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29.11.2001р. № 2864-ІІІ встановлений мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків (далі - підприємства), до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Враховуючи законодавчо встановлену заборону на примусову реалізацію майна ПАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", відсутні підстави для задоволення позову.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено про недотримання податковим органом процедури звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне підприємство або його майно, яка визначена п.96.2, п.96.3 ст.96 ПК України, у разі недостатності в нього коштів або відсутності майна.

Підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляції вважає такими, що висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,206,254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян