Постанова № 56516706, 24.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 лютого 2016 року справа № 404/2417/15-а (2-а/404/266/15)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області на постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання протиправними дії і зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову відповідача від 25.02.2015 року за № 1950/04-30 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788- XII "Про пенсійне забезпечення";

- зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - 04.12.2014 року, з урахуванням пільгового стажу за періоди роботи з 21.08.1981 року по 17.04.1989 року та з 15.06.1989 року по 24.06.2000 року.

Постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 04.12.2014 року, з урахуванням пільгового стажу за періоди роботи з 21.08.1981 року по 16.04.1989 року та з 15.06.1989 року по 24.06.2000 року.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні вважав, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а

тому підлягає залишенню без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутністю останнього.

Заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17 грудня 2014 року позивач звернувся до УПФУ в м. Кіровограді із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, у зв'язку з роботою на посаді монтажника по монтажу стальних та залізобетонних конструкцій та надав необхідний пакет документів, проте йому було відмовлено в прийнятті документів за відсутності необхідного стажу роботи за Списком №2.

22.12.2014 року позивач звернувся зі скаргою на дії посадової особи Управління щодо відмови у прийнятті заяви (а.с. 17-18).

09.01.2015 року зазначена скарга залишена без задоволення (а.с. 19).

Позивач повторно звернувся із заявою про призначення пенсії та 17.02.2015 року відповідач прийняв документи і листом від 25.02.2015 року за вих. №1950/04-30 відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2, зазначивши, що право на пенсію він набуде тільки в 57 років, тому як згідно уточнюючої довідки наданої за період з 21.08.1981 року по 16.04.1989 року стаж роботи по Списку № 2 складає 7 років 7 місяців 26 днів, що є недостатнім для призначення пенсії (а.с. 12-13).

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Встановлено, що професія монтажника по монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій віднесена до розділу XXIX «Будівництво будівель та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв'язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд шахт, опалень і комунікацій» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173, розділу XXVII «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення, реставрація та ремонт будівель, споруд та інших об'єктів» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162 та розділу XXVII «Будівництво» Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпеченя" на пільгових умовах право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Згідно ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.5 вказаного Порядку, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок). У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постановах Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року та від 10 березня 2015 року (справи № № 21-183а13, 21-51а15).

Отже, задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції не врахував, що з 21 серпня 1992 року атестація робочого місця позивача не проводилась, матеріали адміністративної справи зворотнього не містять, а сам лише запис в трудовій книжці позивача про роботу монтажником стальних і залізобетонних конструкцій є недостатнім для зарахуваня стажу роботи з 21.08.1992 року по 24.06.2000 року, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу від 05.12.2014 року № 30 виданої ДП "Кіровоградстальмонтаж" до пільгового стажу по Списку № 2 позивачу можливо зарахувати 7 років 7 місяців і 25 днів за період з 21.08.1981 рік по 16.04.1989 рік, що визнається також відповідачем, який, з урахуванням зазначених приписів законодавства є недостатнім для призначеня пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, а отже, на переконання колегії апеляційного суду, в задоволенні позову слід відмовити.

Також, колегія суддів зазначає, що приймаючи до уваги, як належний доказ, довідку, уточнюючу особливий характер праці, видану підприємством "Кіровоградстальмонтаж" без номера та дати, як підставу для зарахування пільгового стажу за Списком № 2 включно по 24.06.2000 року (а.с. 15), суд першої інстанції не звернув увагу, що остання не містить обов'язкових реквізитів номера і дати її видачі, що передбачено національним стандартом ДСТУ 4163-2003 "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".

Крім того, остання видана не у відповідності з додатком № 5 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.

Згідно ж, уточнюючої особливий характер праці, другої довідки від 05.12.2014 року № 30 виданої ДП "Кіровоградстальмонтаж" про підтвердженя пільгового стажу позивача з 15.06.1989 року по 31.12.1991 рік на посаді монтажника стальних залізобетонних конструкцій, то суд першої інстанції прийнявши її до уваги не врахував, що останнє не співпадає з записами в трудовій книжці позивача. В зазначеній довідці посилання на Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, що не відповідає вимогам Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України від 18.11.2005 року № 383, а отже останні не можуть бути належними та допустимими доказами для призначеня пенсії на пільгових умовах за Списком № 2, в розумінні ст. 70 КАС України.

Відповідно до п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на зазначене, та враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та враховуючи, що судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 161, 195, 198, 202, 207 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області - задовольнити.

Постанову Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді Кіровоградської області про визнання протиправними дії і зобов`язання вчинити певні дії визнання протиправними дії і зобов`язання вчинити певні дії - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай