Рішення № 56514857, 15.03.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 р. Справа № 909/1397/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр",

вул. В.Великого, 16,м. Львів,79053;

до відповідачів: Державного підприємства з питань поводження з відходами

як вторинною сировиною, вул.Лобачевського, 23-В, м.Київ, 02090;

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект",

вул.Галицька,119, м.Рогатин, Івано-Франківська область,77000;

про: стягнення 325 000,00грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №б/н від 01.10.2015р.);

від відповідача Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною

сировиною: ОСОБА_3 - заступник начальника відділу правового забезпечення та

документообігу, (довіреність №08 від 29.01.2016р.);

від відповідача ТОВ "Газенергокомплект": представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство "Торгівельно-логістичний центр", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, про солідарне стягнення з відповідачів Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект", 393 795,12грн., з яких: 250 000,00грн. - плата за фактичне зберігання майна, 133 215,83грн. - інфляційні втрати, 10 579,29грн. - 3% річних.

Ухвалою від 20.01.16р., судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог №2 від 19.01.16р. (вх№507/16 від 20.01.16р.), в якій позивач просив суд стягнути з відповідачів 468 795,12грн., з яких: 468 326,32грн. - з відповідача Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, 468,80грн. - з відповідача ТОВ "Газенергокомплект".

В судовому засіданні 15.03.16р., представник позивача, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог б/н (вх№2378/16), в якій просить суд, стягнути з відповідача -Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною 324 675,00грн. та 325,00грн. з відповідача - ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект".

Судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, а спір вирішується виходячи зі зменшеної ціни позову, при цьому, судом взято до уваги правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог та п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., за змістом якого, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги (зменшені), вказуючи при цьому на:

- укладення між Приватним підприємством "Торгівельно-логістичний центр" та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною ОСОБА_4 відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13р. та Додаткової угоди №1 від 30.12.13р. до ОСОБА_4, на виконання умов яких, Поклажодавець/відповідач передав, а Зберігач/позивач, прийняв на зберігання, згідно актів прийому-передачі від 01.07.13р., майно - сортувальний комплекс МСЛ-1/50, інвентарний номер 104-3505, прес пакетувальний канальний AVERMANNVOS 88, серійний номер 60173S;

- невиконання відповідачем умов п.3.1.Договору, а саме, передане на зберігання майно після закінчення строку дії ОСОБА_4, відповідач не забрав;

- рахунки - акти надання послуг №12 від 31.10.15р., №14 від 14.01.16р., згідно яких, в період січень 2015р. - січень 2016р., Зберігач/позивач надав Поклажодавцю/відповідачу послуги зі зберігання майна, на загальну суму 325 000,00грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за надані послуги зі зберігання майна, внаслідок чого, утворилась заборгованість в розмірі 325 000,00грн.;

- звернення до відповідача з вимогою №09/11 від 09.11.15р., про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- невиконання відповідачем - ТОВ "Газенергокомплект", умов укладеного між ПП "Торгівельно-логістичний центр" (Кредитор/позивач) та ТОВ "Газенергокомплект" (Поручитель/відповідач) ОСОБА_4 поруки від 01.07.13р., згідно умов якого, Поручитель зобов"язався відповідати перед Кредитором за невиконання чи неналежне виконання Боржником - Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, зобов"язання по оплаті за надані Кредитором послуги по зберіганню майна у розмірі, що дорівнює 0,1% від заборгованості Боржника, внаслідок чого, неоплаченою залишилась сума - 325,00грн.;

- приписи ст. ст. 530, 525, 526, 936, 938, 948 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, в судовому засіданні, заперечив проти позову, свої заперечення виклав у відзиві на позов №208 від 05.02.16р. (вх№1778/16 від 10.02.16р.). Вказує, що умовами ОСОБА_4 відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13р., не визначений чіткий порядок оплати вартості наданих послуг зберігання, жодним пунктом ОСОБА_4 не встановлений обов"язок сплачувати суми коштів, які просить позивач стягнути з відповідача, а також, не передбачено направлення відповідачу рахунків та актів наданих послуг, а тому, вважає твердження позивача про наявність у відповідача будь-якої заборгованості за надані послуги, намаганням ввести суд в оману.

Представник відповідача - ТОВ "Газенергокомплект", в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 26.01.16р., від 16.02.16р., від 02.03.16р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, відповідач - ТОВ "Газенергокомплект", відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача - ТОВ "Газенергокомплект", за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між Приватним підприємством "Торгівельно-логістичний центр" (Зберігач/позивач) та Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Поклажодавець/відповідач) укладено Договір відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13р.

В порядку та на умовах, визначених цим ОСОБА_4, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на зберігання протягом строку дії цього ОСОБА_4 майно згідно з Додатками. Поклажодавець передає, а Зберігач приймає майно згідно з Актом прийому-передачі майна, який є невід"ємною частиною цього ОСОБА_4. Майно зберігається за адресою вул.Конюшинна, 30, м.Львів (п.п.1.1., 1.2., 1.3.Договору).

Згідно п.1.4. ОСОБА_4 вартість послуг із зберігання майна за цим ОСОБА_4 становить 20 000,00грн. з ПДВ за один місяць зберігання. Додатковою угодою №1 від 30.12.13р. пункт 1.4. ОСОБА_4 викладено в наступній редакції: "Вартість зберігання майна за цим ОСОБА_4 становить 25 000,00грн. без ПДВ".

Пунктами 3.1., 3.2. ОСОБА_4, обумовлено, що Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні. Поклажодавець зобов"язаний після закінчення строку дії ОСОБА_4 забрати у Зберігача майно передане на зберігання.

Цей Договір набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.13р. (п.6.1.Договору). Додатковою угодою №1 від 30.12.13р., продовжувався строк дії ОСОБА_4 до 31.12.14р.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Поклажодавець/відповідач передав, а Зберігач/позивач прийняв на зберігання майно - сортувальний комплекс МСЛ-1/50, інвентарний номер 104-3505, прес пакетувальний канальний AVERMANNVOS 88, серійний номер 60173S. Даний факт підтверджують належним чином оформлені, підписані та скріплені печатками сторін Акти прийому-передачі майна на зберігання від 01.07.13р. (а.с.18, 20).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.15р., у справі №914/4262/14р., стягнено з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 309 421, 16 грн., з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, за надані послуги зі зберігання майна, за період 01.07.13р. - 01.11.14р., згідно ОСОБА_4 відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13р., при цьому судом встановлено, що у відповідності до змін, внесених Додатковою угодою №1 від 30.12.13р. до п.1.4. ОСОБА_4, вартість зберігання майна за ОСОБА_4 відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13р., становить 25 000,00грн. без ПДВ, саме за один місяць.

Як доведено перед судом позивачем та підтверджено самим відповідачем, останній порушив взяті на себе договірні зобов"язання, а саме, майно зі зберігання, після закінчення строку дії ОСОБА_4, відповідач не забрав, і як наслідок, в період січень 2015р. - січень 2016р., Зберігачем надано Поклажодавцю послуги зі зберігання майна, на загальну суму 325 000,00грн., що підтверджують рахунки - акти надання послуг №12 від 31.10.15р., №14 від 14.01.16р. (а.с.22-23, 42-45). Однак відповідач, надані позивачем послуги зі зберігання майна не оплатив, і як наслідок, утворилась заборгованість в розмірі 325 000,00грн.

Слід зазначити, що 01.07.2013р., між ПП "Торгівельно-логістичний центр" (Кредитор/ позивач) та ТОВ "Газенергокомплект" (Поручитель/відповідач) укладено Договір поруки, згідно умов якого, Поручитель зобов"язується перед Кредитором відповідати за виконання Боржником/відповідачем - Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, зобов"язання по оплаті вартості послуг із зберігання майна, що надаються Боржнику відповідно до ОСОБА_4 відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13р. із відшкодуванням збитків, пов"язаних із невиконанням Боржником ОСОБА_4 відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13р. У випадку невиконання чи неналежного виконання Боржником своїх зобов"язань перед Кредитором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед Кредитором за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання Боржником по оплаті за надані послуги по зберіганню майна в межах ліміту відповідальності Поручителя, а саме у розмірі, що дорівнює 0,1 % від заборгованості Боржника. У разі невиконання Боржником своїх зобов"язань, Кредитор має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов"язань. При отриманні вимоги Кредитора, Поручитель зобов"язаний в триденний строк сплатити Кредитору суму в розмірі 0,1% від боргу Боржника шляхом перерахування цієї суми на розрахунковий рахунок Кредитора (п.п.1.1.,2.1., 2.2., 3.1.,3.2. ОСОБА_4).

У зв"язку з невиконанням відповідачем - Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, зобов"язання по оплаті вартості послуг із зберігання майна, позивач, звернувся до відповідача - ТОВ "Газенергокомплект" з вимогою №19/11 від 19.11.15р. (а.с.32), про оплату коштів в розмірі 0,1% від боргу Боржника. Однак, доказів належного реагування відповідачем - ТОВ "Газенергокомплект" суду не пред"явлено.

Враховуючи той факт, що станом на 15.03.16р., в матеріалах справи відсутні відомості, про належне виконання відповідачами, взятих на себе зобов"язань, обумовлених ОСОБА_4 відповідального зберігання №07/01 від 01.07.13р., ОСОБА_4 поруки 01.07.13р., то позивачем правомірно заявлено вимогу про стягнення в судовому порядку з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною 324 675,00грн. -плати за фактичне зберігання майна та з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект" 325,00грн. (0,1% від суми боргу за надані послуги із зберігання майна - 325 000,00грн.).

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з ОСОБА_4.

ОСОБА_4 є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України).

В силу приписів ст.ст. 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами.

В силу ч.1. ст.936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч.1 ст.938 Цивільного кодексу України).

Згідно ч.ч.1, 3 ст.946 Цивільного кодексу України, плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. Якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог вище зазначеної норми права, враховуючи той факт, що строк виконання боржником обов'язку по оплаті коштів за надані послуги зі зберігання майна не встановлений, позивач звертався до відповідача - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, з вимогою №09/11 від 09.11.15р. (а.с.31), про погашення заборгованості. Проте, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Як вказує ч.1ст. 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

Виконання зобов"язання може забезпечуватися зокрема, порукою (п.1 ст.546 Цивільного кодексу України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов"язання боржником (ч.1 ст.553 Цивільного кодексу України).

В силу ч.1 ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Заперечення відповідача - Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, не відповідають фактичним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та спростовуються вищесказаним, а відповідач - ТОВ "Газенергокомплект", в судові засідання жодного разу не з"явився, своїми правами, наданими йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідачів 325 000,00грн., з яких: 324 675,00грн. з відповідача Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, 325,00грн. з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект", правомірна, обґрунтована, документально підтверджена і підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 543, 553, 554, 626- 629, 936, 938, 946 Цивільного кодексу України, cт.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49,75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр до відповідачів Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект" про стягнення 325 000,00грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною, вул.Лобачевського, 23-В, м.Київ, 02090 (ідентифікаційний код 20077743) на користь Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр", вул. В.Великого, 16, м. Львів, 79053 (ідентифікаційний код 33981816) 324 675,00грн. (триста двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят п"ять грн. 00коп.) - заборгованості, 4 870,12грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят грн. 12коп.) - судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Газенергокомплект", вул.Галицька,119, м.Рогатин, Івано-Франківська область,77000 (ідентифікаційний код 32842046) на користь Приватного підприємства "Торгівельно-логістичний центр", вул. В.Великого, 16, м. Львів, 79053 (ідентифікаційний код 33981816) 325,00грн. (триста двадцять п"ять грн. 00коп.) - заборгованості, 4,88грн. (чотири грн. 88коп.) - судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.03.16р.

Суддя С.Кобецька