Рішення № 56514879, 14.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.03.2016 Справа № 905/3621/15

Господарський суд в особі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Татарині Б.Т., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Веско», м. Дружківка

про стягнення 22530,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 довіреність від 11.12.2015 р.

від відповідача ОСОБА_2І довіреність від 05.02.2016 р., ОСОБА_3 довіреність від 02.02.2016 р.

СУТЬ СПОРУ:

22.12.2015 року позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 22530,00 грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу.

Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач посилається на те, що при проведенні позивачем перевірки маси вантажу, при проходженні вагону через станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, було виявлено невідповідність маси вантажу у вагоні № 96399688 маси, що була зазначена відправником (відповідачем) у залізничній накладній № 52281383, за що відповідно до статей 118, 122 Статуту залізниць України нарахований штраф в розмірі 5-ти кратному провізній платі за вагон від станції Дружківка Донецької залізниці до станції Бердянськ (експ.) Придніпровської залізниці.

18.01.2016 р. Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» надіслало до суду клопотання про заміну сторони, в якому просить замінити позивача Державне підприємство «Придніпровська залізниця» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», яке задоволено судом.

21.01.2016 р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволені позову відмовити, з огляду на те, що протягом 20 та 21.06.2016 р. спірний вагон знаходився на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. Протягом цього часу були зареєстровані сильні опади. Вантаж (глина) перевозилася у відкритому вагоні та за час опадів збільшила свою масу.

09.02.2016 р. представник відповідача просив зупинити розгляд справи до отримання відповіді Державного підприємства «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» щодо правомірності запису про державну повірку залізничних ваг, суд зазначив, що це не є підставою для зупинення розгляду справи.

09.02.2016 р. позивач надав заперечення на відзив відповідача, в якому зазначають, що залізниця нарахувала штраф не за подальшу зміну маси вантажу, а за невірно зазначену у накладній масу вантажу.

22.02.2016 р. відповідач надав додаток до відзиву на позовну заяву, в якій зазначає, що вага спірного вагону була визначена на несправних вагах.

23.02.2016 р. представник відповідача надав клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів. Клопотання задоволено, розгляд справи продовжено на 15 днів.

11.03.2016 р. відповідач надав клопотання про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати, обґрунтовує це тим, що, згідно накладної № 52281383 у спірному вагоні перевозилася глина, транспортування якої проводилось відкритим на піввагоном без забезпечення захисту від атмосферних опадів. Глина за своїми фізичними властивостями відноситься до гігроскопічних матеріалів, що поглинають вологу, та можуть збільшувати свою вагу.

Перевіряючи надані позивачем документи до позовної заяви, якими він обґрунтовує позовні вимоги, клопотання сторін, господарський суд встановивши фактичні обставини та їх повноту, надавши юридичну оцінку цим обставинам, суд -

ВСТАНОВИВ:

Предметом даного позову є застосування ст. 118 Статуту залізниць України, за якою просить стягнути штраф за невірно зазначену масу вантажу у залізничній накладній № 52281383 при відправленні вагону № 96399688 у розмірі 22530,00 грн.

Статтею 908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Вимогами частин 2, 3, 4 ст. 909 ЦК України визначено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Частинами 1, 2, 3 ст.306 ГК України визначено, що перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Частиною 2 ст. 307 ГК України передбачено, що договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Приписами частини 5 ст.307 ГК України визначено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Частиною 2 ст.9 ЦК України передбачено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Статтею 3 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів,багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Приписами ст.5 Статуту залізниць України передбачено, що на підставі цього Статуту Мінтранс затверджує Правила перевезення вантажів.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Вимогами ст.23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Пунктами 2.1, 6.6., 6.7. Правил оформлення перевізних документів Затверджено Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р.№138). Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 червня 2011р.за №765/19503 визначено, що відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

Заповнення накладної на маршрут або групу вагонів здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил з урахуванням таких особливостей: у графі 19 "Номер вагона" зазначаються загальна кількість вагонів у відправці та напис "Дивись відомість"; у графах 24 "Маса вантажу, визначена відправником" та 25 "Маса вантажу, визначена залізницею" зазначається загальна маса вантажу, у графі 30 "Тарифні відмітки" - загальна сума платежів. У кінці відомості зазначаються загальна маса вантажу і загальна сума платежів. Про відомість вагонів зазначається у графі 9 "Документи, що додані відправником".

Вимогами ст.37 Статуту залізниць України визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником.

Приписами п.2.3. Правил оформлення перевізних документів Затверджено Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р.№138). визначено, що у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Приписами п.28. Правил оформлення перевізних документів Затверджено Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р.№ 138) визначено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні перевірки маси вантажу при проходженні вагону № 96399688 через станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, залізницею виявлено, що маса вантажу у зазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відповідачем у накладній, а саме: в накладній № 52281383у вагоні № 96399688 вказана маса вантажу складає 65000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 65800 кг., що на 800 кг. більше, ніж вказано у накладній. Неправильне зазначення в накладній маси вантажу засвідчено комерційним актом РА №009383/1230 від 21.06.2015.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Статтею 920 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 26 Закону України Про залізничний транспорт визначено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Вимогами ст.122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки,та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відповідно до позовної заяви, позивачем згідно з вищевикладеним законодавством нарахований штраф за факт допущення порушень вантажовідправником у розмірі 22530,00 грн., який належить задоволенню в повному обсязі за доведеністю підстав.

Що стосується розгляду клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованого штрафу, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України , якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, а також у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі в порівнянні із збитками кредитора. Господарський суд бере до уваги ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до клопотання про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати, згідно накладної № 52281383 у спірному вагоні перевозилася глина, транспортування якої проводилось відкритим на піввагоном без забезпечення захисту від атмосферних опадів. Глина за своїми фізичними властивостями відноситься до гігроскопічних матеріалів, що поглинають вологу, та можуть збільшувати свою вагу.

З огляду на матеріали справи, норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, та зменшенні розміру штрафу до однієї провізної плати, а саме: 4506,00 грн.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, позов задоволений, судові витрати покладаються на нього в розмірі, сплаченому позивачем при подачі позовної заяви відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 75, 49, 82, п.3ст.83, 84, 85, 81-1 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Веско», м. Дружківка про стягнення штрафу у розмірі 22530,00 грн., задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Веско» (84205, м. Дружківка, вул. Індустріальна, буд. 2, ЄДРПОУ: 00282049) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, ЄДРПОУ: 40081237) штраф в розмірі 4506,00 грн., судові витрати в сумі 1218,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.Ю. Гринько