Рішення № 56514903, 15.03.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 р. Справа № 909/101/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Вапно", вул. Вітовського, 32 А, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77101

до відповідача: Державного підприємства "Підприємство Коломийської виправної колонії управління ДПтС України в Івано-Франківській області (№41)", вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250

про стягнення 7520,39 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №5 від 04.01.16),

від відповідача: представник не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Вапно" звернулось в суд із позовом до Державного підприємства "Підприємство Коломийської виправної колонії управління ДПтС України в Івано-Франківській області (№41)" про стягнення 7520,39 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору купівлі - продажу №б/н від 26.05.11 в частині оплати отриманого товару.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з"явився, натомість подав відзив на позов вх.№2332/16 від22.02.16, в якому позовні вимоги визнав та просив суд розглядати справу за відсутності його представника.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами даного спору укладено договір купівлі-продажу №б/н від 26.05.11, відповідно до якого позивач (продавець) зобов"язався передати у власність (товар), а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах договору (п.1.1.договору).

Відповідно до пункту 3.1. вищевказаного договору, перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформляється видатковою накладною.Згідно п.4.1. загальна ціна товару що продається за цим договором - 13800,00 грн.

В пункті 4.3 договору зазначено, що оплата за цим договором проводиться по факту отримання товару. Форма оплати: безготівкова по перерахунку.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар на суму 11730,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН -030 від 26 травня 2011 року та довіреністю №00019 від 26.05.11, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії знаходяться в матеріалах справи.

В порушення договірних зобов"язань відповідач виконав зобов"язання в сумі 4209,61 грн. шляхом поставки товару, що підтверджується накладними №11 від 07.02.13 та №8 від 07.02.13, копії яких долучено до матеріалів справи та зараховано позивачем як часткова оплата за договором купівлі - продажу №б/н від 26.05.11.

З метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано відповідачу претензії №12/15 від 18.02.15 та №18-574 від 29.12.15 з вимогою погасити заборгованість в сумі 7520,39 грн. Відповідачем надана відповідь на вимогу №12/15 від 18.02.15, в якій заборгованість визнав та зобов"язався погасити. Проте, станом на 01.02.16 дані вимоги залишені без задоволення.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем заборгованість відповідача перед ТзОВ "Галичина-Вапно" за отриманий товар становить 7520,39 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості не надав, позовні вимоги визнав.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 7520,39 грн. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, cудовий збір відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 610, 612, 614, 629, 655, 692 Цивільного Кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 49, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Вапно" до ДП "Підприємство Коломийської виправної колонії управління ДПтС України в Івано-Франківській області (№41)" про стягнення 7520,39 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Коломийської виправної колонії управління ДПтС України в Івано-Франківській області (№41)", вул. Привокзальна, 30, с. Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78250 (код 08680135) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Вапно", вул. Вітовського, 32 А, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77101 (код 33278711) - 7520,39 (сім тисяч п"ятсот двадцять гривень тридцять дев"ять копійок) - заборгованості та 1378,00 (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.03.16

Суддя Максимів Т. В.