Ухвала суду № 56516165, 17.03.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

17.03.2016 Справа № 912/1609/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);

суддів: Білецької Л.М., Коваль Л.А.

розглянувши апеляційну скаргу Долинської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2016 по справі № 912/1609/15 (суддя Вавренюк Л.С.)

за позовом Фермерського господарства «Колосок», с. Варварівка, Долинського району, Кіровоградської області

до відповідача Долинської районної державної адміністрації, м. Долинська, Кіровоградської області

про визнання недійсним розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області по даній справі позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано недійсним та скасовано розпорядження голови Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 1008-Р від 28.12.2012 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу членам фермерського господарства «Колосок» ОСОБА_2 земельних ділянок у власність на території Варварівської сільської ради» в частині пункту 3 (три).

Стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2800,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, вважає за необхідне повернути її без розгляду з огляду на наступне.

По-перше: згідно п. 2) ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила) визначено, що розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує, зокрема, факт надання послуг, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно п. 4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, апелянт в якості доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу по справі додав опис цінного вкладення до листа від 03.03.2016.

Між тим, саме лише опис вкладення не може бути прийнятий судом, як доказ надіслання копії апеляційної скарги позивачу по справі, за відсутності розрахункового документа, або реєстру поштових відправлень, які посвідчують факт надання послуг поштового зв'язку.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 15.01.2015 № 902/881/14).

По-друге: відповідно до ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга, подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Вступна та резолютивна частини рішення суду першої інстанції прийнята 18.01.2016, а його повний текст оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України - 23.01.2016, тобто в межах строку на виготовлення повного тексту рішення.

Апелянт в порядку ст. 91 ГПК України апеляційну скаргу направив до суду першої інстанції лише 03.03.2016, що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті.

До апеляційної скарги апелянтом долучено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке мотивоване отриманням повного тексту рішення відповідачем лише 28.01.2016, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції на копії рішення. Також однією з підстав неможливості вчасного подання апеляційної скарги апелянт посилається на перебуванням у відпустці з 01.02.2016 начальника відділу з правових питань, контролю та роботи із зверненням громадян апарату районної державної адміністрації, що підтверджується копією розпорядження голови РДА від 15.01.2016 № 3-в.

Крім того, відсутність постійного кошторису та плану асигнувань державного бюджету України на 2016 рік по КПКВК 7811010 «Здійснення виконавчої влади у Кіровоградській області» позбавили можливості апеленту здійснити оплату судових витрат.

Загальний порядок відновлення процесуальних строків врегульований статтею 53 ГПК України відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом поважною і відновити пропущений строк.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Клопотання відповідача про поновлення процесуального строку повинно містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними (ухвала ВГСУ від 19 березня 2014 року по справі № 5023/1146/12).

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, а також клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду, колегія суддів не вбачає поважності причин пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та не знаходить підстав для його відновлення за наступного.

З моменту отримання апелянтом рішення (28.01.2016) до моменту подачі апеляційної скарги, апелянтом пропущено процесуальний строк для оскарження рішення на 34 дні.

Тобто апелянт значно пропустив визначений ч. 1 ст. 93 ГПК України десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Кіровоградської області.

При цьому посилання апелянта на неможливість своєчасної подачі апеляційної скарги через перебування у відпустці з 01.02.2016 начальника відділу з правових питань, контролю та роботи із зверненням громадян апарату райдержадміністрації не може слугувати об'єктивною причиною для визнання поважною причини пропуску процесуального строку на оскарження рішення, оскільки підписання та подання апеляційної скарги у відповідних випадках можливо забезпечити іншим працівником райдержадміністрації.

Посилання апелянта на неможливість своєчасної оплати судового збору через відсутність постійного кошторису та плану асигнувань на 2016 рік також не визнається колегією суддів поважною причиною пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення, оскільки скаржник не був позбавлений права вчасного звернення з апеляційною скаргою та клопотанням про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати з наведенням доводів і поданням доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку.

Згідно ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, клопотання про відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження підлягає відхиленню, а подана апеляційна скарга поверненню, у зв'язку з відсутністю підстав для поновлення строку.

Керуючись ст. 86, п. п. 2), 4) ч. 1 ст. 97, ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Долинської районної державної адміністрації про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2016 по справі № 912/1609/15 відхилити.

Апеляційну скаргу Долинської районної державної адміністрації на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2016 по справі № 912/1609/15 повернути.

Справу № 912/1609/15 повернути до господарського суду Кіровоградської області.

Додаток: - апеляційна скарга з додатками на 24-ти аркушах з конвертом та клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження, у тому числі платіжне доручення від 01.03.2016 № 44.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді Л.М. Білецька

Л.А. Коваль