Рішення № 56514672, 15.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр-т Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.03.2016 Справа № 905/329/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-КАБЕЛЬ»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова комерційна компанія «Енергомаштрейд»простягнення 44 429,12 грн

за участю представників:

від позивачане з'явилисьвід відповідачане з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-КАБЕЛЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова комерційна компанія «Енергомаштрейд» про стягнення пені у розмірі 44429,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №28-п купівлі-продажу від 21.11.2014 щодо здійснення своєчасної поставки товару, у звязку з чим позивач на підставі п. 5.2 договору просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків поставки товару.

В судовому засіданні 23.02.2016 судом задоволено клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не надав, своїм процесуальним правом не скористався.

Місцезнаходженням відповідача є: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул.Італійська, 116-А, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялись відповідачу за вказаною адресою, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Конверт з ухвалою суду, адресований відповідачу, повернувся на адресу суду, у звязку із закінченням терміну зберігання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В :

21.11.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Галицька кабельна компанія», яке в подальшому перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю « ГАЛ-КАБЕЛЬ», (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова комерційна компанія «Енергомаштрейд» (продавець, відповідач) підписано договір №28-п купівлі-продажу (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору продавець зобовязався поставити та передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти і оплатити його на умовах цього Договору (п.1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору товаром за цим Договором є заготівка мідна.

Згідно з п. 1.3 Договору ціна товару за цим договором вказується в накладних на відвантаження товару, загальна сума цього договору визначається сумою всіх накладних на поставки за цим договором.

Поставка товару здійснюється протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання заявки покупця (усної або письмової, в тому числі по факсу) на поставку товару (3.1. Договору).

25.11.2014 позивачем були відправлені відповідачу заявки про поставку товару на підприємство з 26.11.2014 у кількості 19,983 т та 19,987 т.

Заявки про поставку продукції були отримані відповідачем, про що свідчать його заяви від 25.11.2014 про підтвердження прийому до виконання заявок про поставку продукції, які підписані директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова комерційна компанія «Енергомаштрейд» - ОСОБА_1В та скріплені печаткою підприємства.

Відповідно до п. 3.4 Договору приймання товару оформляється видатковою накладною та товарно-транспортною накладною на товар.

Право власності на товар переходить до покупця в момент передачі йому товару (п.3.8 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу товар за видатковою накладною №369 від 08.12.2014 у кількості 19,987 т на суму 2413430,26 грн та за видатковою накладною №370 від 08.12.2014 у кількості 19,983 т на суму 2412947,26грн.

Матеріалами справи підтверджується, що за видатковими накладними №369 від 08.12.2014, №370 від 08.12.2014 відповідач здійснив поставку товару з порушенням передбачених у Договорі термінів поставки.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання зобовязань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач свої зобовязання по Договору щодо поставки товару у терміни, які визначені Договором виконав не належним чином, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про неможливість виконання своїх зобовязань щодо поставки товару у визначені Договором терміни.

За таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність порушення відповідачем зобовязання по Договору щодо поставки товару та про наявність його вини у порушенні зобовязання.

Відповідно до п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п. 5.2 Договору сторонами погоджено, що за прострочення поставки товару продавець сплачує покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості недопоставленого в строк товару за кожен день прострочення.

Судом встановлено, що за поставкою за видатковою накладною №369 від 08.12.2014 на суму 2413430,26 грн та за видатковою накладною №370 від 08.12.2014 на суму 2412947,26 грн відповідачем допущено прострочення поставки товару на 9 днів (з 29.11.2014 по 07.12.2014).

Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем, суд визнає його невірним, оскільки позивачем невірно визначено кількість днів прострочення поставки товару з урахуванням положень п. 3.1 Договору щодо строків поставки товару.

За здійсненим судом перерахунком розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 33321,84 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені задоволенню не підлягають, у звязку їх з безпідставністю.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У звязку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова комерційна компанія «Енергомаштрейд» (87515, Донецька обл., м. Маріуполь. вул. Італійська, 116-А, ідентифікаційний код 38762108) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛ-КАБЕЛЬ» (45008, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 32800603) пеню у розмірі 33321 (тридцять три тисячі триста двадцять одна) грн 84 коп. та судовий збір у розмірі 1033 (одна тисяча тридцять три) грн 50 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 16.03.2016

Суддя М.В. Сажнева