Ухвала суду № 56511125, 15.03.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №591/8144/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Кривцова Г. В.Номер провадження 22-ц/788/450/16 Суддя-доповідач - Бойко В. Б. Категорія - 59

У Х В А Л А

15 березня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Бойка В. Б.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Шевченка В. А.

за участю секретаря - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 лютого 2016 року

в справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Бондаренко Вікторії Олександрівни неправомірними, зобов'язати винести постанов та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулась до Зарічного районного суду м. Суми з вказаною скаргою, в якій остаточно уточнивши свої вимоги ( а.с. 42-44 ) просила:

визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Бондаренко В.О. по невинесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувачу;

зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Бондаренко В.О. винести постанову про повернення виконавчого документу стягувачу;

визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Бондаренко В.О. щодо невинесення постанови про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію, пенсію боржника ВП №25671443 від 08.07.2015 року;

скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію, пенсію боржника ВП №25671443 від 08.07.2015 року;

зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Бондаренко В.О. винести постанову про зупинення виконавчого провадження №25671443 від 24.03.2011 року;

зобов'язати державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Бондаренко В.О. винести постанову про зупинення звернення стягнення на заробітну плату, стипендію, пенсію боржника №25671443 від 08.07.2015 року до набрання законної сили рішенням по справі.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 лютого 2016 року в задоволення скарги ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи просить її скасувати та постановити нову, якою скаргу задовольнити в повному обсязі. При цьому вказує, що шестимісячний строк проведення виконавчих дій, визначений ст. 30 Закону України « Про виконавче провадження » ( далі - Закон ) збіг ще в вересні 2011 року, відтак винесена державним виконавцем 08.07.2015 року оскаржувана постанова є незаконною. Зазначає, судом першої інстанції не враховано, що з боржників за рішенням суду стягнуто в солідарному порядку суму боргу в доларах США, а державним виконавцем в оскаржуваній постанові від 08.07.2015 року заборгованість зазначено в гривнях.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників апелянта, які підтримали доводи апеляційної скарги, заперечення представника ПАТ АБ « Укргазбанк» проти задоволення скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Бондаренко В.О. вимоги Закону порушено не було. Правових підстав для скасування постанови від 08.07.2015 року про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію, пенсію боржника, винесення державним виконавцем постанов про зупинення виконавчого провадження чи про повернення виконавчого документу не вбачається.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду з наступних підстав.

Статтею 1 ЦПК України, як головне завдання цивільного судочинства визначено справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб'єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян.

Згідно зі ст. 1 Закону, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів.

Судом встановлено, що 24 березня 2011 року державним виконавцем Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Балабою Л.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №25671443 за виконавчим листом №2-2107, виданим 29.12.2010 року про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь ПАТ АБ « Укргазбанк » заборгованість за кредитним договором в розмірі 58 776, 28 доларів США, штраф 16 488 грн. 00 коп., пеню 30 149 грн. 04 коп., судовий збір в сумі 566,66 грн. та витрати на ІТЗ у сумі 40 грн. ( а.с. 67 ).

Постановою державного виконавця від 24 березня 2011 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 та оголошено заборону на його відчуження ( а.с. 70 ).

Державним виконавцем в ході проведення виконавчих дій було встановлено, що боржник ОСОБА_3 отримує заробітну плату в Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренко ( а.с. 89, 97-98 ).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Бондаренко В.О. від 08 липня 2015 року ( а.с. 111 ) звернуто стягнення на заробітну плату ОСОБА_3 на погашення заборгованості перед ПАТ АБ « Укргазбанк » в особі СФ АБ « Укргазбанк » в розмірі 566 693 грн. 70 коп. Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті не повинен перевищувати 20%, яка належить до виплати боржнику.

Заходи примусового виконання рішень зазначені у ст. 32 Закону.

У відповідності до вимог ч.ч. 1- 2 ст. 58 Закону, стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для проведення державним виконавцем виконавчих дій після закінчення шести місяців з дня відкриття виконавчого провадження, не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Частинами 1-2 ст. 30 Закону встановлено, що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме: 1) закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону; 2) повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону; 3) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Вичерпний перелік підстав закінчення виконавчого провадження наведено у ст. 49 Закону. Проте, такої підстави, як збіг встановлених строків проведення виконавчих дій вказаною нормою не передбачено.

Окрім того, ані Закон, ані Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерством юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5 не містить заборон щодо проведення виконавчих дії, в тому числі звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та пенсію боржника, після спливу строку визначеного ч. 2 ст. 30 даного Закону. Крім того, вказаними нормативно-правовими актами не встановлені наслідки порушення державними виконавцем строку виконання судового рішення.

З приводу посилання апелянта, на самовільну зміну державним виконавцем в оскаржуваній постанові від 28.07.2015 року стягуваної заборгованості з доларів США в гривню, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

За змістом ст. 82 Закону, а також роз'ясненням, що містяться у п. 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах » від 07.02.2014 року №6, скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3-5 частини сьомої ст. 82 Закону, зокрема зміст оскаржуваних рішень, норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно положень 1 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень, наданих у п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному провадженні » від 24 жовтня 2008 року №12, апеляційний суд при перевірці законності й обґрунтованості рішення суду першої інстанції не має права виходити як за межі доводів апеляційної скарги, так і за межі вимог, заявлених в суді першої інстанції, крім випадків, передбачених частинами 3-4 цієї статті.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_3 як у первісній скарзі, так і в уточненій ( а.с. 2-4, 42-44 ) свої вимоги обґрунтовувала наступними обставинами : порушенням порядку накладення арешту на майно; закінченням строків проведення виконавчих дій; невідповідності оскаржуваної постанови державного виконавця вимогам Закону та не вручення її копії боржнику; неврахування державним виконавцем при визначення заборгованості, суми внесеної за рахунок реалізації предмету іпотеки.

Проте питання законності встановлення державним виконавцем в оскаржуваній постанові від 08.07.2015 року суми боргу, що підлягає стягненню з боржника в гривнях не було предметом розгляду під час даної справи в суді першої інстанції, жодних висновків з цього приводу судом зроблено не було. Отже, ОСОБА_3 не позбавлена можливості, в установленому законом порядку, оскаржити постанову державного виконавця від 08.07.2015 року з вищевказаних мотивів.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду 1-ї інстанції є законною та обґрунтованою, а відтак підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 05 лютого 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -