Рішення № 56514752, 16.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.03.2016 Справа № 905/494/16

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при секретарі судового засідання Бояровій К.О. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів», м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», Донецька область, м. Вугледар

про: стягнення 3% річних у розмірі 8937,29 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 80336,38 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №01/02/3 від 01.02.2016р.;

від відповідача: не з`явився.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів»,м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», Донецька область, м. Вугледар про стягнення 3% річних у розмірі 8937,29 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 80336,38 грн.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

Ухвалою від 08.02.2016р. суд порушив провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.02.2016р. та відкладено на 16.03.2016р.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області №01-02/268 від 14.03.2016р. щодо повторного автоматичного розподілу справи, у звязку з перебуванням судді Левшиної Я.О. у відпустці по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, справу №905/494/16 передано на розгляд судді Бойко І.А.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №04-06-4 від 04.06.2009р., внаслідок чого виникли підстави для нарахування 3% річних та інфляції, рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2010р., протокол установчих зборів засновників ТОВ «ПРАЙМРЕЙТ» від 01.02.2011р., розподільчий баланс від 01.02.2011р. з розшифровкою, постанова ВП №36415030 про відкриття виконання провадження, постанова ВП №36415030 про зупинення виконавчого провадження, наказ №8/190 від 04.06.2010р. про примусове виконання рішення суду, заява №03/8-190 від 03.08.2015р. про відкриття виконавчого провадження, постанова ВП №48341935 про відкриття виконавчого провадження, постанова ВП №48341935 про заміну сторони виконавчого провадження.

22.02.2016р. через канцелярію господарського суду відповідач надав відзив на позовну заяву №424 від 19.02.2016р., в якому проти позову заперечив, посилаючись необґрунтованість нарахування позивачем 3% річних та інфляції, оскільки станом на 01.01.2013р. відповідачем погашена сума основного боргу у розмірі 99303,32грн., на підтвердження чого документів не надав, посилаючись на закінчення строку давності зберігання документів внаслідок чого був складений акт від 03.02.2014р. про знищення документів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Через канцелярію суду надав супровідний лист №03/7-113 від 16.03.2016р., в якому просить долучити до матеріалів справи додаткові документи. Також, через канцелярію суду надав пояснення №218 від 15.03.2016р., в якому заперечує проти відзиву відповідача, посилаючись на те, що в підтвердження виконання судового рішення №8/190 від 25.05.2010р., а саме перерахування відповідачем на рахунок позивача стягнутої суми боргу є платіжне доручення. Докази на підтвердження сплати боргу відповідач не надав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився. Документів витребуваних ухвалою про відкладення справи від 23.02.2016р. не надав.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення

представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

Господарським судом Донецької області розглядалась справа №8/190 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд», м. Донецьк до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1», м. Вугледар про стягнення заборгованості у розмірі 99303, 32 грн., пені у розмірі 10094, 96 грн., 3% річних у розмірі 1869,10 грн., суми інфляційних витрат у розмірі 8242,19 грн. за договором №04-06-4 від 04.06.2009р., за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 25.05.2010р., яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд», м. Донецьк задоволено в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд» внаслідок виділу зі складу останнього ТОВ «Праймрейт» з передачею на баланс останнього дебіторської заборгованості ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» та наступним перейменуванням у квітні 2012р. ТОВ «Праймрейт» у ТОВ «Донецький завод кольорових сплавів», що підтверджується протоколом установчих зборів засновників ТОВ «ПРАЙМРЕЙТ» від 01.02.2011р.; розподільчим балансом від 01.02.2011р. з розшифровкою, правоустановчими документами, з витягу єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підспрниємців та громадських формувань №1000737970 від 15.03.2016р. ТОВ «РЕСУРСЕНЕРГОТРЕЙД» вказано, що відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення відсутні, тому належним позивачем по справи являється товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів».

Відповідно ч.3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких обставин, під час розгляду цієї справи не доказується знову факт порушення відповідачем грошових зобовязань на суму 99303,32грн. при виконанні умов договору №04-06-2 від 04.06.2009р.

У даній справі підлягає доведенню обставини повязані з належним виконанням відповідачем рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2010р. по справі №8/190 та підлягає перевірці правильність здійсненого позивачем розрахунку ціни позову.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця ВП №36415030 від 06.02.2013р. відкрито виконавче провадження, постановою головного державного виконавця ВП №36415030 від 21.06.2013р. зупинено виконання провадження.

04.08.2014р. головний державний виконавець, згідно п.9. ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», разом з постановою надіслав виконавчий документ стягувачеві.

03.08.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів» надіслав заяву №03/8-190 від 03.08.2015р. про відкриття виконавчого провадження.

Постановою головного державного виконавця ВП №48341935 від 06.08.2015р. відкрито виконавче провадження.

Постановою в.о. начальника відділу ВП №48341935 від 18.02.2016р. замінено сторону у виконавчому провадженні.

Як вже було встановлено судом, 04.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ресурсенерготрейд» та Державним підприємством «Шахтоуправління „Південнодонбаське №1» було укладено договір №04-06-4, згідно якого позивач зобовязався передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити у відповідності з умовами цього договору продукцію. При цьому, найменування, кількість, ціна, строки оплати, строки та умови поставки продукції вказані у специфікаціях, які є невідємною частиною цього договору.

Сторонами була підписана специфікація до договору №04-06-4 від 04.06.2009р., за змістом якої позивач зобовязався поставити відповідачу у серпні 2009 року продукцію на загальну суму 99303 грн. 32 коп., з урахуванням ПДВ, а відповідач прийняв на себе обовязок оплатити вказану продукцію протягом 10 днів по факту поставки товару. На виконання умов вказаного договору позивач поставив відповідачу продукцію за накладною №082653 від 26.08.2009р. на суму 99303,32 грн.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати товару, невиконання рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2010р., позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати товару, а саме порушення строків його оплати, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Статтею 33 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 ГПК України).

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором №04-06-4 від 04.06.2009р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України (надалі ГК України).

Відповідно до ч.1. ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1. ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525, 615 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати, за яким покупець зобов'язаний оплатити поставлений товар в строк, який визначений в п.3. специфікаціі до договору №04-06-4 від 04.06.2009р., а саме протягом 10 днів по факту поставки товару, а саме до 06.09.2009р.

Відповідач на виконання умов договору №04-06-4 від 04.06.2009р., рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2010р. оплату заборгованості не здійснив а ні в добровільному порядку, а ні в примусовому порядку.

Приписи ч.7. ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 ЦК України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву №424 від 19.02.2016р. стосовно відсутності заборгованості станом на 01.01.2013р., оскільки відповідач не надав на підтвердження своєї позиції належних та допустимих доказів, у тому числі виписку з банківського рахунку боржника, засвідчену банківською установою.

Крім того, зі змісту акту від 03.02.2014р. про знищення документів неможливо встановити, який саме документ на підтвердження оплати заборгованості Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» та на яку суму знищено.

Відповідач не надав до суду інших доказів на підтвердження оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 99303,32 грн., а матеріали справи таких не містять.

За таких обставин, Державним підприємством «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» не доведений факт оплати заборгованості перед позивачем у розмірі 99303,32 грн.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань в межах заявлених позивачем періодів, правові підстави, порядок їх нарахування, судом виявлено, що він є арифметично невірним, проте оскільки він є більшим, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення 3% річних в розмірі 8937,29 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 80336,80 грн.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 11, 509, 526, 530, 536, 549, 625, 627, 655, 692, 693 п.п.1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 216-218, 265, 230, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецький завод кольорових сплавів», м. Донецьк до Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське», Донецька область, м. Вугледар про стягнення 3% річних у розмірі 8937,29 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 80336,38 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Шахтоуправління «Південнодонбаське» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191158) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, код ЄДРПОУ 00186520) 3% річних у розмірі 8937,29 грн., інфляційні витрати у розмірі 80336,38 грн., судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99