Ухвала суду № 56504122, 17.03.2016, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/856/16-к

Провадження № 1-кс/307/85/16

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м. Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., при секретарі Олексій Я.В., з участю прокурора Сідей В.В.,старшого слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Дьордяй І.М., підозрюваного ОСОБА_2., його захисника ОСОБА_3, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Дьордяй І.М. про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого у вигляді тримання під вартою строком на два місяці за скоєння кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України,

в с т а н о в и в :

Старший слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області Дьордяй І.М. за погодженням з прокурором Тячівської місцевої прокуратури Сідей В.В. звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2

В обґрунтування клопотання посилається на те, що в провадженні СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016070160000341 від 16 березня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 135 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 12 березня 2016 року, в період часу з 02-ї години по 04-ту годину, ОСОБА_2, знаходячись вдома в АДРЕСА_1, де в той час також знаходились також його співмешканка ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, під час спільного розпиття алкогольних напоїв, в ході сварки, що виникла на грунті раптово виниклих неприязних відносин, через те, що ОСОБА_6 чіплявся до ОСОБА_5 та ображав її, діючи умисно, завдав ОСОБА_6 декількох ударів кулаком в область обличчя та голови, надалі після невеликого проміжку часу, ОСОБА_2, під час чергової сварки, знову завдав ОСОБА_6 удару рукою в голову, а коли той впав на підлогу, то завдав декількох ударів ногами по тулубу.

В подальшому ОСОБА_8 разом з ОСОБА_7 поїхали додому, а ОСОБА_6 залишився вдома у ОСОБА_2 В свою чергу ОСОБА_2 постелив ОСОБА_6 матрац, та перетягнув його туди, при цьому усвідомлюючи, що ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження, не надав йому допомоги, яку той потребував, перебуваючи на той час в небезпечному для життя і напівпритомному стані, оскільки самостійно не міг пересуватися та був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження.

Вранці 12 березня 2016 року ОСОБА_2 виявивши, що ОСОБА_6 лежить в кімнаті без ознак життя, замість того, щоб вжити заходів щодо надання йому медичної допомоги, відтягнув ОСОБА_6 до погребу нежитлової будівлі, на території свого дворогосподартсва та закидав тіло ОСОБА_6 мотлохом.

15 березня 2016 року, біля 10-ї години, вжитими розшуковими заходами працівниками ВКП Тячівського ВП ГУ НП в Закарпатській області, ОСОБА_6 був виявлений мертвим у погребі господарської споруди, на території дворогосподарства ОСОБА_2 в АДРЕСА_1.

Судово-медичним дослідженням трупа ОСОБА_6 встановлено, що причиною його смерті є забій та здавлення головного мозку, субдуральна гематома, закрита черепно-мозкова травма, що підтверджується довідкою №48 від 15.03.2016, виданою Тячівським районним відділенням СМЕ.

Підставою для внесення даного клопотання стало те, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень передбачених ч 3 ст. 135 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше не судимий.

17.03.2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.135 КК України

Вина ОСОБА_2, повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом пред'явлення трупа для впізнання, лікарським свідоцтвом про смерть №48, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та інших співучасників злочину, з метою можливої зміни ними показів на його користь, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобіганням ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання посилаючись на обставини викладені у ньому..

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просить його задовольнити.

Підозрюваний в судовому засіданні вину свою визнав та проти задоволення клопотання не заперечує.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні також просить слідчого суддю не обирати ОСОБА_2. міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки стверджує, що підозра ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України обґрунтовано не підтверджена. Так, в матеріалах кримінального провадження відсутні висновки експертиз, які б вказували на причетність його, до вчинення саме такої правової кваліфікації кримінального правопорушення або інші підтвердження цьому. Відсутній висновок про визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, висновок експертизи про механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілого.

Заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Згідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

ОСОБА_2 підозрюється у вчинені злочину передбаченого ч. 3 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що спричинило смерть особи..

За матеріалами справи підозра ОСОБА_2 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Таким чином вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_2, вчинив кримінальне правопорушення, віднесене до категорії тяжких злочинів за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_2, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків та інших співучасників злочину, з метою можливої зміни ними показів на його користь, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Посилання прокурора на можливість підозрюваного такими діями перешкоджати кримінальному провадженню також є доцільними, в наслідок чого, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, до підозрюваного слід застосувати виключний запобіжний захід, з зазначенням розміру застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176-205, 395 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів, з зазначенням розміру застави.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту його затримання з 17 березня 2016 року.

Строк дії ухвали - до 16 травня 2016 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2, обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 50 розмірів мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 68900 (шістдесят вісім тисяч дев'ятсот) грн., встановленої станом на 01 січня поточного року 1378 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Тячівського районного суду: р/р 37313002018501 ; код - 26213408, МФО - 820172, одержувач - ТУДСА України в Закарпатській області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування - СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Тячівської місцевої прокуратури та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: В.В. Чопик