Ухвала суду № 56517704, 16.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Нагорянський С.І. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 826/25960/15

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича (далі - відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач-1) про: - визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) від 02.07.2014 р. № 43544, укладеного між позивачем і ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», яке оформлено наказом від 18.11.2014 р. № 6;

- зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію про позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду;

- зобов'язання Фонд включити позивача до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2016 року адміністративний позов було залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, так як, на його думку, судом було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що приймаючи оскаржуване судове рішення про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач 19.12.2014 р. був повідомлений про визнання нікчемним договору банківського вкладу, оскільки особисто отримав лист Уповноваженої особи від 12.12.2014 р. № 001/881, про що свідчить його особистий підпис на копії вказаного документу. Тобто, позивач звернувся до суду з цим позовом з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст.99 КАС України.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносин регулюються нормами Кодексу адміністративного судочинства ( далі - КАС України ).

Так, відповідно до ч. 1-3 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг якого слід відраховувати з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, зазначені обставин входять до предмета доказування у справі і єдиною та необхідною правовою підставою для залишення судом позовної заяви без розгляду є достовірне встановлення ним факту обізнаності позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів поза межами шестимісячного строку, що має підтверджуватися належними і допустимими, у розумінні ст. 70 КАС України, доказами.

Колегія суддів встановила, що предметом оскарження у даній справі є рішення Уповноваженої особи від 18.11.2014 р., яким було визнано нікчемним договір банківського вкладу, укладений між позивачем і Банком, що в наступному стало підставою для невнесення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З даним адміністративним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції 26.11.2015 р.

Позивач стверджує, що ним було своєчасно подано позовну заяву, так як він не знав про прийняте рішення, а підпис на листі Уповноваженої особи від 12.12.2014 р. № 001/887 належить не йому і хто розписався замість нього він не знає, до Києва не приїздив і копію зазначеного листа не отримував.

В свою чергу, відповідач - Уповноважена особа посилається на вказаний лист від 12.12.2014 р. № 001/887 як на належний доказ обізнаності позивача і стверджує, що копія цього листа була отримана саме ним особисто 19.12.2014 р., підпис вчинений позивачем власноруч, а оригінал цього документу оглядався в суді першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів відзначає, що як вбачається з матеріалів справи, копія листа Уповноваженої особи від 12.12.2014 р. № 001/887 /а.с. 38/, судом першої інстанції не завірялась та в судовому засіданні не оглядалась, що підтверджується журналом судового засідання /а.с. 40-41/.

Отже, не завірена у встановленому законом порядку копія вказаного документу не є належним та допустимим доказом у цій справі у розумінні ст. 70 КАС України та у відповідності до ст. 159 КАС України, а відтак, помилково була прийнята судом першої інстанції до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.

Більш того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2016 року в Уповноваженої особи було витребувано оригінал вказаного листа від 12.12.2014 р. № 001/887, однак, зазначене рішення суду відповідачем-1 виконано не було через неможливість виконання, оригінал суду на огляд не надано.

У відповідності до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто прийнятим при дотриманні норм матеріального і процесуального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів частково погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що висновки суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом не ґрунтуються на належних доказах і є передчасними, а оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог ст.ст. 70, 159 КАС України, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на це, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2016 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 204, 206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 січня 2016 року - скасувати та направити справу до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.