Ухвала суду № 56508497, 10.03.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1123/16

Головуючий у першій інстанції Журавель П.І.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Гірняк Л.А.,Заїкіна А.П.

з участю секретаря - Томашевської К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном , за апеляційними скаргами ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 жовтня 2015 року , -

встановила:

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном і в обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 та розміщений на ній житловий будинок незавершеного будівництвом ( 33% готовності) належали боржнику ОСОБА_5 і стали її власністю на підставі свідоцтв від 03.12.2012 року про придбання майна з прилюдних торгів, що не відбулися. Відповідачі без будь-яких правових підстав вселилися в незакінчений будівництвом будинок та відмовляються добровільно звільняти його.

Позивач просила суд усунути перешкоди в здійснені нею права користування та розпорядження належною їй присадибною земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 та розміщеним на ній житловим будинком незавершеного будівництвом ( 33% готовності) шляхом виселення відповідачів, зобов'язавши їх не перешкоджати у здійснені нею прав користування та розпорядження вказаними об'єктами нерухомості.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2-ОСОБА_6 підтримав позов ,просив задовльнити.

Рішення ухвалено у відсутність відповідачів.

Заочним рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16 жовтня 2015 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди в здійснені ОСОБА_2 прав користування та розпорядження належною їй присадибною земельною ділянкою кадастровий № НОМЕР_1 за адресою:АДРЕСА_1 (попередня адреса - АДРЕСА_1) та розміщеним на ній житловим будинком незавершеного будівництвом ( 33% готовності) шляхом виселення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з вказаних земельної ділянки та розміщеного на ній житлового будинку незавершеного будівництвом (33% готовності), зобов'язавши їх не перешкоджати ОСОБА_2 у здійснені нею прав користування та розпорядження вказаними об'єктами нерухомості.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 26 листопада 2015 року заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційних скаргах ОСОБА_4,ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягають відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з обгрунтованості та доведеності позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником присадибної земельної ділянки, кадастровий № НОМЕР_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (попередня адреса - АДРЕСА_1), та житлового будинку незавершений будівництвом (33 % готовності) , що підтверджується свідоцтвами від 03.12.2012 року про придбання майна з прилюдних торгів, що не відбулися (а.с.14,16), витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.15), витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.17) ,яке було набуте позивачем в порядку виконавчого провадження в рахунок боргових зобов'язань попереднього власника майна - ОСОБА_5, що підтверджується постановою та актом державної виконавчої служби про передачу майна боржника (а.с.8-13).

В порядку виконавчого провадження на виконання ухвали про накладення арешту від 16.03.2005 року, а також в порядку виконання рішення суду , 01.03.2012 року було складено акт опису та арешту вищевказаного майна та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_4 (а.с.7 , 66-68).

Користуючись тим,що спірне нерухоме майно було передано на відповідне зберігання відповідачу ОСОБА_4 , відповідач ОСОБА_4 разом зі своєю матірью відповідачем ОСОБА_3, які зареєстровані за адресою : АДРЕСА_2, вселилися у житловий будинок незавершений будівництвом (33 % готовності) ,розташований за адресою: АДРЕСА_1 (попередня адреса - АДРЕСА_1) та в добровільному порядку на вимоги позивача звільнити будинок та земельну ділянку не бажають.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції порядку ухвалення заочного рішення не впливають на правильність та законність ухваленого судом першої інстанції судового рішення.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того,що ще у 2001 році між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки та незавершеного будівництвом будинку,розташованому за адресою : АДРЕСА_1 та на виконання вимог якого ОСОБА_3 було сплачено грошові кошти у розмірі 9000 грн., оскільки договір купівлі-продажу від 2001 року на який посилаються відповідачі в апеляційних скаргах був предметом спору в судах різних інстанції та у задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки та незавершеного будівництвом будинку,розташованому за адресою : АДРЕСА_1 дійсним ,рішенням апеляційного суду Одеської області від 26.06.2008 року було відмовлено (а.с.53-57).

На час ухвалення судом першої інстанції заочного рішення право власності позивача на спірне нерухоме майно не оскаржено, не скасовано та позивач набула право вимоги щодо усунення перешкод у користуванні позивачем належним їй земельною ділянкою та житловим будинком.

За таких підстав, відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягають відхиленню,а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

А.П.Заїкін

Л.А.Гірняк