Ухвала суду № 56516850, 16.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 380/34/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Кравець О.А. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Бистрик Г.М., Межевича М.В.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Володарської селищної ради Володарського району Київської області, селищного голови Володарської селищної ради Київської області про скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звернулися до Тетіївського районного суду Київської області з позовом до Володарської селищної ради Володарського району Київської області, селищного голови Володарської селищної ради Київської області про визнання дій селищного голови при винесенні розпорядження № 48 від 30.12.2014 року неправомірними та визнання протиправними та скасування розпорядження № 48 від 30.12.2014 року.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 29 січня 2016 року позовна заява повернута позивачам на підставі п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати ухвалу суду, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та винести нову з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянти посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, без фіксації судового процесу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду справи до суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 15 січня 2016 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Так суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 15 січня 2016 року зазначено про невідповідність її вимогам статті 106 КАС України, а саме: відсутні докази, якими вони обґрунтовують свої вимоги щодо кожного з відповідачів, що підтверджують які саме права, свободи або інтереси позивачів порушені в зв'язку з прийняттям Розпорядження.

26.01.2016 р., в межах строку для усунення недоліків, позивачі направили на адресу суду заяву на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 29 січня 2016 року позовну заяву повернуто позивачам, так як в заяві на усунення недоліків позивачі не зазначають доказів, якими вони обґрунтовують свої вимоги щодо кожного з відповідачів, що підтверджують які саме права, свободи або інтереси позивачів порушені в зв'язку з прийняттям Розпорядження. Крім того, позовна заява подавалась ОСОБА_2 як фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем, яка зазначена в заяві на усунення недоліків.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо повернення позовної заяви зважаючи на наступне.

У відповідності з вимогами пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Частиною другою статті 106 КАС України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, згідно з ч. 4 ст. 105 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло. При цьому, не допустимо обмежувати право позивача на самостійний вибір визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу.

Щодо посилання суду на непідтвердження позивачами обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, не зазначенням доказів на підтвердження своїх вимог, то ці обставини з'ясовуються судом при вирішенні спору по суті, а тому дані підстави не можуть бути причиною для повернення позовної заяви зав відсутності інших недоліків.

В даному випадку необхідно при вирішенні спору застосовувати положення ст. 11 КАС України.

Так, частиною 1 ст. 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 даної статті встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до частини 3 цієї статті, кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Положеннями частини 4 та 5 ст. 11 КАС України передбачено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребує необхідні докази.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Тобто, дані обставини суд повинен з'ясувати при розгляді справи по суті в судовому засіданні, а їх необґрунтованість в позовній заяві не є підставою для відмови в прийнятті позову, а може бути лише правовим підґрунтям для відмови в задоволенні позову.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачам неправомірно повернуто позов з підстав, визначених відповідною ухвалою. Позивачі звернулися за захистом свого, на їх думку, порушеного права, а неналежне обґрунтування позовних вимог не тягне за собою наслідків передбачених ст. 108 КАС України, незрозумілість усувається в судовому засіданні при розгляді справи по суті.

Разом з тим, посилання суду першої інстанції в ухвалі на ту обставину, що позовна заява подавалась ОСОБА_2 як фізичною особою, а не фізичною особою-підприємцем, яка зазначена в заяві на усунення недоліків, на думку колегії суддів також не є підставою для повернення позовної заяви через не усунення недоліків позовної заяви. Однак, колегія суддів, звертає увагу суду на ту обставину, що інший статус позивача може бути підставою для зміни підсудності справи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи і вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з винесенням нової ухвали про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Тетіївського районного суду Київської області від 29 січня 2016 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Г.В.Земляна

Судді: Г.М. Бистрик

М.В. Межевич

Повний текст ухвали виготовлено 17 березня 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Бистрик Г.М.