Постанова № 56517064, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4154/15

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» до Відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області про визнання дій неправомірними, скасування постанов,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Співдружність» (далі - позивач, ТОВ «Співдружність») звернулось до суду з позовом до Відділу ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції у Миколаївській області про визнання дій головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Бойченко Є.О. по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 06.10.2015 року № 48699549 неправомірними, визнання постанови недійсною, визнання дій головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Бойченко Є.О. по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.10.2015 року № 48699549 неправомірними та визнання постанови недійсною, визнання дій головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Бойченко Є.О. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2015 р. №49150528 неправомірними та визнання постанови недійсною.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Бойченко Є.О. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.10.2015 р. №48699549. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Бойченко Є.О. про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.10.2015 р. №48699549. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На зазначену постанову Миколаївського окружного адміністративного суду ТОВ «Співдружність» подано апеляційну скаргу.

Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання дій головного державного виконавця відділу ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції Бойченко Є.О. по винесенню постанови про стягнення виконавчого збору від 06.10.2015 року № 48699549 - протиправними та визнанню цієї постанови протиправною, а також її скасування, та в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання дій головного державного виконавця відділу ДВС Первомайського міськрайонного управління юстиції Бойченко Є.О. по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження від 27.10.2015 року № 49150528 - протиправними та скасування цієї постанови.

Згідно з п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, про те про розгляд справи були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Колегією суддів встановлено, що 10 вересня 2015 року старшим державним виконавцем державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Чимирис О.О. було відкрито виконавче провадження № 48699549 по стягненню з ТОВ «Співдружність» на користь Товариства з обмеженою відповідальність «АТ Каргілл» заборгованості у сумі 1213416,23 грн. на підставі Наказу Господарського суду Миколаївської області № 915/503/15, виданого 11.08.2015 року.

Постановою про відкриття виконавчого провадження було встановлено строк для добровільного виконання рішення суду до 17.09.2015 року. Розпорядженням в.о. Начальника відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління вищезазначене виконавче провадження було передано у провадження головного державного виконавця того ж відділу ДВС Бойченко Є.О.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем 15.09.2015 року. 16.09.2015 року позивач звернувся до ДВС із заявою про продовження строку на добровільне виконання, мотивуючи там, що бажає добровільно виконати у наданий законом строк рішення суду. Державним виконавцем було відкладено провадження виконавчих дій до 02.10 2015 року. 08.10.2015 року рішення суду позивачем було виконано у повному обсязі.

За заявою стягувача про закінчення виконавчого провадження № 3016 від 15.10.2015 року державний виконавець прийняв постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві від 27.10.2015 року. 06.10.2015 року відповідачем прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 121 341,62 грн., а 27.10.2015 року було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору. Після чого позивач звернувся до суду з позовом. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково повертається стягувачу якщо є письмова заява стягувача.

Оскільки борг апелянтом було повернуто у повному обсязі, а ТОВ «АТ Каргілл» направлено до відповідача відповідну заяву про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з врегулюванням питання повернення грошових коштів, то державний виконавець повинен був закінчити виконавче провадження, так як згідно пп. 8 п.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення відповідно з виконавчим документом.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова про повернення виконавчого документу стягувану була винесена безпідставно та підлягає скасуванню.

Стосовно постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 06.10.2015 року, яка була виділена в окреме виконавче провадження, а також щодо постанови про відкриття виконавчого провадження по стягненню виконавчого збору № 49150528 від 27.10.2015 року, то колегія суддів вважає їх законними та обґрунтованими, такими, що прийняті у відповідності до норм діючого законодавства.

Так, положеннями ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Боржнику було надано строк до 02.10.2015 року на виконання наказу суду, однак виконано його було лише 08.10.2015 року, у зв'язку з чим 06.10.2015 року державним виконавцем було розпочато примусове виконання рішення.

Посилання апелянта на положення ч. 3 ст. 27 Закону «Про виконавче провадження» колегією судів не приймається, оскільки вказаною нормою передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, ч. 3 ст. 27 Закону «Про виконавче провадження» передбачено виконання рішення до початку примусового виконання, однак в даному випадку примусове виконання вже було розпочато 06.10.2015 року.

Так, 06.10.2015 року було здійснено такі виконавчі дії: винесено постанову про звернення стягнення на майно боржника, винесено постанову про арешт майна боржника, постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, постанову про арешт коштів боржника. Відповідно до вимог ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» вказані дії є заходами примусового виконання рішення, у зв'язку з чим виконавчий збір підлягає стягненню.

Крім того, згідно п. 6 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі завершення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.47, п.2 і 8 ч.1 ст.49 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Разом з тим колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність визнання протиправними дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Бойченко Є.О. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.10.2015 р. №48699549. В даному випадку належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправною та скасування цієї постанови.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Апелянт свою позицію не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, однак, з урахуванням того, що для повного захисту порушених прав позивача достатньо визнання протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, без визнання протиправними дій державного виконавця, колегія суддів вважає за доцільне змінити оскаржену постанову.

Керуючись ст.ст. 195; 197; 198; 201; 205; 207; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» задовольнити частково, постанову Товариства з обмеженою відповідальністю «Співдружність» змінити.

Викласти резолютивну частину постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2015 року у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Первомайського міськрайонного управління юстиції Бойченко Є.О. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 27.10.2015 р. №48699549.

В решті позову відмовити.»

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом 20 днів.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян