Ухвала суду № 56516770, 26.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2016 рокусправа № 199/4504/15-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року у справі №199/4504/15(2а-199/111/15) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, в якому просила:

- поновити строк звернення до суду для захисту своїх прав;

- визнати протиправними дії відповідача по нарахуванню та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2012, 2013, 2014 роки;

- зобов'язати відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2012, 2013, 2014 роки у розмірі трьох мінімальних заробітних плат;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 шляхом списання органом державної казначейської служби України відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2012 рік у розмірі 3207,00 грн., 2013 рік у розмірі 3366,00 грн., за 2014 рік у розмірі 3579,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у 2012, 2013 та 2014 роках отримала щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 75,00 грн., що є нижче, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що свідчить про протиправність таких дій відповідача.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2015 позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання дій противоправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення щорічної допомоги на оздоровлення в частині вимог за 2012 та 2013 роки залишені без розгляду.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради в частині нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік у меншому розмірі, аніж передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням різниці, яка вже була виплачена за 2014 рік.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.31-33), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що виплати позивачам здійснені у розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - ОСОБА_1 має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, - евакуйована із зони відчуження у 1986 році, 2 категорії, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради, має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У квітні 2014 року Управлінням праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради позивачу нарахована та виплачена щорічна допомога на оздоровлення за 2014 рік в розмірі 75,00 грн. (а.с.7).

27.05.2015 року позивач звернувся з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про перерахунок щорічної одноразової допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 03.06.2015 №С-154 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для перерахунку щорічної допомоги на оздоровлення за 2012, 2013, 2014 роки, оскільки розмір даної допомоги повністю відповідає вимогам, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваних дій відповідача.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена виплата щорічної допомоги на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, в розмірі три мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 25.01.2012 № 3-рп/2012, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

З 1 січня 2014 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким визначено, зокрема, доходи і видатки Державного бюджету України у 2014 році.

При цьому, починаючи з 01.01.2014 Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Разом з тим, п.9 ст.1 Закону України від 31.07.2014 № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік», який набув чинності 03.08.2014, доповнено Прикінцеві положення Закону України № 719-VII «Про державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 6-7, відповідно до якого норми і положення ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Отже з 1 січня 2014 року до набрання чинності Законом України № 1622-VII «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» правове регулювання правовідносин щодо виплат особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, іншими законами, крім Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не здійснювалося. І тільки з 03.08.2014 встановлені обмеження щодо виплат особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, розмір відповідних виплат визначається відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що позивачу щорічна допомога на оздоровлення за 2014 рік нарахована в квітні 2014 року, тобто до набрання чинності вищевказаних змін, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зазначений період відповідач був зобов'язаний нарахувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі, визначеному ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на Бюджетний кодекс України суд не приймає, оскільки даний Кодекс не регулює питання розмірів одноразової допомоги на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відсутність грошових коштів на виплату допомоги на оздоровлення в даному випадку не позбавляє позивача, як особи що мають статус особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, права на отримання цієї допомоги. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не обмежує таке право наявністю фінансування.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне та обґрунтоване рішення, передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 17 вересня 2015 року у справі №199/4504/15(2а-199/111/15) - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко