Постанова № 56516384, 15.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

15.03.2016р. справа №922/2649/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м.Селидове, Донецька областьза участю представників сторін: від позивача: від відповідача 1: від відповідача 2: ОСОБА_4 - предст. за дов. №01/02/3 від 01.02.2016р. ОСОБА_5- предст. за дов. №ББУ/ПУ273/ВП/15 від 18.12.2015р. не з»явивсяна рішення господарського суду Донецької областівід03.12.2015 рокуу справі№922/2649/15 (суддя Кротінова О.В.)за позовомПублічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» м.Павлоград, Дніпропетровська областьдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» м.Селидове, Донецька область; Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуглезбагачувальне підприємство Центральна збагачувальна фабрика «Чумаківська» м.Донецькпростягнення 15017,16грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», м.Павлоград Дніпропетровської області, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою №8/1351 від 15.04.2015р. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення», м.Селидове Донецької області, про стягнення збитків у сумі 15 017,16 грн.

Господарським судом Харківської області ухвалою від 29.04.2015р. означений позов направлено для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області на підставі 15, 17 Господарського процесуального кодексу України (т.1, а.с.74-75).

Ухвалою суду від 12.05.2015р. даний позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №922/2649/15 (т.1, а.с.1).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.08.2015р. з урахуванням ухвали від 23.09.2015р. до участі у розгляді справи залучено у якості відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Вуглезбагачувальне підприємство Центральна збагачувальна фабрика «Чумаківська» (т.1, а.с.163-164, 172).

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.2015р. позов задоволений (т.2, а.с.69-72).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» 15 017,16 грн. сума збитків та судовий збір 1 827,00 грн.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м.Павлоград Дніпропетровської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Чумаківська», м.Донецьк про стягнення збитків у сумі 15 017,16 грн., відмовлено.

Судове рішення мотивовано підтвердженням наявності збитків, понесених позивачем у розмірі 15 017,16 грн. з вини відповідача 1, які ТОВ "Донецьквуглезбагачення" у встановленому порядку не спростувало, та доведений причинно-слідчий зв"язок між протиправною поведінкою означеної юридичної особи та понесеними позивачем збитками у зв"язку з неналежним виконанням своїх зобов"язань.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, відповідач 1, Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецьквуглезбагачення", м.Селидове, Донецька область, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2015р. по справі №922/2649/15 та в задоволені позовних вимог ТОВ "ДТЕК Павлоградвугілля" відмовити повністю (т.2, а.с.86-91).

Апелянт зауважує на те, що рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2015р. по даній справі прийнято при неповному з"ясуванні обставин справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, та як наслідок неправильному вирішенню господарського спору.

Так, скаржник вважає, що судом помилково стверджувалося, що вина ТОВ "Донецьквуглезбагачення" полягає у тому, що він не забезпечив поставку вугілля належної якості відповідно до умов договору та даних, зазначених у сертифікатах якості, адже умовами договору №13-15-162-У від 23.12.2013р. чітко встановлено, що остаточним підтвердженням розбіжності якісних показників є Акт спільного приймання концентрату за якістю, складений відповідно до Інструкції №П-7. Його складання є підставою для пред"явлення відповідачу і складання акта про компенсацію прямих витрат.

На думку апелянта, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Акт відбору та обробки зразків вугільної продукції б/н від 23.12.2014р., як доказ вини відповідачів 1,2 складено раніше, ніж відповідач 1 у відповідності до умов договору та Інструкції №П-7 надав відповідь про не направлення представників вантажовідправника для спільного приймання вантажу. Отже, цей акт, як вважає апелянт, ніяким чином не можна вважати належним доказом, який би підтверджував вину відповідача 1 з неналежного виконання умов договору №13-15-162-У від 23.12.2013р. щодо поставки неякісного концентрату.

Крім того, призначені протоколом №55 від 25.08.2014р. робітники підприємства-вантажоодержувача за своєю спеціальністю не можуть бути компетентними у питаннях визначення приймання продукції за якістю, а тому, як вважає скаржник, не мали права брати участь у прийманні спірного вантажу.

Акт відбору та обробки проб вугільної продукції повинен складатися в рамках договірних відносин між позивачем та відповідачем 1. Проте, цей акт складено за договором №20/13-ПУ від 20.05.2013р., укладеним між ТОВ "ДТЕК Трейдинг" та ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", а тому, як вважає скаржник, не може свідчити про неналежне виконання відповідачем 1 обов"язків саме за договором №13-15-162-У від 23.12.2013р.

Апелянт вважає, що позивачем не доведена сплата збитків, а значить й факт їх понесення. Судом вказано на те, що понесення збитків позивачем проведено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та відображено в акті звіряння розрахунків ТОВ "ДТЕК Трейдинг" та ПАТ "Павлоградвугілля" станом на 08.06.15р. Однак, в акті звіряння розрахунків взагалі не вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог стосується саме збитків, які понесені позивачем за спірними правовідносинами у цій справі.

Скаржник вказує на те, що позивачем не надано основне підтвердження понесених витрат, пов"язаних з поставкою відповідачем неякісної вугільної продукції, а саме їх оплата.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №29 від 16.02.2016р., враховуючи перебування судді Ломовцевої Н.В. у відпустці, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/2649/15.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями сформовано наступний склад колегії: Головуючий суддя - Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Попков Д.О.

Розгляд справи відкладався з метою дослідження та з"ясування фактичних обставин справи.

15.03.2016р. через канцелярію Донецького апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу від 14.03.2016р. № 108/18, який колегією суддів розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи (т.2. а.с.109-110).

Апелянт у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

20.05.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» (покупець) та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (постачальник) було укладено договір поставки №20/13-ПУ, відповідно до п.п.1.1, 1.2 якого постачальник зобов"язується передати (поставити) у власність покупця кам"яне вугілля і вугільну продукцію в кількості, асортименті, за ціною і на умовах, погоджених сторонами в цьому договорі і специфікаціях, які є невід"ємною частиною цього договору. Покупець на умовах, передбачених цим договором, зобов"язується прийняти вказане вугілля і сплатити його вартість (т.1, а.с.10-15).

За умовами п.п.2.1, 2.2 укладеного сторонами правочину перелік виробників, вантажовідправників, вантажоодержувачів, станцій відправлення, станцій призначення, строк поставки, найменування, категорія якості, загальна орієнтовна кількість вугілля, що підлягає поставці, його асортимент, пайове співвідношення по марках, розмірах кусків, ціна 1 тонни, приплати/знижки до базової ціни і вартість вугілля встановлюються сторонами в цьому договорі і специфікаціях до нього. Орієнтовний обсяг вугілля за цим договором складає 2617000 тонн.

За приписами п.3.1 договору №20/13-ПУ від 20.05.2013р., в редакції Додаткової угоди №б/н від 28.11.2014р., цей договір укладається сторонами на поставку вугілля в 2013-2017 роках.

Якість вугілля, що поставляється за цим договором, має відповідати вимогам ДСТУ 4083-2002, технічних умов та/або виробничих показників якості вугілля шахт-виробників або збагачувальних фабрик, та не перевищувати граничні якісні показники, вказані в специфікаціях до цього договору (п.4.1 договору №20/13-ПУ від 20.05.2013р.).

Згідно із п.11.1 вказаного правочину, в редакції Додаткової угоди №б/н від 28.11.2014р. (т.2, а.с.16) до нього, договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами. Сторони встановлюють, що дата закінчення строку дії договору визначається таким чином: при належному виконанні обома сторонами своїх зобов"язань, обумовлених цим договором, датою закінчення терміну дії договору є 31.12.2017р., а в разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов"язань за цим договором, датою закінчення строку дії договору є дата повного і належного виконання сторонами (відповідно до умов договору) усіх прийнятих на себе зобов"язань.

23.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення» (виконавець) укладено договір №13-15-162-У, у відповідності до п.1.1 якого замовник зобов"язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, сплатити послуги виконавця, пов"язані зі збагаченням вугілля, та прийняти концентрат, а виконавець зобов"язався прийняти вугілля, здійснити його збагачення та передати (поставити) отримане в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику у терміни та на умовах договору та/або специфікації (т.1, а.с.16-24).

За приписами п.1.1.1 підписаного сторонами договору замовник зобов"язується передати (поставити) виконавцю вугілля на умовах DDP, залізнична станція «Новгородівка» та/або DDP, залізнична станція «Чумаково» та/або DDP, залізнична станція «Кривий Торець» та/або DDP, залізнична станція «Торез» та/або DDP, залізнична станція «Макіївка» Донецької залізної дороги «Укрзалізниці» (згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс в редакції 2000 року) з урахуванням умов договору.

Згідно із п.1.1.3 договору №13-15-162-У від 23.12.2013р. виконавець зобов"язується прийняти вугілля, переробити (збагатити) його на ТОВ «ЦОФ «Селидівська» та/або ТОВ «УП ЦОФ «Чумаковська» та/або філії «ОФ «Дзержинська» ТОВ «Енергоімпекс» та/або ТОВ «ЦОФ «Торезька» та/або ТОВ «ЦОФ «Пролетарська» (ЦОФ-вантажоодержувач) та передати (поставити) отримане в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику на умовах DDP, місце призначення залізнична станція «Ладижин» Одеської залізної дороги та/або залізничної станції «Бурштин» Львівської залізної дороги та/або залізничної станції «Енергодар» Придніпровської залізної дороги та/або залізничної станції «Добротвор» Львівської залізної дороги та/або залізничної станції «Сорочє» Донецької залізної дороги, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс в редакції 2000 року, з урахуванням умов договору.

Відповідно до п.1.1.3 цього договору та умов поставки, виконавець несе всі ризики, пов"язані з втратою, псуванням, недостачею та розкраданням концентрату при його транспортуванні до станції вантажоотримувача.

За змістом п.3.1 укладеного позивачем та відповідачем 1 правочину якість концентрату має відповідати вимогам ДСТУ 4083-2012, технічним умовам виконавця та не перевищувати граничні якісні показники, зазначені у відповідних специфікаціях до договору, а також відповідати даним, зазначеним в посвідченнях якості та в «Реєстрах відвантажених вагонів» на відвантажений концентрат.

В силу положень п.3.2 договору №13-15-162-У від 23.12.2013р. виконавець зобов"язався підтвердити якість концентрату відповідним посвідченням (сертифікатом) про якість, яке має містити:

-найменування вантажовідправника,

-найменування вантажоодержувача,

-номер та дату договору, зазначеного в листах-заявках,

-номер партії,

-номери вагонів,

-масу нетто,

-зазначення ТУ, у відповідності з яким відвантажено концентрат,

-марку вугілля, клас крупності, найменування концентрату,

-категорію якості концентрату,

-зазначення теплоти згорання на робочий стан палива, загальної вологості, на робочий стан палива, вихід летючих речовин на сухий беззольний стан палива та зольності на сухий стан палива,

-позначку про приналежність до власника ресурсної бази.

Згідно пункту 3.12.2.2, 3.12.2.5 вказаного договору передбачено, що у випадку, якщо при прийманні концентрату за якістю Вантажоодержувачем буде виявлено невідповідність фактичних даних по окремих якісних показниках концентрату в порівнянні з даними, зазначеними в посвідченнях про якість понад базової похибки випробування згідно ДСТУ 4096-2002, Замовник (Вантажоодержувач) повинен не пізніше 24 годин з моменту виявлення такої невідповідності, викликати факсограмою (з подальшим направленням такого виклику телеграмою) представників Виконавця (Вантажовідправника), який повинен не пізніше 24 годин з моменту отримання факсограми та/або телеграми повідомити Замовника та/або Вантажоодержувача про направлення своїх уповноважених представників із зазначенням строку їх прибуття, або надати свою згоду на приймання концентрату за якістю без участі свого (своїх) уповноваженого (их) представника (їй), який не може перевищувати 72 годин при відвантаженні вугілля на адресу ТЕС ПАТ "ДТЕК Західенерго" та інших вантажоодержувачів з моменту отримання факсограми (телеграми) Вантажоодержувача, або надати свою згоду на приймання концентрату за якістю без участі свого (своїх) уповноваженого (їх) представника.

При неявці уповноважених представників Виконавця (Вантажовідправника) у зазначений вище термін, остаточними і обов"язковими для Сторін, є дані, отримані в лабораторії Вантажоодержувача при прийманні концентрату за якістю представниками Вантажоодержувача з обов"язковою участю представника громадськості Вантажоодержувача, результати якої оформляються в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_6 СРСР від 25.04.1966р. №П-7.

Згідно із п.10.1 вказаного правочину договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами (дата початку дії договору). Сторони встановлюють, що дата закінчення строку дії договору визначається наступним чином: при належному виконанні обома сторонами своїх обов"язків, обумовлених цим договором, датою закінчення строку дії договору є 31.01.2014р., а в разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов"язань за цим договором, датою закінчення строку дії договору є дата повного та належного виконання сторонами (згідно з умовами договору) всіх прийнятих на себе зобов"язань.

31.07.2014р. між сторонами підписана Специфікація до договору №13-15/162-У від 23.12.2013р., де визначені найменування вантажовідправника, найменування вугільної продукції, об"єм поставки, зола %, влага %, вихід летючих речовин, строк поставки вугілля (серпень 2014р.).(т.1, а.с.106).

Пунктом 4 даної Специфікації визначено, що Виконавець зобов"язується прийняти вугілля, означене у п.1 даної Специфікації, здійснити його збагащення на збагачувальній фабриці, зазначеної в таблиці 2 даної Специфікації та передати отриманий в результаті збагащення вугілля Концентрат Замовнику на умовах, оговорених у листах-заявках на відгрузку, зокрема, вугілля кам"яне,ДГ-0-100/, вугілля кам"яне Г О-100, зол. 18,0-25,0 %, влага 16%, вихід летючих речовин не менш 35,0%, вантажоотримувач ДТЕК Запорізька ТЕС.

21.12.2014р. на адресу ВП "Запорізька ТЕС" ПАТ "ДТЕК Дніпроенергія" надійшло вугілля від відправника ТОВС "ЦЗФ "Чумаківська" у вагоні №56037476 в кількості 67,90 тн. За даними вхідного контролю вантажоодержувачем було виявлено розходження у показниках якості - зольності між посвідченнями про якість та актом № 2114 від 22.12.2014р.(т.1, а.с.31, 44).

У відповідності до порядку приймання, ВП "Запорізька ТЕС" ПАТ "ДТЕК Дніпроенергія" (вантажоодержувач) 23.12.2014р. звернувся з листом №941/6624 до ТОВ "ЦЗФ "Чумаківська" (вантажовідправник) з вимогою відрядити представників вантажовідправника для спільного прийняття відповідної партії вугілля. Крім того, аналогічний за змістом лист № 1/7123 від 23.12.2014р. було адресовано ТОВ "Донецьквуглезбагачення" (т.1, а.с. 32,36-37).

24.12.2014р. ТОВ"Донецьквуглезбагачення" направлено лист-відповідь, в якому вказано на відсутність вини виконавця і вантажовідправника та відмову направити компетентних представників з його боку для спільного приймання, оскільки у зв"язку з проведенням бойових дій робота підприємств відповідачів 1, 2 призупинена, працівники перебувають у безоплатних відпустках (т.1, а.с.33).

Згідно із п.5.2.2.5 договору №20/13-ПУ від 20.05.2013р. надмірно сплачена плата за користування залізничним вагонами відноситься на винну сторону (сторону, чиї дані про якість вугілля не відповідали фактичним з урахуванням базової похибки випробування згідно до ДСТУ 4096-2002) при наданні копії відповідної «Відомості плати за користування вагонами» та/або інших підтверджуючих документів.

Як вказує позивач, згідно із актами №2, №2/1 Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля» відшкодувало Товариству з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» збитки на загальну суму 15017,16 грн, а саме:

-з/д тариф на перевезення 6494,89 грн,

-плата за користування вагонами 1825,20 грн,

-плата за маневрову роботу 3283,39 грн,

-плата за подачу та прибирання вагонів 738,48 грн,

-відбір проби вугілля 945,02 грн,

-проведення хімічного аналізу 993,85 грн,

-приймання та роз кредитування 3,08 грн,

-вивантаження та складування 287,39 грн.,

шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви позивача №4/1821 від 08.06.2015р.

Проведення заліку одержувачем вантажу відображено в акті звіряння розрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» та Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Павлоградвугілля» за станом на 08.06.2015р.

Отже, позивач вказує на те, що спірний концентрат поставлявся згідно до умов договору поставки №20/13-ПУ від 20.05.2013р., за вимогами якого продавець відшкодовує надмірно сплачені плати (збитки) відповідно до актів про компенсацію прямих втрат (п.5.2.2.5 договору), що було зроблено позивачем згідно до Актів за січень 2015р. №2 та №2/1 (т.1, а.с.45-46).

За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача про стягнення збитків 15 017,16 грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності стягнення суми збитків внаслідок неналежного виконання зобов"язань за договором.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Пунктом 2 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори:

-наявність реальних збитків;

-вина заподіювача збитків;

-причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.

Збитки це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б уразі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково втрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

Проте, позивачу потрібно довести суду факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобовязань та причинно-наслідковий звязок між невиконанням зобовязань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобовязань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Для стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка,збитки, причинний зв"язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджений факт поставки неякісної вугільної продукції, а договором №13-15-162-У від 23.12.2013р. передбачений обов"язок саме відповідача 1 компенсувати витрати замовника, пов"язані з постачанням (прийманням), вивантаженням, зберіганням та поверненням концентрату від прийняття якого відмовився замовник (вантажоодержувач).

Проте, колегія суддів не може погодитися із цим висновком з огляду на таке.

Згідно пунктів 3.12.2.2, 3.12.2.5 договору№13-15-162-У від 23.12.2013р. передбачено, що у випадку, якщо при прийманні концентрату за якістю Вантажоодержувачем буде виявлено невідповідність фактичних даних по окремих якісних показниках концентрату в порівнянні з даними, зазначеними в посвідченнях про якість понад базової похибки випробування згідно ДСТУ 4096-2002, Замовник (Вантажоодержувач) повинен не пізніше 24 годин з моменту виявлення такої невідповідності, викликати факсограмою (з подальшим направленням такого виклику телеграмою) представників Виконавця (Вантажовідправника), який повинен не пізніше 24 годин з моменту отримання факсограми та/або телеграми повідомити Замовника та/або Вантажоодержувача про направлення своїх уповноважених представників із зазначенням строку їх прибуття, або надати свою згоду на приймання концентрату за якістю без участі свого (своїх) уповноваженого (их) представника (їй), який не може перевищувати 72 годин при відвантаженні вугілля на адресу ТЕС ПАТ "ДТЕК Західенерго" та інших вантажоодержувачів з моменту отримання факсограми (телеграми) Вантажоодержувача, або надати свою згоду на приймання концентрату за якістю без участі свого (своїх) уповноваженого (їх) представника.

При неявці уповноважених представників Виконавця (Вантажовідправника) у зазначений вище термін, остаточними і обов"язковими для Сторін, є дані, отримані в лабораторії Вантажоодержувача при прийманні концентрату за якістю представниками Вантажоодержувача з обов"язковою участю представника громадськості Вантажоодержувача, результати якої оформляються в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Держарбітражу при ОСОБА_6 СРСР від 25.04.1966р. №П-7.

За результатами контрольного (спільного) опробування сторони оформляють (оформляє) акт, який повинен містити ті ж пункти, що і посвідчення про якість Концентрату в партії.

Надміру сплачена плата за користування залізничними вагонами відноситься на винну сторону.

Сторони обумовлюють, що надмірно сплачена плата за користування залізничними вагонами розраховується з моменту відправки виклику (факсом та/або телеграмою) Замовником (Вантажоодержувачем) до закінчення проведення спільного приймання Концентрату за якістю.

Сторони обумовлюють, що надмірно сплачена плата за користування залізничними вагонами, а також інші документально підтверджені витрати, які Вантажоодержувач змушений був понести у зв"язку з постачанням Виконавцем Концентрату невідповідної якості, відшкодовується винною стороною на підставі підписаних обома сторонами Актів про компенсацію прямих витрат (збитків) і документів, що підтверджують понесені витрати.

Отже, умовами договору між позивачем та відповідачем 1 встановлено, що остаточним підтвердженням розбіжності якісних показників є Акт спільного приймання Концентрату за якістю, складений відповідно до Інструкції П-7. Його складання є підставою для пред"явлення збитків відповідачу і складання акта про компенсацію прямих втрат. Акта відповідно до вимог Інструкції П-7 в матеріалах справи немає та з пояснень позивача такий Акт не складався.

Акт № 2 114 від 22.12.2014р. відбору та обробки проб є актом вхідного контролю, в якому встановлені результати хімічного аналізу відібраних проб, який не підтверджує неналежне виконання відповідачем обов"язків за договором, а відтак не є належним доказом у розумінні ст.ст.33.34 ГПК України.

Акт відбору та обробки проб вугільної продукції, складений 23.12.2014р. не є належним доказом порушення відповідачем 1 умов договору№13-15-162-У від 23.12.2013р., оскільки по-перше, має посилання на зовсім інший договір поставки №21/12-ДЭ від 21.12.2012р.; складений за участю представника громадськості ОСОБА_7 на підставі Протоколу №55 від 25.08.2014р. всупереч вимог п.23 Інструкції П-7, на підставі якого представнику, уповноваженому для участі у прийманні продукції за якістю і комплектністю, видається належно оформлене і завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства (організації) або його заступника.

Посвідчення видається на право участі у прийманні конкретної партії продукції. Видача посвідчення на який-небудь період (декаду, місяць та ін.) не допускається. Посвідчення, видане з порушенням правил цієї Інструкції, є недійсним.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем 1 зобов"язань за договором №13-15-162-У від 23.12.2013р. в частині поставки вугільного концентрату з якісними характеристиками, що стало підставою понесення позивачем додаткових витрат (збитків), які складаються з:

-з/д тариф на перевезення 6494,89 грн.,

-плати за користування вагонами 1825,20 грн.,

-плати за маневрову роботу 3283,39 грн.,

-плати за подачу та прибирання вагонів 738,48 грн.,

-відбору проби вугілля 945,02 грн.,

-проведення хімічного аналізу 993,85 грн.,

-приймання та роз кредитування 3,08 грн.,

-вивантаження та складування 287,39 грн., разом 15017,16 грн.

На підтвердження розміру понесених збитків у розмірі 12 341, 96 грн. та 2675,21 грн., які складені ДТЕК Запорізької ТЄС (Вантажоотримувач), позивач посилається на інший договір № 21/12 ДЕ від 21.12.2012р. (т.1, а.с.47-48).

Крім того, з розрахунку на суму 12 341, 96 грн. видно, що плата за подачу та збирання вагонів у сумі 738,48 грн. і маневрову роботу відноситься на ПАТ "ДТЕК Дніпроенергія" за договором № 5/18-15 від 19.12.2014р. з ЕФ ЧАТ "Київ-Дніпровське МППЖТ".

Зазначені договори жодним чином на стосуються предмету даного позову та не підтверджують розмір збитків, пред"явлений в рамках цієї справи відповідачу 1 за договором №13-15-162-У від 23.12.13р..

Позивачем також не доведена оплата понесених витрат, пов"язаних із поставкою відповідачем неякісної вугільної продукції за договором №13-15-162-У від 23.12.13р., жодного платіжного доручення на суму, заявлену позивачем в матеріалах справи немає.

Судом першої інстанції зазначено, що понесення збитків позивачем проведено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та відображено в акті звіряння розрахунків між ТОВ ДТЕК Трейдінг" та ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" станом на 08.06.2015р. Проте, з акту звіряння та із заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог взагалі не вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог стосується саме збитків, які понесені позивачем за спірними правовідносинами (т.1, а.с.97, 98).

Судова колегія вважає, що позивачем не доведений причинний зв"язок між протиправною поведінкою відповідача 1і збитками та його вина.

Так, спірний вагон № 56037476 за УДК №1120 був відправлений з ЦЗФ "Чумаківська" на адресу ПАРТ "ДТЕК Запорізька ТЕС" у серпні 2014р., який прибув до вантажоодержувача лише 24.12.14р. Позивач наполягає на тому, що в результаті приймання вугільної продукції якісні показники перевищували гранично-допустимі значення по золі.

Вантаж, направлений 16 серпня 2014р. знаходився на шляху прямування більше чотирьох місяців на залізничних станціях, в тому числі на території, на якій велися бойові дії.

Отже, висновок місцевого господарського суду про те, що вина відповідача 1, який не забезпечив поставку вугілля належної якості відповідно до умов договору та даних, зазначених у сертифікатах якості, є таким, що не доведений матеріалами справи.

З огляду на вище наведене, колегія суддів вважає, що позивачем не доведена наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення для стягнення збитків, а висновок місцевого господарського суду про задоволення вимог позивача та стягнення з відповідача 1 ТОВ "Донецьквуглезбагачення" суми збитків у розмірі 15 017,66 грн. є таким, що не відповідає обставинам справи, суперечить нормам матеріального права, а тому є неправомірним.

Суд у задоволені позовних вимог про стягнення збитків з відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вуглезбагачувальне підприємство Центральна збагачувальна фабрика "Чумаківська", м.Донецьк відмовив, проте в мотивувальній частині рішення не навів обгрунтування цьому.

При тому, що ухвалою суду від 23.09.2015р. було внесено зміни щодо найменування відповідача 2 з "Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Чумаківська" на "Товариство з обмеженою відповідальністю "Вуглезбагачувальне підприємство Центральна збагачувальна фабрика "Чумаківська", суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні вказує найменування підприємства, яке не відповідає ОСОБА_8 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.1, а.с.165).

У судовому засіданні позивач пояснив, що позовні вимоги відповідно до ст. 22 ГПК України до початку розгляду справи по суті не змінював, а тому наполягав на стягненні збитків тільки з відповідача 1.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу та спростовують висновок місцевого господарського суду, тому є підстави для її задоволення, оскаржуване рішення прийнято з неповним з"ясуванням обставин у справи, з порушенням норм матеріального права, а тому повинно бути скасовано.

Судові витрати повинні бути розподілені відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьквуглезбагачення" м.Селидове, Донецька область на рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2015р. у справі №922/2649/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2015р. у справі №922/2649/15 скасувати в частині задоволення позовних вимог.

В цій частині прийняти нове рішення.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м.Павлоград Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьквуглезбагачення" м.Селидове, Донецька область про стягнення збитків у сумі 15 017,16 грн. відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 03.12.2015р. у справі №922/2649/15 залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», м.Павлоград, Дніпропетровська область на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецьквуглезбагачення" м.Селидове, Донецька область судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2009,70 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

ОСОБА_3

Надр.5 прим:1 у справу; 1позивачу; 1 відповідачу; 1 ДАГС; 1ГС Донецької обл.