Ухвала суду № 56507804, 18.02.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа №521/3123/16-ц

пр. №2/521/2393/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду м.Одеси Сегеда О.М., розглянувши заяву представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський банк розвитку» про відстрочку сплати судового збору по цивільній справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У лютому 2016р. Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ICKGMCUI.83869.004 від 08 лютого 2013 року в сумі 10575,93грн.

При зверненні до суду з вищевказаним позовом позивач надав до суду заяву якою просить суд відстрочити сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру, у звязку із тим, що майновий стан ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» не дозволяє сплатити повністю (навіть частково) судовий збір, оскільки на підставі постанови Правління Національного банку України (далі НБУ) від 27.11.2014р. №743 «Про віднесення ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.11.2014р. №132 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», згідно з яким з 28.11.2014р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку». Відповідно до Наказу №1 від 28.11.2014р., до виконання повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації приступив ОСОБА_3. Керуючись частиною четвертою ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №44 від 27.02.2015р. про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до 27.03.2015р. включно. Згідно Наказу №111 від 30.03.2015р. «Про продовження повноважень уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» продовжено повноваження ОСОБА_3 до дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку». На час складання даного позову рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» ще не прийнято, про що також свідчить скріншот web- сторінки офіційного сайту ФГВФО.

Позивача зазначав, що на даний час ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» перебуває в скрутному матеріальному становищі та у стані тимчасової адміністрації, є неплатоспроможнім, не здійснює та не отримує прибутку, у звязку з тим, що на даний час очікує відповідне рішення НБУ та у банку відсутні права надавати банківські послуги, а тому не має змоги сплатити судовий збір в сумі 1378,00грн. ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» має значну заборгованість перед своїми кредиторами, насамперед фізичними особами, задоволення вимог яких є пріоритетним як для фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так і для Держави в цілому.

Посилаючись на вищевикладене, представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський банк розвитку» просив суд відстрочити сплату судового збору Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» до ухвалення судового рішення по справі за подання позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ICKGMCUI.83869.004 від 08 лютого 2013 року в сумі 10575,93грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви та заяву позивача про відстрочку сплати судового збору, суд приходить до висновку про відмову в задоволені даної заяви, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відстрочка це встановлення судом більш пізнього строку сплати судового збору, як це передбачено законом, а саме ч.5 ст. 119 ЦПК України.

Основна умова, за якою може мати місце відстрочка чи розстрочка, - це майновий стан сторони, який повинен бути підтверджений суду достовірними доказами.

Заявник вважає, що ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку», у звязку із визнанням неплатоспроможним та запровадженням тимчасової адміністрації з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, має підстави для відстрочки сплати судового збору. Однак з позицією сторони позивача суд погодитись не може, оскільки звернення до суду з вимогами про стягнення заборгованості у звязку із порушенням виконання грошового зобовязання за своєю правовою природою безпосередньо не повязане із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку. У звязку з цим, підстави для відстрочення або розстрочення оплати судового збору відсутні.

Пунктом 27 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сімї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сімї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У звязку із цим обставини, повязані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Керуючись ст. 82 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Заяву представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський банк розвитку» про відстрочку сплати судового збору по цивільній справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: О.М. Сегеда