Рішення № 56515446, 15.03.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15 березня 2016 року Справа № 913/177/16

Провадження №25/913/177/16

Розглянувши матеріали за позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційного банка "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 89 947 грн. 08 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Іноземцева Л.В.

Секретар судового засідання - помічник судді Ткаченко Д.І.

У засіданні брали участь:

від позивача: Бочаров Д.М., провідний юрисконсульт філії "Харківське головне регіональне управління "Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" за довіреністю № 8416-К-О від 04.11.2014;

від відповідача: представник не прибув.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором банківського обслуговування № б/н від 15.03.2011 в сумі 89 947 грн. 08 коп., який складається із:

- 39 046 грн. 62 коп. - заборгованості за кредитом;

- 36 251 грн. 85 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 7 842 грн. 99 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;

- 6 805 грн. 62 коп. - заборгованості за комісією.

На обґрунтування позову позивач посилається на те, що 15.03.2011 фізична особа - підприємець ОСОБА_1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, уклав з банком договір банківського обслуговування № б/н від 15.03.2011.

Відповідно до цього договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку. Банк здійснював обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів відповідача. У зв'язку із несвоєчасним виконанням відповідачем прийнятих за договором банківського обслуговування зобов'язань він станом на 29.01.2016 має заборгованість в загальній сумі 89 947 грн. 08 коп., яка складається із:

- 39 046 грн. 62 коп. - заборгованості за кредитом;

- 36 251 грн. 85 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 7 842 грн. 99 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором;

- 6 805 грн. 62 коп. - заборгованості за комісією.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, участь свого представника в судові засідання 16.02.2016, 15.03.2016 не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений відповідно до приписів п.п. 4 п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції". Інформація про час і місце судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/), про що свідчить роздрукована сторінка з мережі Інтернет, на якій розміщено інформацію про час та місце засідання господарського суду.

Крім того, інформацію про час і місце судового засідання суд намагався повідомити телефонограмою від 08.02.2016 № 913/177/16 за номером телефону НОМЕР_2, який міститься в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але передати її ОСОБА_1 не вдалося.

Також, про час та місце судового засідання суд намагався повідомити за номером телефону 80505206172, який міститься в заявці про відкриття поточного рахунку та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але передати її не вдалося, оскільки вказаний номер відключений.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, подані позивачем докази в підтвердження заявлених вимог, вислухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

ФОП ОСОБА_1 (відповідачем у справі) 15.03.2011 було подано ПАТ КБ "Приватбанк" (позивачу у справі) заяву про відкриття поточного рахунку, за умовами якої відповідач приєднався до умов та правил надання банківських послуг. ( а.с. 15)

Дана заява підписана від імені відповідача ОСОБА_1, від імені банку - головою правління ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту за допомогою факсимільного підпису, посвідченого печаткою.

У даній заяві зазначено, що відповідач згодний з Умовами та правилами надання банківських послуг, розташованими на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування від 15.03.2011.

Відповідно до розділу 1 загальних положень Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача, який діє на підставі Ліцензії Національного банку України № 22 від 05.10.2011, банк, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та правила надання банківських послуг (далі - Умови та правила).

Умови та правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву, банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт в загальній сумі 57 000 грн. 00 коп. на поточний рахунок № 26006060024397 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами.

Згідно пункту 3.2.1.1.1 Умов та правил кредитний ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку, надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах встановленого кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов та правил врегульовано, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Згідно довідки банку відповідачу кредитний ліміт був встановлений у наступних розмірах:

- 15.03.2011 - 1 000 грн. 00 коп.;

- 27.02.2012 - 5 800 грн. 00 коп.;

- 06.06.2012 - 11 500 грн. 00 коп.;

- 05.11.2012 - 16 000 грн. 00 коп.;

- 04.02.2013 - 20 000 грн. 00 коп.;

- 04.03.2013 - 25 000 грн. 00 коп.;

- 19.03.2013 - 32 500 грн. 00 коп.;

- 23.09.2013 - 40 500 грн. 00 коп.;

- 16.10.2013 - 52 000 грн. 00 коп.;

- 14.11.2013 - 57 000 грн. 00 коп.;

- 01.03.2014 - 57 000 грн. 00 коп.;

- 02.03.2014 - 44 957 грн. 56 коп.;

- 29.05.2014 - 40 000 грн. 00 коп.;

- 20.06.2014 - 0 грн. 00 коп.;

- 23.06.2014 - 2 600 грн. 00 коп. (а.с. 31)

Зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в межах встановленого кредитного ліміту в розмірі 57 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача та меморіальними ордерами. (а.с. 46-83)

Відповідно до пункту 3.2.1.4 Умов та правил, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно пункту 3.2.1.4.1.1 Умов та правил за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (пункт 3.2.1.4.1.2 Умов та правил).

Пунктом 3.2.1.4.1.3 Умов та правил встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. Відсотки за користування кредитом сплачують у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

З 01.07.2014 у відповідності до пункту 3.2.1.1.12 Умов та правил банком змінені відсоткові ставки за користування кредитним лімітом з 24% до 36%, з 48% до 56%.

У відповідності до пункту 3.2.1.4.4 Умов та правил клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту (комісію) відповідно до пунктів 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами.

Відповідно до пункту 3.2.1.5.1 Умов та правил при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно пункту 3.2.1.5.4 Умов та правил нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Строк позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років. (пункт 3.2.1.5.7)

Як свідчать обставини справи, відповідач 15.03.2011 почав використовувати кредитні кошти в межах встановленого кредитного ліміту. З 26.02.2013 по 13.03.2013, з 26.03.2013 по 03.04.2013, з 26.04.2013 по 23.05.2013, з 26.06.2013 по 16.07.2013, з 26.03.2014 по 30.06.2014 проценти річних за користування кредитом нараховувались на рівні 24% річних, з 01.07.2014 - 36 % річних. З 02.07.2014 кредит визнаний простроченим, за користування ним нараховувались проценти в розмірі 56 % річних.

В зв'язку з порушенням умов договору банківського обслуговування від 15.03.2011 в частині повернення одержаних кредитних коштів, сплати процентів та комісії за користування ними, відповідач станом на 29.01.2016 має заборгованість в загальній сумі 89 947 грн. 08 коп., з якої: 39 046 грн. 62 коп. - заборгованість за кредитом, 36 251 грн. 85 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 26.03.2014 по 29.01.2016, 6 805 грн. 62 коп. - заборгованість з комісії за користування кредитом з 01.06.2014 по 29.01.2016, 7 842 грн. 99 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, що нарахована за загальний період з 07.05.2014 по 29.01.2016.

Доказів погашення заборгованості відповідач суду не подав.

Розглянувши обставини справи в їх сукупності, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

У відповідності з приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існують кредитні відносини.

Згідно із частиною 2 статті 345 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України) кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Умови та правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Підписавши заяву банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тобто уклали відповідний договір, який містить умови щодо надання кредиту.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм діючого законодавства, кредитний договір, є одним з видів позики. Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (частина 3 статті 1049 ЦК України).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у пункті 1 статті 193 ГК України.

За правилами статті 599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Факт порушення відповідачем умов договору підтверджено матеріалами справи. Позовні вимоги в частині стягнення суми неповернутого кредиту, процентів та комісії за користування ним ґрунтуються на нормах чинного законодавства, підтверджені документально, не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню.

Відповідач не заперечив наявність вказаної заборгованості та не надав доказів її оплати на час розгляду справи.

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України). Сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі (частина 1 статті 552 ЦК України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (частина 6 статті 232 ГК України).

За змістом пункту 3.2.1.5.4 Умов та правил, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано клієнтом. Отже до правовідносин сторін правила частини 6 статті 232 ГК України не застосовуються.

У зв'язку з невиконанням відповідачем у встановлений строк зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів і комісії за користування кредитом, позивачем, на підставі пунктів 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.4 договору банківського обслуговування нарахована пеня в загальній сумі 7 842 грн. 99 коп. за період з 07.05.2014 по 29.01.2016.

ФОП ОСОБА_1, як суб'єкт підприємницької діяльності, зареєстрований і здійснював підприємницьку діяльність у м. Луганську.

Верховною Радою України 02.09.2014 прийнятий Закон № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі по тексту - Закон № 1669), яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 2 Закону № 1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

30.10.2014 на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669 розпорядженням № 1053-р Кабінету Міністру України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до якого, серед інших, включено м. Луганськ.

Дія зазначеного розпорядження була зупинена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053", яке оскаржується у судовому порядку.

02.12.2015 Кабінет Міністрів України розпорядженням № 1275-р затвердив повний перелік заселених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, і цим же розпорядженням визнано такими, що втратили чинність:

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція";

- розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053".

Згідно Переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015, до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, віднесено і м. Луганськ.

З огляду на зазначене, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 7 842 грн. 99 коп. за період з 07.05.2014 по 29.01.2016 слід відмовити, як нараховану в порушення статті 2 Закону № 1669.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банка "Приватбанк" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача стягується 82 104 грн. 09 коп., з яких:

- заборгованість за кредитом в сумі 39 046 грн. 62 коп.;

- проценти за користування кредитом за період з 26.03.2014 по 29.01.2016 в сумі 36 251 грн. 85 коп.;

- заборгованість з комісії за користування кредитом за період з 01.06.2014 по 29.01.2016 в сумі 6 805 грн. 62 коп.

Відповідно до статей 44,49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 257 грн. 84 коп.

У судовому засіданні відповідно до статті 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банка "Приватбанк" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 89 947 грн. 08 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, 91050, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570 заборгованість за кредитом в сумі 39 046 грн. 62 коп., проценти за користування кредитом в сумі 36 251 грн. 85 коп., заборгованість з комісії за користування кредитом в сумі 6 805 грн. 62 коп., судовий збір в сумі 1 257 грн. 84 коп., наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 7 842 грн. 99 коп. відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5.Повний текст рішення складено і підписано - 16.03.2016.

Суддя Л.В. Іноземцева