Рішення № 56504099, 10.03.2016, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/365/16

Справа № 235/10627/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Величко О.В.

при секретарі - Задерей А.В.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Красноармійської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Красноармійської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями в порядку спадкування за законом. В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна сестра ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за вказаною адресою. Будинок належав ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 01.06.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Богатовою І.О. та зареєстрованим в реєстрі за № 3172, земельна ділянка, на якій розташований спірний будинок, належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 20.11.2004 року. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_4 добудувала у 2005 році сарай Е-1 площею 7,9 м 2 та літню кухню Ж-1 площею 31,7 м. 2, що підтверджується висновком про технічний стан господарських будівель, прибудов, набудов і споруд № 1589, складеним КП «БТІ» м. Красноармійська 27.03.2014 року. Згідно повідомлення КП БТІ м. Красноармійська № 1589 від 27.03.2014 року сарай Е-1 і літня кухня Ж-1 збудовані самочинно. Нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вищезазначені об»єкти нерухомості не узаконені. Просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, а саме : сарай Е-1 і літню кухню Ж-1, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю та пояснила, що вона та позивачка по справі є рідними сестрами ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті сестри вона отримала спадщину у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину. Нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачці, оскільки на території житлового будинку самочинно збудовані два сараї.

Представник відповідача Красноармійської міської ради в судове засіданні не з»явився, просили справу слухати без їх участі.( а. с. 61).

Суд, вислухавши пояснення позивачки, відповідачки, з»ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1, відповідачка ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є рідними сестрами ( а. с. 13-17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 ( а. с. 18).

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку, що розташований за адресою : АДРЕСА_1, та земельної ділянки, що розташована за вищевказаною адресою ( а.с. 19-20, 24).

Відповідачка ОСОБА_2 прийняла спадщину у вигляді житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані за адресою : АДРЕСА_2 на підставі заповіту, складеного ОСОБА_4

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.01.2015 року № 61/02-31 у зв»язку з ненаданням необхідних документів, а саме - підтвердження узаконення самочинно збудованих споруд, у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім»я ОСОБА_2 після смерті її сестри ОСОБА_4 на належну їй частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - відмовлено ( а. с. 38).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 60/02-31 від 30.01.2015 року у зв»язку з ненаданням необхідних документів, а саме - підтвердження узаконення самочинно збудованих споруд у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ім»я ОСОБА_1 після смерті її сестри ОСОБА_4 на належну їй частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 - також відмовлено ( а.с. 37).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1258 та 126 ЦК України позивачка та відповідачка є спадкоємцями другої черги на спадок після смерті їх сестри ОСОБА_4 Як вбачається з матеріалів справи позивачка та відповідачка звернулись до нотаріальної контори з питання прийняття спадщини , проте нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Позовні вимоги про визнання права власності на земельну ділянку, як на об»єкт спадкування, що розташований за адресою : АДРЕСА_1, позивачкою не заявлялись.

Згідно з положеннями статті 380 ЦК житловий будинок як об»єкт права власності- це будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житловий будинок нерозривно пов»язаний із землею та іншим нерухомим майном, і тому право власності на житловий будинок містить додаткові будівлі як складники одного об»єкта.

Розташовані на земельній ділянці із житловим будинком господарсько-побутові будівлі й споруди: сараї, гаражі, літні кухні тощо відповідно до положень статей 186,381 ЦК є приналежністю головної речі ( будинку). Прийняття в експлуатацію таких об»єктів нерухомості має здійснюватися відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у спосіб, визначений Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків 1 та 2 категорії складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на ново строєне нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

До завершення будівництва ( створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва ( створення майна).

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року « Про судову практику у справах про спадкування» якщо спадкодавцем було здійснено самочинне будівництво ( частина перша статті 376 ЦК), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Якщо право власності на самочинно зведену будівлю визнано судом за власником ( користувачем) земельної ділянки, на якій вона розміщена, то до складу спадщини входить право на відшкодування витрат на будівництво ( частина шоста статті 376 ЦК).

Відповідно до Інформаційного Листа Вищого Спеціалізованого Суду України « Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 01.03.2013 року при вирішенні спорів про визнання права власності на об»єкти самочинного будівництва на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК судам потрібно з»ясовувати правовий режим земельної ділянки, на якій збудовано житловий будинок, будівлю, споруди.

Рішення суду про визнання права власності на самочинно зведені будівлі та споруди за спадкоємцями має ґрунтуватись на оцінюванні наявних у матеріалах справи документів та інших доказів на підтвердження обставин, за наявності яких можливе задоволення таких вимог, зокрема: рішення компетентного органу про надання земельної ділянки для забудови; ступінь готовності самочинного будівництва; чи порушуються цим будівництвом права та законні інтереси інших осіб; в якому році було зведено самочинні будівлі; відповідність самочинно зведеної будівлі архітектурним, будівельним , санітарним, протипожежним правилам та нормам; наявність акта приймання ( прийомки) в експлуатацію або сертифікату відповідності ; якщо нерухомість збудована в сільській місцевості, то потрібно встановити, чи зареєстрована вона у погосподарській книзі сільської ради.

Враховуючи, що об»єкт нерухомого майна, що є предметом спадкування, до складу якого входять самочинно збудовані об»єкти, не є об»єктом права власності згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України, позивачкою як спадкоємицею, не надані докази , підтверджуючі відповідність самочинно збудованих будівель вищезазначеним правилам та нормам, відповідні акти приймання в експлуатацію або відповідні декларації про готовність об»єкта до експлуатації, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Красноармійської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 1218, 1258, 1262ЦК України , Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 8, 10, 57, 59, 60, 158, 208,209 212-215,218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимогОСОБА_1 до ОСОБА_2, Красноармійської міської ради про визнання права власності на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: