Рішення № 56514620, 16.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.03.16р. Справа № 904/3078/15

За позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський Водоканалпроект", м. Харків

до Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

про стягнення 544 448 грн. 64 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № б/н від 01.01.16р;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №4/28-06 від 04.01.16р.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Харківський Водоканалпроект" звернулося до господарського суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04.02.2016р. просить стягнути з Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради заборгованість в розмірі 544 448 грн. 64 коп., з яких: з яких: 289 835 грн. 60 коп. - сума основного боргу, 228 680 грн. 29 коп. - індекс інфляції, 25 932 грн. 75 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору на виконання проектно-вишукувальних та інших робіт, послуг (науково-технічної продукції) № 4127 від 17.11.2011р.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань.

Відповідач надав відзив на позов від 27.05.2015р. № 1250/28-06 та пояснення від 18.02.2016р. № 226/28-06, в яких просив суд залишити позов без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, у звязку із тим, що замість підпису голови правління ПрАТ "Харківський Водоканал проект ОСОБА_3, позовна заява містить підпис представника позивача ОСОБА_1 Крім того, вказує, що позивачем невірно виконаний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, у звязку із чим надає власний контррозрахунок вказаних нарахувань.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2015р. за клопотанням відповідача провадження у справі №904/3078/15 зупинене до розгляду господарським судом Харківської області пов'язаної із нею справи № 922/2940/15 за позовом КП "Дніпроводоканал" до ПрАТ "Харківський Водоканалпроект" про визнання недійсним договору на виконання проектно-вишукувальних та інших робіт, послуг (науково-технічної продукції) № 4127 від 17.11.2011р.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2016р. провадження у справі поновлене, у звязку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження та призначений її розгляд у судовому засіданні 18.02.2016р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, у судовому засіданні оголошувалася перерва з 18.02.2016р. по 10.03.2016р.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „Харківський Водоканалпроект, найменування якого згідно статутних документів змінене на Приватне акціонерне товариство "Харківський Водоканалпроект" (виконавець) та Комунальним підприємством "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (замовник) укладений договір на виконання проектно - вишукувальних робіт, послуг (науково - технічної продукції) № 4127 (надалі - Договір), у відповідності до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобовязання по виконанню робіт: Схема оптимізації роботи централізованих систем водоспоживання м. Дніпропетровська (правий берег) (п.1.1 Договору).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що підставою для виконання робіт є лист позивача № 14432/45-15 від 27.10.2010р.

За умовами п. 8.3 Договору договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до п. 2.1 Договору, за виконану науково - технічну продукцію згідно цього договору замовник перераховує виконавцю у відповідності до протоколу про договірну ціну 299835,60 грн., в тому числі ПДВ 20% - 49972,60 грн.

Згідно з п. 2.3 Договору оплата здійснюється замовником протягом 10 календарних днів після оформлення акту здачі - приймання виконаних робіт.

Сторони до Договору уклали додаткову угоду № 1 від 31.05.2012р., протокол узгодження договірної ціни (додаток № 1) від 17.11.2011р., завдання на розробку, а також відповідачем складений кошторис № 1 на проектні (вишукувальні) роботи (додаток № 2 до Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем виконані передбачені умовами Договору роботи, про що сторонами складений та підписаний акт здачі-приймання проектно-вишукувальних та інших робіт, послуг (науково-технічної продукції) від 07.02.2013р., відповідно до якого роботи виконані у повному обсязі, претензій від замовника немає, вартість виконаних робіт складає 299 835 грн. 60 коп., загальна сума, перерахована за виконані роботи складає 10 000 грн. 00 коп., сума, що належить до оплати становить 289 835 грн. 60 коп.

В порушення своїх зобовязань за Договором відповідач виконані та прийняті роботи не оплатив, у звязку із чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 289 835 грн. 60 коп.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивачем нараховані до сплати відповідачу 3% річних за період з 18.02.2013р. по 01.02.2016р. в сумі 25 932 грн. 75 коп. та інфляційні втрати за період з січня 2014р. по грудень 2015р. в розмірі 228 680 грн. 29 коп.

В порядку досудового вирішення спору, позивач звертався до відповідача з претензією № 02/163 від 24.12.2015р. з вимогою сплатити заборгованість, в тому числі за договором від 17.11.2011р. № 4127 в сумі 289 835 грн. 60 коп., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором з додатками, актом здачі-приймання проектно-вишукувальних та інших робіт, послуг (науково-технічної продукції), двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 19.02.2016р., обґрунтованим розрахунком позовної суми тощо.

На час розгляду справи доказів погашення заборгованості відповідача перед позивачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобовязань на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом було перевірено наданий розрахунок та встановлено, що розмір інфляційних втрат в межах заявленого позивачем періоду є більшим, ніж заявлено позивачем. Разом з тим, суд позбавлений права збільшувати розмір позовних вимог. Предявлення вимог в меншому розмірі є правом позивача. Враховуючи викладене, суд розглядає вимоги про стягнення інфляційних втрат в заявленому позивачем розмірі. Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку порушень не встановлено.

Водночас, згідно здійсненого судом перерахунку 3% річних, судом встановлено, що до стягнення з відповідача підлягає 25 701 грн. 97 коп. 3% річних за період з 18.02.2013р. по 01.02.2016р. В решті позовних вимог в цій частині слід відмовити.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені договором, майново-господарські зобовязання перед позивачем з оплати виконаних позивачем робіт, чим порушив умови укладеної із позивачем договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 289 835 грн. 60 коп., 228 680 грн. 29 коп. інфляційних втрат, 25 701 грн. 97 коп. 3% річних є обґрунтованими і підлягають задоволенню. В решті позову слід відмовити.

Заперечення відповідача судом відхиляються оскільки спростовуються матеріалами справи або не впливає та не спростовує вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, оскільки позивачем при поданні заяви про збільшення позовних вимог від 04.02.2016р. зайво сплачені 2 722 грн. 25 коп. судового збору, за приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір, вказана сума підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, б. 21-А, код ЄДРПОУ 03341305) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський Водоканалпроект" (61072, м. Харків, вул. Тобольська, б. 42А, код ЄДРПОУ 02494957) 289 835 грн. 60 коп. (двісті вісімдесят девять вісімсот тридцять пять грн. 60 коп.) основного боргу, 25 701 грн. 97 коп. (двадцять пять тисяч сімсот одну грн. 97 коп.) 3% річних, 228 680 грн. 29 коп. (двісті двадцять вісім тисяч шістсот вісімдесят грн. 29 коп.) інфляційних втрат, 8 163 грн. 27 коп. (вісім тисяч сто шістдесят три грн. 27 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя ОСОБА_4

Повне рішення складено -15.03.16р.