Вирок № 56505451, 17.03.2016, Бродівський районний суд Львівської області

Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 446/1130/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі головуючої судді Бородійчук О.І., з участю секретаря судового засідання Гнатюк Н.Є., прокурора Стефанів Р.М., обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Броди обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.02.2013 року за № 12013150220000115 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, непрацюючого, уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, уродженця та жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

20 березня 2014 року в період з 09 год. по 12 год. ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом злому вікна проникли у приміщення житлового будинку, що в АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_8, звідки таємно, з корисливих спонукань вчинили крадіжку грошових коштів в сумі 4200 гривень, 200 доларів США, золотого ланцюжка вагою 11 грамів та золотого кільця вагою 3 грами, чим завдали матеріальної шкоди ОСОБА_8 на загальну суму 10000 гривень.

6 жовтня 2014 року близько 09.00 години ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли у житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_9, звідки таємно викрали 37 000 гривень, 500 євро, 4500 доларів США та золоті вироби загальною вагою 35 грам вартістю 17605 гривень, чим спричинили потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 121000 гривень.

14 листопада 2014 року близько 08.00 години ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_2, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, знаходячись по АДРЕСА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, проникли в житловий будинок ОСОБА_6, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі1500 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 14.11.2014 року становило 23115 гривень, 100 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 14.11.2014 року становило 1919 гривень, 200 канадських доларів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 14.11.2014 року становило 2720 гривень, 300 злотих, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 14.11.2014 року становило 1362 гривні, 300 гривень, планшет марки «Престіжіо» вартістю 1700 гривень із картою пам'яті вартістю 300 гривень, флешку на 16 GB вартістю180 гривень, флешку вартістю 50 гривень, МР-3 плеєр вартістю 300 гривень, золоті вироби на суму 70900 гривень, спортивну олімпійку вартістю 330 гривень, джинси синього кольору вартістю 240 гривень, темно сині джинси вартістю 200 гривень, куртку фіолетового кольору вартістю 250 гривень та кредитну картку «Райфайзен Банк Аваль», з якої в подальшому зняли кошти в сумі 8845 гривень, чим заподіяли ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 112711 гривень.

Окрім цього, 05 грудня 2014 року в період з 08.00 год. по 13.00 год. ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом зламу віконної рами проникли у житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_6 та належить ОСОБА_11, звідки таємно викрали грошові коштів в сумі 6900 гривень, 100 доларів США, золотих виробів на суму 4000 гривень, срібні вироби на суму 1000 гривень, два мобільних телефони марки Самсунг С260, Самсунг GT-S5230 на суму 1500, чим спричинили матеріальної шкоди ОСОБА_11 на загальну суму 15000 гривень.

17 грудня 2014 року близько 09.00 години ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_7, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів проникли в житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_7 та належить ОСОБА_12, звідки таємно викрали золоті вироби на загальну суму 7000 гривень, чим спричинили останньому матеріальних збитків на вищевказану суму.

19 лютого 2015 року близько 11 години ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_2, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів проникли у житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_8 та належить ОСОБА_13, звідки таємно викрали ноутбук «ASUS», ювелірні вироби та гроші, чим спричинили потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 52700 гривень.

27 лютого 2015 року в період з 09.00 години по 13.00 годину, ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли у житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_9 та належить ОСОБА_14, звідки таємно викрали грошові кошти в сумі 700 гривень, пару золотих сережок, м'ясні вироби та мобільний телефон «Samsung», чим спричинили потерпілій матеріальних збитків на загальну суму 2300 гривень.

5 березня 2015 року близько 10.00 години ОСОБА_1, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_7, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли у підсобне приміщення, яке знаходиться на території господарства, що по АДРЕСА_11 та належить ОСОБА_15, звідки таємно викрали дерев'яну вагонку породи липа в кількості 10 штук, вартість яких згідно довідки, виданої ПП «Світлиця» станом на 05.03.2015 року становить 264 гривні.

14 листопада 2014 року близько 08.00 год. ОСОБА_2 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_7, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, знаходячись по АДРЕСА_5, маючи умисел на викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, проникли в житловий будинок ОСОБА_6, звідки таємно викрали гроші кошти в сумі 1500 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 14.11.2014 року становило 23115 гривень, 100 Євро, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 14.11.2014 року становило 1919 гривень, 200 канадських доларів, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 14.11.2014 року становило 2720 гривень, 300 злотих, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 14.11.2014 року становило 1362 гривні, 300 гривень, планшет марки «Престіжіо» вартістю 1700 гривень із картою пам'яті вартістю 300 гривень, флеш накопичувач вартістю180 гривень, флеш накопичувач вартістю 50 гривень, МР-3 плеєр вартістю 300 гривень, золоті вироби на суму 70900 гривень, спортивну олімпійку вартістю 330 гривень, джинси синього кольору вартістю 240 гривень, темно сині джинси вартістю 200 гривень, куртку фіолетового кольору вартістю 250 гривень та кредитну картку «Райфайзен Банк Аваль», з якої в подальшому в с. Жовтанці Кам'янка-Бузького району Львівської області зняли кошти в сумі 8845 гривень, чим заподіяли ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 112 711 гривень.

17 грудня 2014 року близько 09 години ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_7, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли у житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_7 та належить ОСОБА_16, звідки таємно викрали золоті вироби на загальну суму 7000 гривень, чим спричинили потерпілому матеріальних збитків на вищевказану суму.

19 лютого 2015 року близько 11 години ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_1, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли у житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_8 та належить ОСОБА_13, звідки таємно викрали ноутбук марки «ASUS», ювелірні вироби та гроші, чим спричинили потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 52 700 гривень.

В період з грудня 2013 року по 04.03.2014 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_7, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли у житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_10 та належить ОСОБА_17, звідки таємно, з корисливих спонукань, викрали компресор марки «Rostek», болгарку невстановленої марки швецького виробництва, електрорубанок невстановленої марки швецького виробництва, автомагнітолу «Prology», флеш накопичувач, чотири резинових килимки до автомобіля ВАЗ, набір накидних ключів, чим спричинили потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 5500 гривень.

5 березня 2015 року близько 10 години ОСОБА_2, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_1, попередньо розподіливши свої ролі у вчиненні кримінального правопорушення, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, проникли у підсобне приміщення, яке знаходиться на території господарства, що по АДРЕСА_11 та належить ОСОБА_15, звідки таємно викрали дерев'яну вагонку породи липа в кількості 10 штук, вартість яких згідно довідки, виданої ПП «Світлиця» станом на 05.03.2015 року становила 264 гривні.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро кається.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиро кається.

Суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому враховано, що проти цього не заперечують учасники судового провадження, присутні в залі суду під час розгляду справи, вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції. Цим особам роз?яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

На думку суду, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, так як останній вчинив крадіжку за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням у житло.

Дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, так як останній вчинив крадіжку за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням житло.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 суд визнає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Обставиною, що пом?якшує покарання ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.

Обставиною, що пом?якшує покарання ОСОБА_2 суд визнає його щире каяття.

За таких обставин обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають нести відповідальність за вчинені злочини.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме - вчинив тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку в лікаря нарколога, перебуває на обліку в лікаря психіатра з 1990 року, а тому приходить до висновку, що його виправлення можливе із застосуванням покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано інкримінований злочин.

Встановлено, що під час досудового розслідування в межах даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 перебував під вартою в період 05.03.2015 року по 18.03.2015 року. Виходячи із вимог ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає необхідним зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_19 за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме, вчинив тяжкий злочин, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, його молодий вік, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не перебуває на обліку в лікаря нарколога, не перебуває на обліку в лікаря психіатра, а тому приходить до висновку, що його виправлення можливе із застосуванням покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статті, за якою кваліфіковано інкримінований злочин.

Встановлено, що під час досудового розслідування в межах даного кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 перебував під вартою в період 05.03.2015 року по 03.08.2015 року. Виходячи із вимог ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає необхідним зарахувати у строк покарання строк попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п?яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 щиро кається у вчиненому діянні, усвідомлює протиправність своїх дій, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні чотирьох малолітніх дітей, перебуває на обліку у лікаря психіатра, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи, що ОСОБА_2 щиро кається у вчиненому діянні, усвідомлює протиправність своїх дій, позитивно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, його молодий вік, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.

Із змісту ст. 128 КПК України вбачається, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого. Якщо процесуальні відносини не врегульовані КПК України, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

До початку судового розгляду з цивільними позовами звернулися потерпілі ОСОБА_13 (а.с. 25-26 т. 1), ОСОБА_11 (а.с. 86 т. 1), ОСОБА_17 (а.с. 87 т. 1), ОСОБА_6 (а.с. 114 т. 1), ОСОБА_14 (а.с. 141 т. 1), ОСОБА_12 (а.с. 145 т. 1) про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Проте, в ході судового розгляду потерпілий ОСОБА_6 підтримав свої вимоги в лише в частині стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди, а вимогу про стягнення моральної шкоди просив залишити без розгляду, про що подав суду письмову заяву (а.с. 96 т. 2). Також він уточнив розмір матеріальної шкоди, про що представив суду письмову заяву (а.с. 136 т. 2).

Статтею 119 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачене звільнення від сплати судового збору позивачів у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте, до цивільних позовів позивачами ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_12 про стягнення матеріальної та моральної шкоди не долучено документів про сплату судового збору. За таких обставин судом прийнято до розгляду ці цивільні позови лише в частині стягнення матеріальних збитків, завданих потерпілим внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов?язана довести ті обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте, ч. 1 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Враховуючи, що цивільний позивач (потерпілий) ОСОБА_6 в судовому засіданні свої уточнені позовні вимоги про стягнення з обвинувачених на його користь матеріальної шкоди в розмірі 75140,00 грн. підтримав, а обвинувачені такий позов визнали, суд вважає за можливе цей позов задовольнити та стягнути на користь потерпілого ОСОБА_6 з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 37570,00 грн. з кожного.

Пунктом 3 частини 1 статті 207 ЦПК України передбачено обов?язок суду постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з?явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Цивільний позивач (потерпіла) ОСОБА_11 в судове засідання не з?явилася, проте, судом отримано її заяву про розгляд справи та цивільного позову у її відсутності (а.с. 121 т. 1). За таких обставин цивільний позов ОСОБА_11 в частині стягнення матеріальних збитків в розмірі 22100,00 грн. слід задовольнити, стягнути на її користь з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 11500,00 грн. з кожного.

Цивільний позивач (потерпілий) ОСОБА_17 в судове засідання не з?явився, проте, судом отримано його заяву про розгляд справи та цивільного позову у його відсутності (а.с. 122 т. 1). За таких обставин цивільний позов ОСОБА_17 в частині стягнення матеріальних збитків в розмірі 11260,00 грн. слід задовольнити, стягнути на його користь з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 5630,00 грн. з кожного.

Цивільний позивач (потерпіла) ОСОБА_13 в судове засідання не з?явилася, проте, судом отримано її заяву про розгляд справи та цивільного позову у її відсутності (а.с. 75 т. 2). За таких обставин цивільний позов ОСОБА_13 в частині стягнення матеріальних збитків в розмірі 57727,00 грн. слід задовольнити, стягнути на її користь з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 28863,50 грн. з кожного.

Цивільний позивач (потерпіла) ОСОБА_14 в судове засідання не з?явилася, проте, судом отримано її заяву про розгляд справи та цивільного позову у її відсутності (а.с. 85 т. 2). За таких обставин цивільний позов ОСОБА_14 про стягнення з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_21 слід задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 4600,00 грн., оскільки у даному кримінальному провадженні ОСОБА_21 не є обвинуваченим.

Враховуючи, що в судове засідання жодного разу не з?явився потерпілий ОСОБА_12 та від нього не надходило до суду заяв про розгляд цивільного позову у його відсутності, такий цивільний позов слід залишити без розгляду та роз?яснити йому право звернутися до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства, оскільки залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до суду.

Частиною 2 статті 124 КПК України визначено, що суд у разі ухвалення обвинувального вироку стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Із змісту обвинувального акта вбачається, що розмір витрат на проведення експертиз становить 7264,00 грн. Проте, під час судового розгляду на підтвердження розміру витрат на залучення експертів суду прокурором представлено дев?ятнадцять довідок ГУ МВС України у Львівській області, що підтверджують розмір витрат на залучення експертів на загальну суму 6775,32 грн.

За таких обставин ці витрати слід стягнути з обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави, а саме: з кожного обвинуваченого по 3387,66 грн.

В судовому засіданні встановлено, що згідно постанови слідчого від 16.05.2015 року (а.с. 146 т. 2) та розписки потерпілого ОСОБА_6 від 21.05.2015 року (а.с. 145 т. 2) речовими доказами у справі є золоте кільце у вигляді переплетіння, пара срібних сережок, золотий ланцюжок з золотим хрестиком, які передані потерпілому ОСОБА_6 Враховуючи, що ці речові докази знаходяться у потерпілого ОСОБА_6, то йому слід надати дозвіл на користування чи розпорядження ними.

Згідно постанови слідчого від 16.05.2015 року (а.с. 223 т. 2) речовими доказами у справі є пара золотих сережок з камінцями червоного та білого кольору, одна срібна сережка у вигляді квітки з камінцем, які слід віддати потерпілій ОСОБА_13 під розписку. Проте, суду не представлено такої розписки чи іншого доказу на підтвердження того, що постанову слідчого виконано і згадані речові докази передано потерпілій ОСОБА_13 За таких обставин суд не має можливості вирішити питання про долю цих речових доказів на виконання вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно постанови слідчого від 25.05.2015 року (а.с. 230 т. 2) речовими доказами у справі є резиновий килимок до автомобіля та ручка чорного кольору з металевими вставками, які слідчий вирішив направити начальникові Кам?янка-Бузького РВ ГУ МВСУ у Л/о для забезпечення їх збереження згідно квитанції. Проте, суду не представлено такої квитанції чи іншого доказу на підтвердження того, що постанову слідчого виконано і забезпечено збереження згаданих речових доказів. За таких обставин суд не має можливості вирішити питання про долю цих речових доказів на виконання вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно постанови слідчого від 25.05.2015 року (а.с. 231 т. 2) речовими доказами у справі є USB флеш-накопичувач, який слідчий вирішив направити начальникові Кам?янка-Бузького РВ ГУ МВСУ у Л/о для забезпечення їх збереження згідно квитанції. Проте, суду не представлено такої квитанції чи іншого доказу на підтвердження того, що постанову слідчого виконано і забезпечено збереження згаданого речового доказу. За таких обставин суд не має можливості вирішити питання про долю цих речових доказів на виконання вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно постанови слідчого від 24.04.2015 року (а.с. 232 т. 2) речовим доказом у справі є в?язка вагонки, в кількості десять штук, яку слідчий вирішив віддати на зберігання потерпілому ОСОБА_15 під розписку. Проте, суду не представлено такої розписки чи іншого доказу на підтвердження того, що постанову слідчого виконано. За таких обставин суд не має можливості вирішити питання про долю цих речових доказів на виконання вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно постанови слідчого від 06.03.2015 року (а.с. 233 т. 2) речовими доказами у справі є одинадцять гривень банконотами: 5 гривень - одна банкнота, 2 гривні - три банкноти. Із змісту постанови вбачається, що ці грошові кошти слід направити у відділення «Приват Банк», що у м. Львові по вул. Гуцульській, 14 згідно акту прийому-передачі майна на зберігання. Проте, суду не представлено такого акта прийому-передачі, не повідомлено про його дату і місце складання. За таких обставин суд не має можливості вирішити питання про долю цих речових доказів на виконання вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Згідно постанови слідчого від 16.05.2015 року (а.с. 218 т. 2) речовими доказами у справі є гроші: дві банкноти номіналом по 20 фунтів стерлінгів кожна, одна банкнота номіналом 10 доларів США, чотири банкноти юань номіналом три по 10 і одна 20, чотири банкноти російських рублів номіналом 50 і дві по 10, сім банкнот номіналом по 200 гривень, три банкноти номіналом по 100 гривень, три банкноти по 10 гривень, чотири банкноти по 5 гривень, три банкноти по 2 гривні, одна банкнота номіналом одна гривня. Із змісту постанови вбачається, що ці грошові кошти направлені у відділення «Приват Банк», що у м. Львові по вул. Гуцульській, 14 згідно акту прийому-передачі майна на зберігання. Проте, суду не представлено такого акта прийому-передачі, не повідомлено про його дату і місце складання. За таких обставин суд не має можливості вирішити питання про долю цих речових доказів на виконання вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

Окрім того, згідно ухвали слідчого судді від 15.04.2015 року (а.с. 235-236 т. 2) в межах кримінального провадження № 12013150220000115 від 12.02.2013 року накладено арешт на автомобіль марки «Пежо Партнер», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 та на автомобіль марки «ВАЗ-21104», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, заборонено ними користуватись та розпоряджатись.

Відповідно до нотаріально засвідченої довіреності від 19.03.2014 року, копію якої долучено до матеріалів справи (а.с. 99 т. 2) законним володільцем автомобіля марки «Пежо Партнер», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_22, який проживає у АДРЕСА_12. За таких обставин, виходячи із вимог ст. 100 КПК України автомобіль марки «Пежо Партнер», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 слід повернути законному володільцю ОСОБА_22

Окрім того, згідно постанови слідчого від 16.05.2015 року (а.с. 217 т. 2) речовими доказами у справі є свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки «Пежо Партнер», д.р.н. НОМЕР_1 сірого кольору та ключі чорного кольору з брилком сигналізації до вище вказаного автомобіля.

Виходячи з того, що судом вирішено автомобіль марки «Пежо Партнер» повернути ОСОБА_22, то ключі з брилком сигналізації та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу також слід повернути законному володільцю даного транспортного засобу ОСОБА_22

Із змісту вищезгаданої ухвали слідчого судді також вбачається, що автомобіль марки «ВАЗ-21104», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 зареєстровано на ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_6 та що ним користується ОСОБА_7. Проте, в ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 оголошений у розшук (а.с. 234 т. 2) в межах цього ж кримінального провадження. Окрім того, судом не здобуто доказів на підтвердження того, у чиєму розпорядженні перебуває свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу. За таких обставин суд не має можливості вирішити питання про долю речового доказу - автомобіля марки «ВАЗ-21104», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, зареєстрованого на ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_6

Встановлено, що згідно ухвал Бродівського районного суду Львівської області від 20.10.2015 року до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 застосовано запобіжні заходи у виді домашнього арешту (а.с. 69-72 т. 2). На думку суду, ці запобіжні заходи слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_8 та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_9 та призначити покарання у виді трьох років і двох місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_6 та призначити покарання у виді трьох років і чотирьох місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_11 та призначити покарання у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_12 та призначити покарання у виді трьох років і восьми місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_13 та призначити покарання у виді трьох років і десяти місяців позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_14 та призначити покарання у виді чотирьох років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_15 та призначити покарання у виді чотирьох років і двох місяців позбавлення волі.

За правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки і два місяці позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_1 строк застосованого до нього в межах даного кримінального провадження попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 5 березня 2015 року до 18 березня 2015 року включно.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, призначити іспитовий строк тривалістю три роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді домашнього арешту залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_6 та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_12 та призначити покарання у виді трьох років і двох місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_13 та призначити покарання у виді трьох років і чотирьох місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_17 та призначити покарання у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України по факту крадіжки в гр. ОСОБА_15 та призначити покарання у виді трьох років і восьми місяців позбавлення волі.

За правилами ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити ОСОБА_19 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки і вісім місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_19 строк застосованого до нього в межах даного кримінального провадження попереднього ув'язнення з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 5 березня 2015 року до 3 серпня 2015 року включно.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, призначити іспитовий строк тривалістю два роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді домашнього арешту залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 по 37570,00 грн. з кожного.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 по 11500,00 грн. з кожного.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_17 по 5630,00 грн. з кожного.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 по 57727,00 грн. з кожного.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_14 4600,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 3387,66 грн. у відшкодування витрат, пов?язаних із залученням експертів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 3387,66 грн. у відшкодування витрат, пов?язаних із залученням експертів.

Надати дозвіл потерпілому ОСОБА_6 на користування речовими доказами, а саме, на золоте кільце у вигляді переплетіння, пару срібних сережок, золотий ланцюжок з золотим хрестиком, які знаходяться у потерпілого.

Речові докази: автомобіль марки «Пежо Партнер» державний реєстраційний знак НОМЕР_1, ключі з брилком сигналізації та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу повернути законному володільцю ОСОБА_22, що прож. у АДРЕСА_12.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Бродівський районний суд Львівської області.

Суддя О. І. Бородійчук