
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
04 березня 2016 р. справа № 804/15330/15
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Сафронова С.В. перевіривши на відповідність нормам КАС України апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровську Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія Агротрейд" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровську Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, суд,-
в с т а н о в и л а:
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю.
Ознайомившись з апеляційною скаргою заявника, вважаю, що апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.187 КАС України.
Згідно ч.6 ст.187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно ч. 1-2 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами: 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою, складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
Для вирахування розміру судового збору необхідно враховувати суму, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, або могла б бути сплачена при зверненні до суду першої інстанції.
Відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України № 165-11-13-12 від 18.01.2012 року при визначенні характеру адміністративного позову як майнового судам необхідно враховувати таке. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.
Спір по справі має майновий характер.
Для вирахування розміру судового збору необхідно враховувати суму, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, або могла б бути сплачена при зверненні до суду першої інстанції.
Сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала 2 204 520 грн. - 1,5% = 33068 грн. Саме від суми 33068 слід брати 110 відсотків для визначення суми судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги становить 36 374, 80 грн.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом заявлено клопотання про звільнення від мплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що відсутністю фінансування Державної фіскальної служби України та її територіальних органів Кабінетом Міністрів України. Крім того посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», відповідно до якого, сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Проте обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".
Щодо посилання заявника апеляційної скарги на рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі), суд зазначає наступне.
Відповідно до вказаного рішення, «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визнання їхніх «цивільних прав та обов'язків» (п.1 ст.6 Конвенції), залишає державі вільний вибір засобів, що використовуються для досягнення цієї мети.
Враховуючи те, що держава врегулювала питання права на доступ до суду, зокрема, Законом України «Про судовий збір» шляхом сплати судового збору, суд не вбачає будь-якого перешкоджання доступу до суду відносно заявника апеляційної скарги.
Більш того, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, саме держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору.
Відповідно до ч.3 ст.189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.
Недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом надання належного документа про сплату судового збору.
Заявник не позбавлений права звертатись до суду з клопотаннями про відстрочення суми сплати судового збору.
За таких обставин, вважаю необхідним апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС у даній справі залишити без руху для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 108, 187, 189 КАС України, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровську Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без руху.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м.Дніпропетровську Головного управління ДФС у Дніпропетровській області усунути недоліки апеляційної скарги, надавши до суду апеляційної інстанції:
- квитанцію про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 36 374, 80 грн. (реквізити для сплати судового збору - отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровськ , код банку отримувача (МФО): 805012, рахунок отримувача: 31217206781004, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;___(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача).
Надати строк десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її отримання шляхом подання касаційної скарги.
Суддя С.В. Сафронова
Судове рішення № 56509012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/15330/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: