Постанова № 56516779, 15.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" березня 2016 р. справа 804/4151/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Головко О.В. Ясенова Т.І.

при секретарі Троянові А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області, Державної казначейської служби України, Начальника юридичного управління Державної казначейської служби України Набоки В.М. про визнання протиправними дій та зобов'язання нарахувати і виплатити компенсацію за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.03.2015 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо ненарахування компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу у справі №203/3757/13-ц, виданому Кіровським районним судом м.Дніпропетровська 23.12.2013 на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.12.2013;

- визнати протиправними дії начальника юридичного управління Державної казначейської служби України Набоки В.М. щодо відмови в нарахуванні компенсації за заявою від 29.10.2014;

- зобов'язати Державну казначейську службу України нарахувати і виплатити компенсацію за порушення строку перерахунку коштів по виконавчому листу у справі №203/3757/13-ц за період з 25.03.2014 по 05.09.2014;

- стягнути судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та з прибуттям позивача до суду (ас4,24).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 в задоволенні позову відмовлено (ас63).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Посилається на те, що суб'єкти владних повноважень безпідставно на протязі тривалого часу не виконували судове рішення, що набрало законної сили, а тому до них мають бути застосовані наслідки порушення строку сплати присуджених коштів (ас73).

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.12.2013 у справі №203/3757/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Дніпропетровській області про відшкодування матеріальної і моральної шкоди зобов'язано Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України здійснити на користь ОСОБА_1 виплату в розмірі 1000гр на відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями державної виконавчої служби (ас113).

Кіровським районним судом м.Дніпропетровська 23.12.2013 виданий виконавчий лист. В запереченнях на позовну заяву та апеляційну скаргу Державна казначейська служба України вказує, що отримали виконавчий лист 26.12.2013 (ас9,18,94).

Відповідно до пункту 6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ №845 від 03.08.2011, в разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові казначейства в установлений зазначеним органом спосіб: заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, якщо зазначений рахунок відсутній; оригінал виконавчого документа; судові рішення про стягнення коштів (в разі наявності); оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Зауважень стосовно заяви про виконання судового рішення та доданих документів від відповідачів не надходило.

Згідно листа №5-13/6441-23204 від 17.10.2014, направленого на адресу позивача за підписом голови Державної казначейської служби України Слюз Т.Я., за заявою від 25.12.2013 здійснено перерахування коштів 02.09.2014 в повному обсязі за виконавчим листом, виданим 23.12.2013 Кіровським районним судом м.Дніпропетровська у справі №203/3757/13-ц (ас11).

Перерахунок коштів на рахунок позивача 02.09.2014 підтверджується платіжним дорученням №6241 від 21.08.2014 (ас21).

Начальник юридичного управління Державної казначейської служби Набок В.М. листом №5-13/6894-26114 від 24.11.2014 на заяву позивача від 29.10.2014 повідомив, що виконання судових рішень про відшкодування моральної шкоди здійснюється відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокурати і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого і безхазяйного майна, стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб». Нарахування та виплата компенсації за цією бюджетною програмою не передбачено (ас10,115).

Однак такий лист суперечить вимогам Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», в разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині 4 статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 50 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ №845 від 03.08.2011, компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку. Компенсація виплачується казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.

Відповідно до частини 3 пункту 51 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного і місцевого бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ №845 від 03.08.2011, рішення про виплату компенсації затверджується головою казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.

Таким чином, законодавством чітко визначений обов'язок казначейства нараховувати і виплачувати стягувачу компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми в разі неперерахування протягом трьох місяців коштів за рішенням суду.

Висновки окружного суду що положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» стосовно виплати компенсації поширюються виключно на випадки несвоєчасного виконання судових рішень лише про стягнення коштів, на думку колегії суддів є помилковими.

Стягнення коштів з боржника державного органу та зобов'язання державного органу виплатити кошти стягувачу, - за своєю правовою природою та змістом прав і обов'язків сторін є тотожними поняттями. І в тому, і в іншому випадку державний орган зобов'язаний перерахувати кошти особі, на користь якої прийнято судове рішення. І в тому, і в іншому випадку судове рішення є виконаним, коли особа отримала присуджені їй кошти. І в тому, і в іншому випадку невиконання або несвоєчасне виконання судового рішення має однакові наслідки: особа не отримує або несвоєчасно отримує належні їй грошові кошти. Відтак і наслідки від невиконання або несвоєчасного виконання судового рішення для боржника мають бути однаковими.

Доводи, викладені в листі №5-13/6894-26114 від 24.11.2014 за підписом начальника юридичного управління Державної казначейської служби України Набоки В.М. що нарахування і виплата компенсації бюджетом не передбачено є протиправними. Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Відповідно до пункту 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Водночас позивач неправильно вказав період для нарахування і виплати компенсації. Оскільки виконавчий лист надійшов до Державної казначейської служби України 26.12.2013, тримісячний строк перерахунку коштів сплив 26.03.2014, а кошти перераховані 02.09.2014, - нарахування і виплата компенсації підлягає здійсненню виходячи саме з цих дат.

Відповідно до частини 1 статті 87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 87 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позову та апеляційної скарги, ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 117гр62коп (ас3,25,79,90).

Крім того, ОСОБА_1 є суб'єктом підприємницької діяльності (ас26).

Відповідно до частини 2 статті 91 КАС України, стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (в разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 3 статті 91 КАС України, граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані з прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови КМУ №590 від 27.04.2006 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», за відрив від звичайних занять стороні, на користь якої ухвалене судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові в зв'язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

Відповідно до Законів України «Про державний бюджет України на 2015 рік» та «Про державний бюджет України на 2016 рік», мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі складає 8гр29коп. З урахуванням того, що з дня подачі позову до дня розгляду справи апеляційним судом позивач був вимушений 9 разів з'являтись до судових органів, та виходячи з місця проживання на кожну явку в середньому мав витрачати 6 годин, йому має бути виплачена компенсація за відрив від звичайних занять в сумі 447гр66коп.

Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2015 та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу у справі №203/3757/13-ц, виданому Кіровським районним судом м.Дніпропетровська 23.12.2013 на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.12.2013.

Визнати протиправними дії начальника юридичного управління Державної казначейської служби України Набоки В.М. щодо відмови ОСОБА_1 у його праві на компенсацію за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу за його заявою від 29.10.2014.

Зобов'язати Державну казначейську службу України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних за період з 26.03.2014 по 02.09.2014 за порушення строку перерахунку коштів по виконавчому листу у справі №203/3757/13-ц, виданому Кіровським районним судом м.Дніпропетровська 23.12.2013 на підставі рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 09.12.2013, яким зобов'язано Державну казначейську службу України за рахунок коштів державного бюджету України здійснити на користь ОСОБА_1 виплату в розмірі 1000гр на відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями державної виконавчої служби.

Стягнути з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 565гр28коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 15.03.2016.

В повному обсязі постанова складена 16.03.2016.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова