Рішення № 56516114, 15.03.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"15" березня 2016 р. Справа № 927/64/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод",

код ЄДРПОУ 14312565, АДРЕСА_3, м.Ніжин, 16600

До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, код ЄДРПОУНОМЕР_1, АДРЕСА_1, 16600

про стягнення 37 542,43 грн.

Суддя С.М.Івченко

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

позивача: Падалка С.С.-представник, довіреність №132 від 18.02.2015

відповідача: не з"явилась

У судовому засіданні 15.03.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, повне рішення підписано 17.03.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення 37 542,43 грн. заборгованості по орендних платежах та за комунальні послуги орендованого відповідачкою приміщення.

Відповідачка не надала суду письмового відзиву на позов , а також доказів відсутності заборгованості перед позивачем .

Тричі у судові засідання, які призначались на 09.02.2016 , 02.03.2016, 15.03.2016, не з'являлась, подаючи суду клопотання про відкладення розгляду справи (у клопотанні 09.02.2016 зазначила, що копію позовної заяви одержала лише 08.02.2016, а тому для підготовки до судового засідання недостатньо часу; 01.03.2016 направила електронною поштою клопотання, в якому вказала про перебування на лікарняному по догляду за дитиною; 14.03.2016 електронною поштою подала клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з продовженням лікування дитини до 24.03.2016,однак довідки про перебування на лікуванні, суду відповідачка не надала ні 02.03.2016, ні 14.03.2016).

Представник позивача стосовно клопотання відповідачки відносно перенесення розгляду справи зазначила про його вирішення на розсуд суду.

Враховуючи, що розгляд справи вже двічі відкладався, однак відповідачка жодного разу, подаючи клопотання про відкладення розгляду справи, не повідомила суду своєї позиції щодо заявлених вимог (визнання чи заперечення їх), не надала доказів перебування на лікарняному, зважаючи, що обов'язку явки відповідачки у судове засідання суд не встановлював, натомість при відкладенні розгляду справи пропонував надати письмовий відзив і звертав увагу на те, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, приймаючи до уваги, що відповідачка могла скористатись своїм правом надання суду відзиву і доказів в його обґрунтування, однак таким правом не скористалась, що свідчить про недобросовісне користування нею процесуальними правами та затягування процесу розгляду справи, з огляду на дотримання розумних термінів вирішення спору, господарський суд доходить висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, суд встановив:

01 квітня 2009 року сторони уклали договір оренди нежилого приміщення, згідно якого позивач передав відповідачці у тимчасове користування приміщення площею 36 кв. м., яке складається з однієї кімнати на 4 поверсі заводоуправління за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно до п. 3.4 згаданого договору оренди, вступ орендаря у строкове платне користування орендованим приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту приймання-передачі приміщення, що орендується, який є невід'ємною частиною даного договору. З дати підписання акту приймання-передачі починається обчислення строку оренди приміщення. З цієї самої дати у орендаря виникає зобов'язання по сплаті орендної плати та комунальним платежам за користування приміщенням.

Акт приймання-передачі орендованого приміщення сторонами підписано 01.04.2009.

25 березня 2011року сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2009 року, яким викладено в іншій редакції пункти 4.1 та 8.1 договору від 01.04.2009 відносно розміру орендної плати і строку дії договору.

Додатковою угодою від 01 жовтня 2015 року сторони доповнили договір оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2009 року пунктом 4.7 та виклали в іншій редакції пункт 8.4 договору.

Зокрема, сторони встановили у п. 4.7 договору:

" 1.На момент укладення додаткової угоди (на 01.10.2015)заборгованість орендаря перед орендодавцем становить 35922,00грн. ( тридцять п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві грн. 00 коп.), в тому числі 29188,09( двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім грн. 09 коп.) орендної плати та 6733,91 (шість тисяч сімсот тридцять три грн. 91 коп.) плати за комунальні послуги .

2. Сторони погоджуються з тим, що орендар проведе погашення вказаної заборгованості до 31.12.2015 рівними частинами щомісячно , що складатиме по 11974,00грн.. Вказаний платіж не включає поточні нарахування за користування орендованим приміщенням" .

Пунктом 8.4 договору сторони визначили: "Термін дії договору оренди закінчується 31.12.2015".

Додатковою угодою від 01 жовтня 2015 року сторони передбачили, що усі інші умови договору оренди нежилого приміщення від 01 квітня 2009 року залишаються без змін, а також, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору від 01.04.2009 і на неї розповсюджуються усі його умови.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Як визначає ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідачка в порушення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання не виконала, оплату заборгованості у порядку та строки, визначені додатковою угодою від 01 жовтня 2015 року не здійснила, позивач заявив позовні вимоги про стягнення у примусовому порядку цієї заборгованості.

Відповідачкою не зазначено та не надано суду жодного доказу про сплату згаданої вище заборгованості, тому з огляду на підтвердження матеріалами справи заборгованості відповідачки перед позивачем у сумі 35922,00грн., позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 1620,43грн. у якості відшкодування комунальних послуг за жовтень, листопад, грудень 2015 року у сумах відповідно: 155,04грн., 12,77грн., 1452,62грн..

В обґрунтування стягнення 1620,43грн. позивачем надано копії рахунків на оплату, виставлених відповідачці: № 897 від 31.10.2015 на суму 155,04грн. по компенсації за електроенергію за жовтень 2015року, № 1038 від 30.11.2015 на суму 12,77грн.по компенсації за електроенергію за листопад 2015року, та № 1156 від 31.12.2015 на суму 1452,62грн. по компенсації за електроенергію і опалення за грудень 2015 1452,62грн..

Оскільки позивачем не надано доказів отримання відповідачкою вказаних рахунків, позивачем не доведено належними доказами порушення відповідачкою зобов'язань відносно компенсації комунальних послуг за жовтень-грудень 2015року, а тому відсутні підстави задоволення цієї частини позовних вимог.

З огляду на вказане, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідачки, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на неї має бути покладений судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_2, м Ніжин, 16600, рахунок НОМЕР_2 в АТ ПриватБанк м. Чернігів ,МФО 353586) на користь Публічного акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод" (код ЄДРПОУ 14312565, АДРЕСА_3,м. Ніжин, 16600, рахунок 26001010065978 в АТ КБ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313) 35922,00грн. боргу по орендній платі та компенсації комунальних послуг, а також 1378 грн. судового збору, відмовивши у решті позову.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 17.03.2016.

Суддя С.М. Івченко