Постанова № 56516214, 16.03.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2016 року Справа № 912/1627/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Величко Н.Л., Березкіна О.В.

секретар судового засідання Погорєлова Ю.А.

представники сторін:

від позивача: Іванов В.В., представник, довіреність №13 від 14.01.2014р.

від відповідача: Турчанов О.В., представник, довіреність №1/16 від 09.02.2016р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан" та Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015р. у справі №912/1627/15

за позовом Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради, м.Кіровоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан", м.Кіровоград

про стягнення 176566,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015р. у справі №912/1627/15 (головуючий суддя Тимошевська В.В., судді Глушков М.С., Поліщук Г.Б.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан" на користь Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради 137598,50 грн. основного боргу, 8147,12 грн. пені, 904,90 грн. трьох процентів річних та 24736,73 грн. інфляційних втрат, а також 3427,75 грн. судового збору. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду вмотивоване тим, що між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення №142/148. Згідно додаткової угоди від 30.04.2013р. зменшено розмір орендної площі до 672,80 м кв., з розрахунку якої визначено розмір орендної плати за базовий місяць в розмірі 31672,60 грн. Господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "Радіан" мав перед позивачем заборгованість за інший період (до червня 2014р.), в рахунок погашення якої також спрямовувались грошові кошти згідно повідомлених відповідачем оплат. Також господарський суд зазначає, що відповідачем повністю оплачено витрати на утримання майна за липень 2014 року згідно прибуткових касових ордерів №174, 175, 181. Наявність чи відсутність у КП по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради перед ТОВ "Радіан" заборгованості по виконаним ремонтно-будівельним роботам в орендованому приміщенні автоматично не припиняє зобов'язання орендаря з оплати передбачених договором витрат. Суд з доводами позивача про припинення договору оренди нежитлового приміщення в односторонньому порядку внаслідок відмови від договору орендодавця згідно листа від 15.12.2014р. №533 не погодився, так як Законом України "Про оренду державного та комунального майна" орендодавцю не надано право відмовлятися в односторонньому порядку від договору оренди. Місцевий суд встановив, що згідно розрахунку пеня становить 11745,69 грн. та 3% річних - 1612,18 грн. Але позивач в заяві просив стягнути меншу суму, оскільки господарський суд обмежений предметом спору, то позовні вимоги підлягають задоволенню в межах заявленої суми. Позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат підлягають частковому задоволенню в сумі 24736,73 грн. При ухвалені рішення, суд керувався положеннями Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідач (ТОВ "Радіан"), не погодившись з рішенням господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015р. у справі №912/1627/15 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що означене судове рішення винесено при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з ТОВ "Радіан" на користь Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради 137598,50 грн. основного боргу, 8147,12 грн. пені, 904,90 грн. трьох процентів річних та 24736,73 грн. інфляційних втрат, а також 3427,75 грн. судового збору. В іншій частині рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015р. у справі №912/1627/15 залишити без змін. Зазначає, що в частині надання правової оцінки чинності договору оренди №142/148 від 01.05.2003р. - рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015р. ним не оскаржене.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішенням господарського суду не надано належної оцінки доводам ТОВ "Радіан" відносно того, що у спірному періоді ТОВ "Радіан" оплатило КП по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради грошові кошти, які внесло в касу позивача на загальну суму 180131,92 грн., що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів, які долучені до матеріалів справи. Відповідач вважає, що заборгованість ТОВ "Радіан" за попередні (до червня 2014р.) періоди, а отже і правомірність віднесення позивачем сплачених сум в рахунок оплати за ці попередні періоди - жодним з належних та допустимих доказів не підтверджена, матеріали справи не містять рахунків на оплату послуг за періоди, що передують червню 2014р.; актів виконаних робіт (наданих послуг) тощо. Наявність заборгованості за попередні періоди (до червня 2014 року) визнана господарським судом лише з наданого позивачем розрахунку заборгованості, який не є правочином та з якого права та обов'язки у сторін не виникають. За твердженням відповідача, з'ясування обставин щодо взаємовідносин між позивачем та відповідачем в періоді до червня 2014 року виходить за межі підстав та предмету спору у даній справі, якими є стягнення заборгованості за договором №142/148 від 01.05.2003р. за чітко визначений самим позивачем період: з червня 2014 року по березень 2015 року, а КП по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради не було позбавлено можливості змінити підставу позову та збільшити спірний період. Проте, наданими процесуальними правами позивач не скористався, з чого слідує, на думку скаржника, що господарський суд безпідставно вийшов за межі позовних вимог, вдавшись до з'ясування обставини, пов'язаних з взаємовідносинами між сторонами у періоді, який не є спірним. Відповідач вважає, що у спірному періоді (червень 2014 року - березень 2015 року) за ТОВ "Радіан" рахується переплата по оплаті оренди та комунальних послуг, а отже і суми нарахованої позивачем пені, інфляційних та трьох процентів річних стягнуті також безпідставно.

Позивач (КП по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради) зі свого боку також подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015р. у справі №912/1627/15, в якій вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про не припинення Договору оренди нежитлового приміщення №142/148 від 01.05.2003р. в односторонньому порядку позивачем внаслідок відмови від нього згідно листа №533 від 15.12.2014р.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом невірно застосовано норми матеріального права, щодо неможливості застосування до даних правовідносин статті 782 Цивільного кодексу України та невірно надано правову оцінку змісту Договору оренди нежитлового приміщення №142/148 від 01.05.2003р. щодо відсутності умов про можливість припинення його в односторонньому порядку. Позивач стверджує, що він правомірно використав своє право на односторонню відмову від договору, визначене п. 10.7 означеного Договору та ст. 782 Цивільного кодексу України, і цей Договір є припиненим з моменту вручення відповідачу повідомлення про таке припинення з 16.12.2014р. Таким чином, після припинення дії договору відповідач зобов'язаний був сплачувати вартість витрат на утримання орендованого майна за фактично отримані послуги щомісяця до моменту повернення майна. Отже період прострочення платежів по відшкодуванню витрат на утримання орендованого майна починається з 1-го числа наступного місяця в якому фактично були понесені такі витрати / отримані послуги. Що стосується розміру нарахування пені після припинення дії договору, то з 16.12.2014р. змінилась підстава нарахування пені не згідно умов договору, а згідно ч.6 ст.231 Господарського кодексу України. Відповідно пеня з 16.12.2014р. визначається в розмірі облікової ставки Національного банку України. Просить змінити рішення господарського суду Кіровоградської області №912/1627/15 від 17.11.2015р., змінивши мотивувальну частину рішення шляхом встановлення факту припинення договору оренди нерухомого майна №142/148 від 01.05.2003р. в односторонньому порядку внаслідок відмови комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради від договору згідно листа №533 від 15.12.2014р., відповідно до п. 10.7 Договору та ст. 782 Цивільного кодексу України. Судові витрати по справі покласти на позивача.

Позивач - КП по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що не погоджується з позицією ТОВ "Радіан" та вважає рішення суду першої інстанції, в цій частині, законним та обґрунтованим. Правова позиція позивача, щодо правомірності нарахування вартості спожитих ТОВ "Радіан" послуг, факту наявності заборгованості по оплаті таких послуг, розміру та періоду такої заборгованості викладені в позовній заяві та письмових поясненнях по справі та підтверджуються наявними у справі матеріалами. Так, що стосується оплати відповідачем послуг в період з січня 2014 року по грудень 2014 року, то вважає за необхідне зазначити, що всі оплати зараховувались згідно призначення платежу вказаного у платіжних документах, а у разі не зазначення такого призначення зараховувались в рахунок погашення поточної заборгованості. На копіях прибутково-касових ордерів, що додавались позивачем до позовної заяви зазначено, яка сума і за який період була зарахована. Правомірність підстав нарахування орендної плати, комунальних та інших послуг позивачем, а також розміри здійснених відповідачем оплат та порядок їх зарахування в період з 01.06.2013р. по 16.06.2014р. встановлено рішенням господарського суду Кіровоградської області №912/1904/14 від 18.07.2014р. Також зазначає, що факт здійснення / не здійснення ТОВ "Радіан" ремонтних робіт та можлива вартість таких робіт не є предметом розгляду даної справи та жодним чином не впливає на суму заборгованості ТОВ "Радіан" по сплаті спожитих послуг за спірний період.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, між Комунальним підприємством по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіан" (далі - Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №142/148 від 01.05.2003р. з додатками, за умовами якого в оренду передавалось нежитлове приміщення за адресою: м. Кіровоград, вул. Преображенська, 2 площею 1037 м кв., зі строком до 01.05.2028р.

До договору оренди вносились зміни та згідно додаткової угоди від 30.04.2013р. зменшено розмір орендованої площі до 672,80 м кв., з розрахунку якої визначено розмір орендної плати за базовий місяць (березень 2013р.) в розмірі 31 672,60 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць, як передбачено договором, визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.

Умови договору оренди нежитлового приміщення №142/148 від 01.05.2003р. і внесені до нього зміни узгоджені між сторонами шляхом підписання такого договору з додатками та додаткових угод про внесення змін і скріплення підписів печатками обох сторін договору.

Наявність на балансі у позивача на час розгляду справи судом зазначеного майна підтверджена Актами приймання-передачі від 02.03.2015р. та від 14.04.2015р.

Комунальне підприємство по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан" з листом від 15.12.2014р. №533 про припинення з 16.12.2014р. дії договору оренди нежитлового приміщення №142/148 від 01.05.2003р. та вважає договір припиненим на підставі пунктів 8.2., 10.7. договору та частини 2 статті 782 Цивільного кодексу України. У зв'язку з тим, що об'єкт оренди фактично відповідачем не повернуто, позивач просить стягнути орендну плату та інші платежі (плату за користування земельною ділянкою, плату за комунальні й інші послуги) за час фактичного користування майном, а також нараховані 3% річних, інфляційні й пеню за прострочення оплати.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди), правовідносини за яким регулюються нормами глави 8 Цивільного кодексу України, параграфа 5 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна" тощо.

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (частина 1 статті 283 Господарського кодексу України).

Частини 1 і 4 статті 286 Господарського кодексу України визначають, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди державного та комунального майна (стаття 10 цього Закону); своєчасне та повне внесення орендної плати є основним обов'язком орендаря (частина 3 статті 18 цього Закону).

Умовами договору оренди нежитлового приміщення №142/148 від 01.05.2003р., об'єктом оренди якого є комунальне майно, визначено розмір орендної плати, яка, згідно внесених додатковою угодою від 30.04.2013р. змін становить 31672,60 грн. за базовий місяць оренди та за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць, а також встановлено строки її внесення - на протязі 5-ти днів після одержання рахунків.

Згідно з пунктом 3.2. договору орендна плата вноситься Орендарем за час фактичного використання приміщення, до моменту його передачі згідно акту.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що до орендної плати не включаються плата за послуги, які згідно з договором оренди зобов'язується надавати Орендодавець та витрати на утримання орендованого майна. Такі суми сплачуються Орендарем окремо. Розрахунок послуг додано до договору.

Додатковою угодою до договору №142/148 від 01.05.2003р. внесено зміни до пункту 3.1. договору та передбачено, що відшкодування плати за користування земельною ділянкою становить 667,93 грн. у місяць.

Як вбачається з матеріалів справи, майно за договором №142/148 від 01.05.2003р. передано відповідачу згідно акта приймання-передачі б/н і дати. Згідно акта приймання-передачі від 30.04.2013р. і додаткової угоди до договору від 30.04.2013р. площа орендованого відповідачем майна становить 672,80 м кв.

Позивачем виписано рахунки-фактури для оплати орендної плати за період червень 2014 року - березень 2015 року, відшкодування плати за користування земельною ділянкою та витрат на утримання майна, а саме: електроенергії, водопостачання і водовідведення, вивезення твердих побутових відходів, експлуатаційні витрати, охорони приміщення. Вказані рахунки-фактури отримано відповідачем, що підтверджується наданим до справи витягом із журналу.

Частина 1 статті 173 Господарського кодексу України визначає, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України також визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Як вірно встановив місцевий господарський суд, відповідач свої зобов'язання за договором оренди №142/148 від 01.05.2003р. виконував неналежним чином, виставлені позивачем для оплати за договором рахунки-фактури за період оренди червень 2014 року - березень 2015 року, оплачені відповідачем не своєчасно та не в повному обсязі. За розрахунком позивача, відповідач за період червень-липень, грудень 2014р., січень-березень 2015 року має заборгованість з: орендної плати та її індексації в розмірі 112979,10 грн., відшкодування земельного податку - 2363,61 грн., водопостачання та водовідведення - 694,61 грн., електроенергія - 11518,18 грн., вивіз сміття - 566,26 грн., експлуатаційні витрати - 6449,92 грн., охорона приміщення - 3526,82 грн., що всього становить 138098,50 грн.

Відповідачем не спростовано підстав та правильності нарахування вартості означених послуг оренди та інших похідних від нею платежів згідно розрахунку позивача.

Але відповідач повідомляє, що за період з 01.06.2014р. по 02.03.2015р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіан" внесено в касу Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради грошові кошти на загальну суму 180131,92 грн., а отже існує переплата орендних та інших платежів. На підтвердження даних обставин відповідачем надано відповідні квитанції до прибуткових касових ордерів. Вважає, що надання позивачем в односторонньому порядку рахунків-фактур не являється підтвердженням проведення господарської операції, тоді як дані по використанню електроенергії, водопостачання та водовідведення, відшкодування за вивіз твердих побутових відходів, експлуатаційні витрати, охорона приміщення, які б були погоджені з Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіан" і були підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідачеві не надано.

Розглянувши доводи апеляційної скарги відповідача про не врахування вказаних вище обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оплати, про які повідомляє відповідач, враховано позивачем при розрахунку суми боргу, крім оплати послуг за липень 2014 року в розмірі 500,00 грн. Так, з розрахунку позивача слідує, що оплати згідно квитанцій, в яких зазначено призначення платежу, зараховано відповідно до призначення платежу, а оплати по квитанціях, в яких відсутнє призначення платежу, зараховувались в рахунок погашення існуючої заборгованості. Також з матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіан" мало перед позивачем заборгованість за договором №142/148 від 01.05.2003р. за інший період (до червня 2014 року), в рахунок погашення якої також спрямовувались грошові кошти згідно повідомлених відповідачем оплат. Враховуючи, що проведене позивачем зарахування сплачених грошових коштів не суперечить вимогам законодавства, умовам договору, а повідомлені відповідачем оплати враховано позивачем при розрахунку заборгованості, відповідно зазначена позивачем заборгованість не оплачена відповідачем.

Також колегія суддів дійшла висновку, що позивачем безпідставно не враховано повну оплату послуг за липень 2014 року. Так, з розрахунку суми основного боргу слідує, що відповідачем за охорону приміщення за липень 2014 року сплачено 1150,61 грн., тоді як сума нарахування становить 1650,61 грн. Натомість з розрахунку пені і 3% річних вбачається, що відповідачем оплачено, а позивачем зараховано по зобов'язанню з оплати витрат на утримання майна за липень 2014 року повністю. Однак наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що відповідачем повністю оплачено витрати на утримання майна за липень 2014р. згідно наступних прибуткових касових ордерів: №174 від 11.08.2014р., №175 від 12.08.2014р., №181 від 19.08.2014р., що відповідає зазначеним на вказаних документах відміткам про призначення платежу та розрахунку пені і 3% річних.

Щодо решти заперечень відповідача, то колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що умови договору оренди №142/148 від 01.05.2003р. не передбачають надання Орендареві первинних бухгалтерських документів для проведення оплат за утримання майна. Наявність чи відсутність у Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіан" заборгованості по виконаним ремонтно-будівельним роботам в орендованому приміщенні автоматично не припиняє зобов'язання Орендаря з оплати передбачених договором витрат.

З вищезазначеного вбачається, що місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан" суми основного боргу за договором оренди нежитлового приміщення №142/148 від 01.05.2003р. в розмірі 137598,50 грн., яка складається з: орендної плати та її індексації в розмірі 112979,10 грн., відшкодування земельного податку - 2363,61 грн., водопостачання та водовідведення - 694,61 грн., електроенергія - 11518,18 грн., вивіз сміття - 566,26 грн., експлуатаційні витрати - 6449,92 грн., охорона приміщення - 3026,82 грн. Також господарський суд правомірно відмовив в частині стягнення 500,00 грн. зазначених в розрахунку, як заборгованість за охорону за липень 2014 року, так як відповідачем відповідну суму було сплачено до подання позову.

Стосовно твердження апелянта про припинення договору оренди нежитлового приміщення №142/148 від 01.05.2003р. в односторонньому порядку внаслідок відмови від договору орендодавця відповідно до листа від 15.12.2014р. №533, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного суду зазначає наступне.

Пунктом 10.1. договору визначено строк його дії з 01.05.2003р. до 01.05.2028р. Комунальне підприємство по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан" з листом від 15.12.2014р. №533, в якому повідомило про свою відмову від договору оренди №142/148 від 01.05.2003р. і про припинення його дії з 16.12.2014р. внаслідок недотримання Орендарем графіку реструктуризації зі сплати заборгованості по орендній платі. Вказаний лист отримано відповідачем 22.12.2014р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Лист про відмову від договору обґрунтовано посиланням на статті 651, 782 Цивільного кодексу України.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (стаття 651 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Об'єктом по договору оренди №142/148 від 01.05.2003р. є комунальне майно, сторонами договору є суб'єкти господарювання, а отже до вказаних правовідносин положення Цивільного кодексу України застосовуються з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, та норм Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Частина 1 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачає, що одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Одностороння відмова від договору оренди не допускається (частина 1 статті 291 Господарського кодексу України).

Зазначені норми закону чітко заперечують можливість одностороньої відмови від господарського договору оренди державного чи комунального майна.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно з частиною 3 статті 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Колегія суддів дійшла висновку, що об'єктом оренди за договором є комунальне майно, відповідно до орендних правовідносин, які виникли між сторонами за вказаним договором, мають застосовуватися положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які не наділяють орендодавця правом відмовитись в односторонньому порядку від договору оренди, а лише закріплюють за ним право на розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Умови договору оренди нежитлового приміщення №142/148 від 01.05.2003р. також не передбачають право на односторонню відмову від договору Орендодавця. Так згідно пункту 10.2. договору, на умови якого посилається позивач, зміна або розірвання цього договору можуть мати місце за погодженням сторін; одностороння відмова від виконання договору та від внесення змін не допускається. Згідно з пунктом 10.3. договору його може бути розірвано на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України. Наведені в пункті 10.7. договору підстави припинення дії договору не передбачають односторонню відмову від договору. Відповідач дійсно мав заборгованість з оплати орендних та інших платежів до отримання від позивача листа про відмову від договору, проте дослідження цих обставин та їх правова оцінка на предмет того чи є це підставою для дострокового розірвання означеного договору оренди - не є предметом розгляду даної справи, оскільки умови договору обома сторонами в подальшому фактично продовжували виконуватись і позивач не звертався до відповідача із вимогами про розірвання цього договору в судовому порядку.

З вищевказаного вбачається, що підстави вважати договір оренди нежитлового приміщення №142/148 від 01.05.2003р. припиненим, згідно листа Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради №533 від 15.12.2014р., відсутні, а тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача про необхідність внесення змін до мотивувальної частини оскарженого у даній справі рішення, які стосуються правової оцінки судом першої інстанції дії у часі означеного договору оренди.

Статтею 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що за невиконання зобов'язань за договором оренди сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частини 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно приписів статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у відповідний період.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.5. договору оренди нежитлового приміщення №142/148 від 01.05.2003р. встановлено, що орендна плата, а також плата за надані послуги - експлуатаційні забезпечення електроенергією, теплом, водою і інші, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми заборгованості за кожний календарний день простроченої оплати та індексу інфляції.

Відповідачем отримано рахунки-фактури за оренду майна в період червень 2014р. - березень 2015р., дата отримання яких, згідно пояснень позивача та зазначених в журналі відомостей, відповідає даті виписки рахунків.

Згідно пункту 3.1. договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю на протязі 5-ти днів після одержання рахунків. Відповідно до пункту 5.4. договору Орендар зобов'язується щомісячно проводити платежі за комунальні послуги, електроенергію, воду, каналізацію, теплопостачання, послуги санстанції, експлуатаційні послуги, надані Орендодавцем та інші платежі.

Стаття 252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіривши розрахунки позивача та контррозрахунки відповідача, колегія суддів погоджується з наведеним в оскарженому судовому рішенні розрахунком суду першої інстанції, як таким, що був проведений відповідно до законодавчих вимог, порядку обчислення строків та встановлених договором строків оплати, згідно з яким загальний розмір основного боргу у спірному періоді становить суму 137598,50 грн.

Згідно наведеного в рішенні суду першої інстанції розрахунку пеня становить 11745,69 грн. та 3% річних становлять 1612,18 грн.

Натомість, згідно заяви позивача від 13.08.2015р., позивач просить стягнути з відповідача меншу суму, а саме: 8147,12 грн. пені та 904,90 грн. 3% річних. Оскільки господарський суд обмежений предметом спору, то місцевий господарський суд обґрунтовано визначив, що позовні вимоги про стягнення пені і 3% річних підлягають задоволенню в межах заявленої позивачем у даній справі суми.

З розрахунку позивача та наявних документів слідує, що інфляційні втрати нараховано позивачем за прострочення сплати відповідачем сум на утримання майна. Орендна плата з індексацією для нарахування інфляційних втрат не включалась. Нарахування здійснено, у тому числі по прострочених платежах з утримання майна, які мали місце станом на жовтень 2013 року. Наявність заборгованості за вказаний період та розрахунок такої заборгованості підтверджено рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.07.2014р. у справі №912/1904/14, наданим у вказаній справі детальним розрахунком пені і 3% річних, по якому обліковуються всі нарахування й оплати, та наявними в матеріалах справи доказами оплати.

Таким чином, колегія суддів вважає, що розрахунок сум основного боргу, на який нараховано інфляційні втрати, відповідає розрахунку позивача по відповідним сумам, які наводяться в розрахунку пені і 3% річних, а отже, позивачем враховано оплату відповідачем суми витрат на утримання майна за липень 2014 року, про яку повідомлялось вище.

Колегія суддів погоджується також з наведеним в оскарженому рішенні місцевого господарського суду розрахунком інфляційних втрат в межах періоду розрахунку позивача, згідно з яким позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в розмірі 24736,73 грн.

На підставі викладеного, є законним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду у даній справі, що позовні вимоги Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан" підлягають частковому задоволенню в сумі: 137598,50 грн. - основний борг, 8147,12 грн. - пеня, 904,90 грн. - 3% річних та 24736,73 грн. - інфляційні втрати, а решті позовних вимог слід відмовити через їх необґрунтованість.

На підставі викладеного колегія суддів апеляційного господарського суду доходить висновку, що місцевим господарським судом повно, всебічно та об'єктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності, їм надана належна правова оцінка, оскаржуване рішення місцевого господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства, тому передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення немає.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційних скарг, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявників у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіан" - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Комунального підприємства по управлінню будинками Кіровоградської обласної ради - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 17.11.2015р. у справі №912/1627/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Н.Л. Величко

Суддя О.В. Березкіна